Бюджетні та житлові будівлі в Україні споживають близько 40% усієї енергії – десь стільки ж, як уся промисловість. У 2022 році термомодернізація стане ключовим питанням політики України у галузі енергоефективності. Про це йшлося на пресконференції в Ужгородському прес-клубі.
Про законодавчі ініціативи в цьому напрямку направлені на системний та оперативний розвиток програми енергомодернізації розповів Михайло Лаба, народний депутат України; член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Він також зазначив. що у парламенті створено міжфракційне об’єднання «Енергоефективна Україна», яке очолює Микола Тищенко.
«У рамках програми планується утеплити 5 тисяч багатоквартирних будинків в Україні. Закарпаття увійде до цієї програми, найбільше багатоквартирних будинків буде модернізовано в Ужгороді, Мукачеві, Хусті, - каже Михайло Лаба. – Також будуть утеплюватися бюджетні установи: школи, лікарні тощо. Це дозволить на 30-40% скоротити використання газу та суттєво зменшити суми у платіжках».
За словами Михайла Лаби, для фінансування програми будуть залучені кошти міжнародних партнерів, на 3 роки потреба в коштах становить 100 млрд.грн.
У рамках програми здійснюватиметься модернізація котелень, застарілих мереж житлового сектору, через які в опалювальний період відбуваються значні перевитрати газу.
«Зараз ми анонсуємо програму, у 2022 році будемо проводити постійні консультації, долучати провідних спеціалістів, - коментує Михайло Лаба. –Минулого року ми проводили енергетичний форум, напрацювали чимало пропозицій. І тепер вони транформуються у реальні кроки».
«Чому житлово-комунальне господарство України потребує нагальної модернізації?. Кілька фактів, - коментує Дмитро Богдан, помічник народного депутата Миколи Тищенка. - Саме житловий сектор - один з найбільш енергоємних. Близько третини всього енергоспоживання в країні припадає саме на цей сектор. Майже 3/4 житла було збудовано ще в радянські часи (у 1946-1990 рр.), коли застосовувались низькі стандарти енергоефективності. Такі старі будинки потребують реконструкції та масштабної термомодернізації. Якщо взяти до уваги підприємства комунальної теплоенергетики, то технічний стан більшості котелень є вже критичним, а ефективність їх роботи неймовірно низька – і це призводить до завищених тарифів на тепло. Значна кількість котлів (38 %) застаріла та малоефективна – коефіцієнт корисної дії становить 65-75 %, приблизно 60 % котелень вже відпрацювали свій нормативний термін, який складає 20-25 років.
До зношених та аварійних належать близько 48 % загальної протяжності теплових мереж і понад 29 % теплових пунктів, унаслідок чого щорічні втрати теплової енергії часто суттєво перевищують 20 %».
За словами Дмитра Богдана, саме завдяки впровадженню проєктів у сфері енергоефективності родини отримають економію витрат на оплату комунальних послуг; комфорт в оселях; сучасні будівлі; нові можливості для бізнесу; поповнення бюджетів різних рівнів та додаткові робочі місця.
Ігор Чорній, депутат Ужгородської міської ради зауважив, що закон про енергоефективність, прийнятий у жовтні минулого року, дає змогу спростити створення ОСББ у тих будинках, які ще їх не створили. І відтак взяти участь у державних програмах енергоефективності, досягти енергоефективності як у багатоповерхівках, так і у адмінбудівлях.
«В Ужгороді у 700 багатоквартирних будинків створено ОСББ. Загалом у місті налічується 1170 багатоквартирних будинків, з них двоповерхові не підпадають під дію закону про енергоефективність- 400, решта ще у процесі створення ОСББ, - повідомив Ігор Чорній. – Зауважу, що Ужгород – один з лідерів створення ОСББ в Україні. Хочу подякувати Президенту, народним депутатам та всій команді «Слуги Народу» за законодавчі документи, які допоможуть реформувати житловий фонд і зробити помешкання енергофективними».
Михайло Лаба також додав, що область на сьогодні потребує запуску виробництва котлів на перолізній системі чи щепі. Він навів приклад Чехії, до одна котельня з таким устаткуванням забезпечує теплом містечко з населенням 7000 жителів. При цьому вартість кубометра тепла у 2-кімнатній квартирі складає до 30 євро у місяць.
Наразі комунальні заклади Закарпаття вже розпочали процедуру енергоаудиту, згодом енергоаудит необхідно буде провести у всіх будівлях.
Ще одна новація у контексті законодавчих новацій,- кожна громада за потреби може мати групу експертів, які самостійно обслуговуватимуть мережі, незалежно від газопостачальних організацій чи інших установ.