Нам потрібні жінки-лідерки, або Чи стане більше жінок у владі на Закарпатті

Нам потрібні жінки-лідерки, або Чи стане більше жінок у владі на Закарпатті

У містах країни, зокрема – в Ужгороді, вже почали з’являтися білборди із зображенням місцевих політиків та агітаційними лозунгами. Невдовзі політичною рекламою будуть засипані чи не всі поштові скриньки мешканців багатоповерхівок. Усе тому, що 25 жовтня 2020року країна знову обиратиме: цього разу міських, сільських та селищних голів, і звісно – депутатів місцевих рад. Однак на політичних передвиборчих «листівках» не так часто можна побачити жіночі обличчя.

Попри те, що на Закарпатті живе – 51,9% жінок, кількість їх у різних місцевих радах – вкрай мала. Це може бути пов’язано зі стереотипами й відсутністю жіночого лідерства, однак наголошують, що після місцевих виборів у 2020 році ситуація може змінитися.

На Закарпатті – жодної мерки 

Всього на Закарпатті 11 міст, однак жодне із них не очолює жінка. Найбільше депутаток налічується у міських радах Мукачева – 11, Перечина та Виноградова – по 9. Найменше – у міських радах Сваляви (3 депутатки), Ужгорода (3 депутатки) та Хуста (2 депутатки).

Керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара пояснює, що нинішній депутатський корпус представлений 36 депутатами, з котрих–лише 3 жінки, тобто співвідношення 1:12. 

«Це при тому, що Законом України «Про місцеві вибори» (2015 р.) у частині 3 статті 4 передбачалася ґендерна квота. Але ЦВК прийняла постанову, якою встановила, що недотримання 30-відсоткової ґендерної квоти не може вважатися причиною для відхилення реєстрації партійного списку. І навіть ті партії, які дотримались 30-відсоткової квоти, поставили всіх своїх кандидаток у нижній частині списку на «непрохідних» місцях»,–каже Олена Макара.

 «Нерідко до жінок на керівних посадах ставляться вимогливіше» 

Попри це, Олена Макара відзначає й низку позитивних змін. Наприклад, одна із нинішніх депутаток – Олена Камінська – очолювала список від «Солідарності». А мажоритарниці Андріана Сушко та Олеся Афанасьєва обійшли своїх однопартійців за кількістю голосів, отримавши відповідно перший і другий результати.  

«Всі три депутатки є керівницями: Андріана Сушко – секретар ради, Олена Камінська – голова комісії з питань освіти, культури, охорони здоров’я, спорту та соціального захисту населення міжнародних, міжконфесійних відносин та туризму, Олеся Афанасьєва – голова комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури. Також нині в керівництві Ужгородської міської ради з 5 керівників – 2 жінки: секретар ради та керуюча справами виконкому. Жінки на зазначених посадах–не рідкість для Ужгородської міської ради. За період 7 скликань було три жінки-секретарі та 4 жінки керуючі справами виконкому.Я б сказала, що це – традиційно «жіночі» посади, особливо керуючої. Було й 2 жінки–заступниці міського голови. І жодного разу міським головою не ставала жінка, не було їх навіть серед кандидатів на цю посаду», – каже Олена Макара.

Вона додає, що нерідко до жінок на керівних посадах ставляться вимогливіше. Крім цього, вони можуть ставати й об’єктами пліток або ж зневажливого ставлення з боку чоловіків. 

Закарпатські традиції та жіноче лідерство

СоціологиняМаріанна Колодійвважає, що пасивність жінок у політичній сфері є наслідком гендерних стереотипів. Вона пов’язуєїх із надмірною релігійністю жителів краю й відсутністю жіночого лідерства, особливо у сільській та гірській місцевостях. Там жінкам наразі найважче реалізувати себе, адже жінка в селі надзвичайно навантажена своєю домашньою, репродуктивною працею. Насамперед вона утримує домогосподарство – доглядає дітей в умовах, де немає належного рівня медичного обслуговування, життєво необхідних побутових умов – каналізації, водопроводу тощо. Вона утримує свій дім, дбає про родину,тому часу на інші заняття, на соціальну активність, роботу у своїх громадах у жінок майже немає.

Одинадцять із тринадцяти районів на Закарпатті наразі очолюють чоловіки. Тільки удвох РДА – Воловецькій та Перечинській – головами жінки. Із усіх ОТГ, які існують в області, жінки очолюють лише дві – створені наприкінці 2019 року Холмківську та Зарічанську. 22 грудня минулого року на Закарпатті обирали керівників новостворених ОТГ: за результатами волевиявлення головами 7 громад обрали чоловіків, і лише 2 – жінок. 

Маріанна Колодій вважає, що вибори в об’єднаних територіальних громадах на Закарпатті змінили ситуацію щодо представництва жінок у місцевій владі.«На місцевих виборах упродовж десятиліть ми бачили, що чим нижча ланка – сільські, селищні, міські ради, – тим вищий відсоток жінок у місцевих радах. Часто жінки представляли 56%. Тобто їх було достатньо багато і серед голів сільських, селищних, міських рад, і серед депутатів відповідно. Як тільки з’явилися ОТГ, що ми побачили? Нові ОТГ – це ті самі сільські, міські і селищні ради, які й були, але кількість жіноксуттєво зменшилася, приблизно на 20%. Логічне запитання – чому? І тут, гадаю, відповідь у грошах, – зауважує МаріаннаКолодій.–У сільській, селищній чи міській раді до створення ОТГ не було що ділити депутатам. ОТГ на сьогоднішній день отримали більші можливості: це – прямі міжбюджетні трансферти, серйозні субвенції, які прийшли на місця. Тобто це – гроші, які ці села, селища і міста навіть не бачили довгі роки. Тому й з’являється вже так званий інтерес у чоловіків, тобто я не просто йду і буду там представляти громаду, а я вже буду мати реальну владу, тому що я буду ділити реальні ресурси громади, а отже – реально впливатиму на людей». 

Як зміниться ситуація

Насамперед, кількість депутаток на різних рівнях має зрости завдяки обов’язковим гендерним квотам, які запрацюють уже під час цьогорічної місцевої виборчої кампанії. На думку голови правління Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, гендерні квоти – приклад позитивних дій, які застосовують для того, аби врівноважити кількість жінок і чоловіків у політиці, управлінні на державному та місцевому рівнях.

«У 2015 році норми закону про місцеві вибори мали декларативний характер і їх невиконання не створювало жодних правових наслідків для партій. Квота щодо рівного представництва обох статей (не менше 30%) була прописана і в законі про парламентські та місцеві вибори, і в законі про політичні партії. Втім, на виборах до Верховної Ради України у 2014 році квота була виконана лише однією партією, яка потім і отримала за це додаткові кошти державного фінансування. На місцевих виборах такого стимулу не було, тоді як не виконання вимоги закону жодним чином не вплинуло на реєстрацію списків партій, тому жінки опинились в не прохідній частині, або й не включалися до них на рівні вимог представництва взагалі. Сьогодні ж Виборчим кодексом квоту підвищено до 40%, а представництво обох статей повинно бути на рівні не менше двох у кожній п’ятірці списку, як на парламентських, так і місцевих виборах», – розповідає Ольга Айвазовська.

Вона пояснює, що законодавство та його автори врахували недієвість загальних рекомендаційних норм та запропонували в кінцевій редакції обов’язковість дотримання квоти, або ж весь список не буде зареєстровано відповідними територіальними комісіями на місцевих виборах.

«Якщо пропорційна виборча система буде таки поширена на громади понад 10 000 виборців, то партіям доведеться виконувати  квоту й у великих селах, маленьких містечках, до обласних рад по всій країні. Жорсткість вимог щодо дотримання квоти буде вперше застосовано в нашій країні, але це–наслідок абсолютно безвідповідальної позиції партій, які відмовились у більш м’якій формі їх дотримуватись. Тож президент, накладаючи вето на Виборчий кодекс ще у вересні 2019 року, включив у перелік тем, які потрібно переглянути парламенту, і захист виборчих прав обох статей. Інші країни, в тому числі і Європейського Союзу, які встановлювали квоти, також починали з жорстких вимог, але зараз настільки звикли та бачать позитивний ефект у якості політичних рішень, що не поспішають відмовлятись від квот в цілому», – зазначає Ольга Айвазовська.

За новими правилами все зрозуміло: якщо партія буде порушувати в цій частині законодавство, то її список не реєструватимуть на виборах, якщо ж політична сила виконуватиме квоту, то автоматично отримуватиме і фінансування з бюджету.

«Я переконана, що новації Виборчого кодексу загалом спрямовані на забезпечення рівних умов для обох статей на виборах, адже чесні та вільні вибори –в інтересах добросовісних учасників процесу. Після другого читання, ми сподіваємося, буде нарешті сформовано повноцінний пакет санкцій за порушення виборчих прав будь-кого, або вчинення злочинів під час виборів. Саме ці новації покликані забезпечити невідворотність покарання за фальшування, зловживання, маніпуляції та перешкоджання реалізації виборчих прав добропорядних громадян», – додає голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Особистий досвід 

Депутатка Закарпатської обласної ради Ірина Мацепура планує балотуватися до обласної ради й цьогоріч. 

«Шанси завжди є, питання – чи почує громада, чи підтримає. Звичайно, що участь в перегонах – це для жінок складніше. Це – досить великі фізичні, моральні і організаційні навантаження. І, поки що, чоловіків-політиків сприймають краще, ніж жінок»,–зазначає Ірина Мацепура. 

Балотуватися на цьогорічних місцевих виборах планує й нинішня депутатка, секретар Ужгородської міської ради Андріана Сушко. Свою першу каденцію вона вважає вдалою. 

«Після перемоги на виборчому окрузі №9 по мікрорайону «Шахта» була ейфорія і нестримне бажання багато чого зробити для мікрорайону і міста загалом, оскільки була обрана ще й до всього секретарем ради. Звичайно, не всезаплановане вдалось втілити в життя. Але завдяки спільній і злагодженій роботі депутатського корпусу, разом із фахівцями різних напрямків виконавчої роботи міської ради, багато ми реалізували і в моєму мікрорайоні», –розповідає Андріана Сушко. 

«Ми все ж таки живемо у світі чоловіків» 

Депутатка додає, що не бачить особливої різниці у ставленні чи то до жінок-депутаток чи то до чоловіків. На її думку, ті часи, коли успішна кар’єра жінки вважалася чимось винятковим, ми вже пережили, і тепер це ні для кого не є дивиною. 

«Моя посада секретаря ради є політичною, це – фактично посада другої особи в місті, тому завжди викликала великий інтерес тих чи інших політичних сил, які намагаються переформатувати більшість і вплинути на процеси, які відбуваються в місті. Розхитування ситуації в цьому напрямку завжди починається із дострокового припинення повноважень секретаря ради, адже, згідно із законодавством, у випадку оголошення недовіри міському голові, до проведення перевиборів виконує обов’язки очільника саме секретар. Перепало свого часу на горіхи і мені. У зв’язку з такими «придворними інтригами», коли певна політична група намагалася розхитати ситуацію, ходили до мене з камерами, писали різні фейки, але це – в минулому і я давно пробачила цих людей. Під час війни з міським головою, як то кажуть, всі методи добрі, а жінку образити завжди легше, хоча, завдяки своєму спокійному складу характеру, я не дуже тоді цим переймалася», – відзначає депутатка. 

Андріана Сушко планує продовжувати свою політичну кар’єру, проте ще не визначалися у ролі кого хотіла б себе спробувати далі. Попри це депутатка пояснює, що Закарпаття і Ужгород зокрема – дуже патріархатні, тому за жінок тут голосують менш активно. 

«Як не крути, ми всеж таки живемо у світі чоловіків, доводиться грати за їхніми правилами, і цей стереотип ми не скоро змінимо. Глибока релігійність закарпатців, «сімейні цінності» створюють міф, що політика – це «чоловіча справа». Хоча немає ніякого значення, чи це – кандидат, чи це – кандидатка, важливо, чи достойні ці люди,чи довели свою спроможність представляти інтереси громади досвідом роботи і підходом до людей», – додає Андріана Сушко. 

Замість підсумків 

Часто від виборців можна почути, що стать кандидатів чи то вже депутатів – не має значення, головне, аби людина була свідома того, що робить, фахово виконувала свою роботу, захищала інтереси виборців тощо. Однак Україна потребує більше жінок на керівних посадах, адже таким чином під час ухвалення важливих для країни рішень, будуть враховані потреби та проблеми жінок.

Відповідно до даних аналізу 19 країн-членів Організації економічного співробітництва і розвитку, збільшення кількості законотвориць сприяє підвищенню загальних витрат на освіту. Крім цього, політикині звертають увагу і на догляд за дітьми й старшими людьми. За даними опитування шведських місцевих депутаток, різниця в пріоритетах чоловіків та жінок відзначається на структурі місцевих витрат, адже в районах, де більше представництво жінок, більше грошей виділялося на освіту, догляд за дітьми тощо.

У США політикині часто звертають увагу також на проблеми освіти (66,2 % жінок проти 51,1 % чоловіків), змін клімату (51,9 % жінок проти 41,6 % чоловіків), мінімальної заробітнох плати (37,3 % жінок проти 25,5 % чоловіків). Такі дані аналізу програм на проміжних виборах у США.

В Україні під час виборів 2015 року жінки отримали 18% місць у міськрадах і 15% – у облрадах. Проте жінки не очолюють жоден із обласних центрів. Якою буде ситуація після місцевих виборів 2020 року – побачимо вже восени.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми,  що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Ольга Беца, фото із сайту Ужгородської міськради, Закарпатської облради, Укрінформ, особистий архів Андріани Сушко, сайт Гендер в деталях

Loading...
Зображення користувача Валерия.

9685738790

Зображення користувача Сёма.

9099197704

Зображення користувача Олеся.

79256743143

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання