Введення посад «асистент учителя» та «асистент дитини» передбачено українськими нормативно-правовими документами. На сьогодні в Ужгороді 6 асистентів дитини пройшли 1-й етап навчання. «Асистент дитини» – соціальна послуга, яку може надавати кожна громада, адже у кожній громаді, де проживають люди з обмеженими можливостями, є потреба у послугах такого фахівця/-чині.
Мета- розвинути послугу «асистента дитини», щоб громади могли навчати дітей з інклюзією. Про нові для регіону соціальні послуги та їх запровадження йшлося на круглому столі з питань інклюзивної освіти в громадах Закарпатської області, який ініціювала громадська організація «Неємія». На захід запросили представників органів влади, місцевого самоврядування, освітніх закладів, фахівців, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, батьків.
Тетяна Мачебелі, директорка громадської організації «Неємія» зауважила: вперше на Закарпатті запроваджують таку соціальну послугу. За словами Тетяни Мачабелі, перші асистенти дитини пройшли 16-годинне певне навчання . «Проблема є болючою, ми хотіли б, щоб дітки, які мають особливі освітні потреби з обмеженими можливостями, могли так само навчатися в школах. Асистент дитини- це не є педагог, але може супроводжувати дитину на візочку чи до туалету, чи допомагати з іншими речами в облаштуванні, - каже Тетяна Мачабелі. - На круглом столі ми обговоримо саму процедуру, механізми, як ми це можемо зробити на Закарпатті. Це буде перший в Україні такий досвід. Зауважу, що в нас дуже багато дітей ВПО в області – 50000, з яких близько 4 000 дітей з певними обмеженими можливостями. Це значна кількість. Ми запросили також фахівців із них інших регіонів, які можуть поділитися власним досвідом і напрацюваннями».
Катерина Химинець, нещодавно пройшла навчання і отримала сертифікат з надання соціальної послуги «Асистент дитини». «Наразі в нас перший випуск асистентів, сподіваємося надалі їх буде більше, - каже жінка. - Загалом у навчанні було декілька блоків, які включали основи психології, знання про обов’язки, які має виконувати асистент, надання домедичної допомоги. Вивчали, як надавати допомогу дитині, які не пересуваються самостійно, мають проблеми із самостійним харчуванням тощо. Є чітко визначено законом трактування соціально-побутових потреб. Це не виховання чи навчання, бо це завдання асистента вчителя. Асистент дитини не має права втручатися у навчальний процес, його завдання - допомога в соціальному обслуговуванні, наприклад, пересуванні, забезпеченні мобільності, харчуванні, безпеки здоров’я тощо». За словами Катерини Химинець, аби стати Асистентом дитини, потрібно зареєструватися у соціальній службі, де складають певні списки. А потім пройти навчання.
Ольга Принцовська, психологиня, директорка ХБФ "Карітас-Закарпаття", працює тренеркою у команді з навчання асистентів дитини. «Навчання включає соціально-побутові навички, як вивчити особливості дитини, на що звертати увагу, як розподілити навантаження між Асистентом вчителя і Асистентом дитини, хто за що відповідає. Батьки можуть бути Асистентами дитини, але краще, якщо це будуть не батьки. Ця посада не вимагає якихось особливих кваліфікаційних вимог. Відповідно, це може бути людина після закінчення технікуму, школи з певною шкільною освітою», - каже тренерка.
Пройшла відповідне навчання і Наталія Ступак, лікарка-невропатологиня (м.Харків). Серед приїжджих-переселенців теж багато діток з певними проблемами розвитку. «Є багато методів, завдяки яким ми можемо допомагати їм, а також пояснювати батькам, як поводитися та працювати з дітьми вдома. Важливо знати, як надавати прешу домедичну допомогу, як робити штучне дихання, як поводити себе при судомах тощо», - говорить Наталія Ступак.
Ініціатори заходу звертатимуться також до керівництва міста з закликом запровадити таку соціальну послугу у школах та допомогти дітям, які мають певні обмеження, отримувати якісну освіту та бути інтегрованими у середовище однолітків.
