Новини

Нардепи думають, що робити із житлом для учасників АТО

Членам сімей загиблих учасників АТО та бійцям-інвалідам, які потребують вирішення житлового питання, варто пропонувати квартири та будинки не тільки з первинного ринку, а й зі вторинного, а також у сільській місцевості. Про це повідомляє Укрінформ.

Таку думку під час засідання круглого столу в Укрінформі висловив народний депутат України, заступник голови бюджетного Комітету Верховної Ради Віктор Кривенко, передає кореспондент агентства.

«Безумовно, було б краще, щоб це житло було з первинного ринку, тоді б ми цими коштами стимулювали будівельну галузь, але ж є міста, де вторинний ринок удвічі-тричі дешевший, ніж первинний. Наприклад, у місті Дніпродзержинськ двокімнатну квартиру з євроремонтом можна купити за 15 тисяч доларів», - сказав він.

Але у містах-мільйонниках, додав парламентарій, житлові проблеми для учасників АТО треба вирішувати за рахунок первинного ринку.

У свою чергу народний депутат Ярослав Маркевич зазначив, що на виділені з державного бюджету кошти можна буде придбати більше квартир та будинків у селищах та селах. «У нас кілька років поспіль був відтік сільського населення у міста. На сьогодні у невеликих містах та селищах міського типу та у селах є достатньо дешевий ринок вторинного житла. Тут ми зможемо збільшити кількість житла, яке купується», - сказав він.

Як приклад політик навів Вінницьку область, де один фермер придбав за невелику суму  кілька будинків у селі, запросив туди жити вимушених переселенців з Донбасу та забезпечив їх роботою. «Люди зараз там живуть, фактично заселена ціла вулиця, яка була майже пустою. Можливо, аналогічна програма нам була б цікава для родин учасників АТО», - сказав Маркевич.

Не відкидає такого варіанту забезпечення житлом учасників АТО  та їхніх родин і голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артур Дерев'янко: «У сільській місцевості за 30-40 тис. грн можна купити будинок, ще й землю коло нього. Для хлопців, які працюють у сільській місцевості, це варіант, адже тоді родина буде задоволена і житлом забезпечена».

Головним, за його словами, залишатиметься якість таких будинків та квартир. «Житло повинно обов'язково бути введено в експлуатацію. Не повинен учасник АТО самостійно клеїти шпалери або доводити цю квартиру до тями, якщо вона ще не готова», - підкреслив Дерев'янко.

Важливим, на його думку, є й те, що при купівлі житла для цих категорій громадян держава не використовуватиме тендери. «Від тендерних процедур ми можемо відійти, але ціна на це житло має бути найменшою із запропонованої в регіоні», - підкреслив він.

Народний депутат Павло Кишкар у свою чергу зазначив, що не дуже вірить у те, що державі вдасться переселити велику кількість учасників АТО та їхні родини в села та селища. «Все залежатиме від фермерів, людей, які запропонують не лише роботу, а й соціальну інфраструктуру. Дуже сумніваюся, що, наприклад, десь за Миргородом можна буде знайти такі села. А ось ближче до міст - можливо», - сказав він.

Нардеп зазначив, що протягом останніх 6 місяців Верховна Рада заощадила 450 млн грн шляхом зменшення заробітних плат народним депутатам з 17 тис. грн до 4 тис. 800 грн. Ці гроші він пропонує використати для добудови житла для учасників АТО. «Вони є у бюджеті. Було б прекрасно, якби ми ці гроші цілеспрямовано направили на добудову конкретних будинків для конкретних людей. Був би вдячний, якби й інші депутати підтримали такий перерозподіл коштів», - сказав він.

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.