Найчастіше жінок як експерток та героїнь закарпатські ЗМІ подають у сфері освіти, – результати ґендерного моніторингу

Найчастіше жінок як експерток та героїнь закарпатські ЗМІ подають у сфері освіти, – результати ґендерного моніторингу

Упродовж періоду 11-17 серпня здійснювався моніторинг 5-ти друкованих ЗМІ та 5-ти онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах регіональних ЗМІ.

У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків і чи присутній в медіа сексизм.

Оцінці підлягали публікації та зображення таких друкованих ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Неділя», «Карпатський об’єктив», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 340 публікації, та он-лайн ЗМІ: http://www.mukachevo.net/, http://zaholovok.com.ua/, http://zakarpattya.net.ua/, http://prozahid.com/, http://goloskarpat.info/, загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 1868.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, у якості експерток жінки присутні в близько третині випадків від загальної кількості експертів/експерток. Як героїнь матеріалів жінок було ще менше – 22%. Найбільше за цей період (50%) коментарів жінок подано у сфері освіти та науки, культури (найчастіше це були видання «Новини Закарпаття» та «Карпатський об’єктив»).  Два коментарі зафіксовано у розділі «Економіка та бізнес» та три у розділі «Політика», що трапляється нечасто.  В одному випадку жінку-експертку цитували у публікації на медичну та розважальну тематику. Також зафіксовано кілька коментарів жінок  як перехожих, чи учасниць тих чи інших заходів. В інших напрямках жінки як експертки не фігурували.

Майже 90% експертів – у політичній тематиці. Також залучені чоловіки як експерти у матеріалах про бізнес, спорт, культуру, медицину, розваги. Тобто майже рівномірно у різних сферах.  Високий відсоток жінок як героїнь публікацій – у темі освіти й науки (61%), удвічі менший – у економічних публікаціях та у новинах-зведеннях поліції (33% і 35% відповідно). Мінімальний їх відсоток у новинах/статтях на спортивну тематику. Матеріали про війну та волонтерство в моніторинговий період загалом відсутні.

Найбільший відсоток чоловіків як героїв публікацій у матеріалах про спорт (96%) і політику (93%). Чоловіків у кримінальних хроніках удвічі більше, але водночас більший їх відсоток, ніж жінок у розділі «Економіка», «Культура». У цих сферах згадки про жінок мінімальні. Загалом  жінок як героїнь публікацій – 22% від загальної кількості згадувань жінок і чоловіків у різних сферах.

Під час моніторингу було зафіксованостереотипне висловлюваннящодо жінок, зокрема -  "взяти на тендітні жіночі плечі таку відповідальну ношу" (про керування дитсадком) (газета «Карпатський об’єктив»). Хоч у друкованих ЗМІ не виявлено жодного сексистського матеріалу, проте у газеті «Карпатський об’єктив» частина рубрики на останній сторінці виділена для фото, де підкреслюються фізичні принади жінок та акцентується на цьому увага.

Окремо здійснювався моніторинг щодо використанняфемінітив. Загалом преса подавала за цей період фемінітиви майже удвічі рідше, ніж маскулінітиви. Щодо жіночих професій, то найчастіше у чоловічому роді використовували такі:депутат Європарламенту, бібліотекар, волонтер закладу, вихователь, практичний психолог, вихователь-методист, муз.керівник,експерт порталу, психолог, нардеп, політик.  У жіночому роді подавалися такі посади та професії:начальниця, заступниця, начальниця управління, керівниця благодійного фонду. Максимально використовували фемінітиви за цей період реакції газет «Карпатський об’єктив» (33%) та «Ужгород» (тут фемінітиви присутні у 100%). Взагалі не користувалася фемінітивами газета «РІО». 

Онлайн-медіа

Моніторинг онлайн-видань продемонстрував, що тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, зберігаються. Це, зокрема, пояснюється незначною кількістю власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні. Хоча ситуація, порівняно з попередніми періодами моніторингу (лютий, квітень, червень), краща: вже 50% публікацій  (попередньо 46,6 %) публікацій он-лайн ЗМІ містять згадки про чоловіків та жінок, як у ролі експертів та експерток, так і героїнь і героїв. Проте кількість жінок -експерток в онлайн-виданнях надзвичайно невисока і складає тільки 24%. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в галузі освіти та науки (67%), аналогічно як друковані видання (61%). Варто зазначити, що зросла присутність жінок як експерток у сферах бізнесу 27%: третина публікацій економічного спрямування містить коментарі жінок-експерток. Майже стільки ж їх у категорії «Інше». Решта сфер у представлено чоловіками-експертами. Єдина тематика, де цього разу переважають жінки як експертки  - медична. Завдяки в.о.міністра Уляни Супрун. Оскільки онлайн-медіа не використовували коментарі чоловіків у цій сфері, то цифра жінок-експерток сягнула 100%. А в таких темах як «спорт», «війна» та «розваги» жінки як експертки взагалі не залучені. Як і друковані видання, закарпатські сайти не писали про волонтерство.

 

Найчастіше героїнями новинних заміток жінки були у матеріалах про освіту й медицину: відповідно 55% і 50%. Значний відсоток жінок-героїнь у розділі «Розваги» – 45%. А також у кримінальних хроніках -27% (чоловіків тут суттєво більше). У темах про бізнес – 0% героїнь, дуже низький відсоток згадок про жінок у політиці (тільки 7%) та спорті (всього 4%). 93% згадок про чоловіків в інтернет-виданнях – це участь у політичних процесах, 100%  –  у бізнесі, 73% згадок  – чоловіки-герої ДТП, пограбувань та інших інцидентах.

Стереотипних і сексистських публікацій в інтернет-медіа не зафіксовано. Достатньо часто  використовуються якфемінітиви,такімаскулінітиви. Треба відзначити, що фемінітивів за цей період моніторингу було значно більше: 60% проти 40% маскулінітивів.  Але не всі онлайн-медіа активні у використанні фемінітив. Найбільш прогресивним у цьому плані виявився сайт Zakarpattya.net.ua, але водночас тут і найбільше маскулінітивів.

Наприклад, он-лайн ЗМІ подавали такі фемінітиви:солістка, керівниця, начальниця,  координаторка, речниця, вчителька, композиторката інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі:  ректор, головний організатор фестивалю, голова осередку, заступник голови, представник, координатор співпраці, директор, начальник відділу, завідувач відділення, перший секретарта інші.

Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа у серпні 2019 року на одну позначку вищий, ніж у квітні і червні – 30%. Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу регіональних видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання