За підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» ГО «Рух підтримки закарпатських військових – Ужгород» реалізовує проєкт «Повернення до життя», в якому юристи та психологи допомагають ветеранам, пораненим та родинам військовослужбовців.
Протягом 6 місяців кваліфіковані фахівці будуть надавати підтримку тим, хто цього наразі потребує, можливо, найбільше: ветеранам, військовим, пораненим, родинам військовослужбовців.
«Через офіс Руху щодня проходять військові та їхні родичі, і ми бачимо, що потреби полягають не тільки в матеріальному забезпеченні чи обладнанні. Багато чуємо і важливих юридичних питань, стикаємося з розгубленістю, нервовими зривами. Цей стан зараз зрозумілий, і ми хочемо допомогти тим, кому зараз найважче», – розповідає керівниця проєкту, координаторка Руху Галина Ярцева.
І справді, рівень стресу в повітрі зашкалює, тільки в Ужгороді майже щодня ховають Героїв, лікарні переповнені пораненими, родини переживають, адже на лінії фронту точаться складні й кровопролитні бої.
Дивно, але навіть за таких обставин черг за психологічною підтримкою немає. Не звикли українці гоїти свої душевні рани з професіоналами, звикли тягнути і боротися з проблемами самостійно, хоча без відповідних знань і досвіду робити це складно.
Психологиня проєкту, волонтерка «Руху підтримки закарпатських військових – Ужгород», кризова психологиня з Дніпра Тетяна Іванова після переїзду до Ужгорода швидко знайшла застосування своїм практичним навичкам. Вона надає психологічну підтримку самим пораненим та волонтерам, які відвідують поранених.
«У людей різний життєвий досвід, я спостерігаю три категорії людей: ті, хто сам просить підтримки; ті, хто стверджує: «Навіщо це мені» і ті, котрі вагаються. До кожної категорії ми шукаємо свій підхід. А взагалі нам потрібно більше просвітницьких заходів для формування запиту в суспільстві на послуги психологів. Тоді вже можна буде ефективніше працювати у групах та індивідуально», – поділилась Тетяна Іванова.
На підсилення ініціативи «Руху» прийшла Юридична клініка УжНУ на чолі з Мариною Когут. Молоді юристи швидко об’єднались задля надання кваліфікованої підтримки. І викликів перед ними одразу постало чимало.
«Питань багато, але основна їх маса стосується оформлення документів для ВЛК і МСЕК. Інколи потрібно лише проконсультувати про порядок дій, але трапляється, що мало не вибиваємо від командування довідку про обставини травми. Від цих аспектів залежить і тривалість вирішення питання. На жаль, багато проблем складно і довго вирішуються лише тому, що у війську все ще наявні пережитки радянщини, і часом вони займають керівні позиції», – розповіла нам кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри теорії та історії держави і права УжНУ Марина Когут.
Юристи, які задіяні у проєкті, наразі надають індивідуальні консультації, у травні та червні вже провели понад 20 зустрічей.
Натомість психологи працюють у групах. Аби розмови не були занадто болісними, а інформація сприймалась органічно, легко та природно, менеджери проєкту розробили певну стратегію, спираючись на досвід, креативний підхід і можливості «Руху підтримки закарпатських військових – Ужгород».
«Ми виїжджаємо, наприклад, у лавандовий сад, щоби насолодитися ароматом і цвітінням квітів, продегустувати продукцію з лавандою, пофотографуватися; і там працюємо з психологами. Або ж спільно з пораненими готуємо боґрач, переглядаємо кіно у військовому шпиталі. Так люди стають ближчими один одному, розслабленішими, готові сприймати якусь нову інформацію», – ділиться досвідом Галина Ярцева.
Проект «Повернення до життя» триває. У планах – залучити нових учасників, продовжувати зустрічі для психологічного розвантаження, майстер-класи, надавати психологічні та юридичні консультації, влаштувати за містом дводенний ретрит за участі психологів та спеціалістів з арт-терапії.
Саме в такій невимушеній атмосфері організатори сподіваються досягти результатів – крок за кроком повертати до життя людей, обпалених війною.
________
Зареєструватися для участі в проекті «Повернення до життя» можна за цим посиланням: https://forms.gle/R6bWnaJWzonnp9hx6
Чайбинець Маріанна, студентка відділення журналістики УжНУ