На Закарпатті планують реалізувати ноу-хау: міні-комплекси з переробки сміття з повним циклом

На Закарпатті планують реалізувати ноу-хау: міні-комплекси з переробки сміття з повним циклом

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція представників Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування  «Закарпаття – за чисте довкілля». Йшла мова про Програму «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території України, Угорщини, Румунії та Словаччини», а саме про проекти нових очисних споруд у ряді сіл та селищ міського типу Закарпаття та реальні кроки реалізації проектів.

Цього року на Закарпатті в с. Поляна вдруге відбудеться Екологічний форум, який ініціювала Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля».  Про це поінформував Володимир Суран,виконавчий директор Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування  «Закарпаття – за чисте довкілля». Він зауважив: взагалі сама ідея створення асоціації викликана розумінням того, що розвиток регіону і благополуччя людей залежать від екопараметрів всіх аспектів: від повітря до землі. «Асоціація об’єднала ті свідомі населені пункти, щоб почати вирішувати ці питання. Далі з’явилися інші ідеї, реалізація яких є невідкладно. Йдеться про впорядкування і переробку твердих побутових відходів. – каже Володимир Суран.-  Ми вибрали напрямок спеціалізований, вузький, але важливий. Готуємо ноу-хау по можливості будівництва переробки твердих побутових відходів (ТПВ) з повним циклом. Вже замовлено техніко-економічне обґрунтування міні-заводів з переробки ТПВ. Перша проблема- оптимальність, друге - територія. Всі крупні заводи, які планувалися на Закарпатті, так і не реалізували свої плани». За словами Володимира Сурана, такі міні-заводи можна розміщувати на території очисних споруд, адже територіальні громади мають у своєму розпорядженні невеликий земельний ресурс. У кожному випадку це буде індивідуальний бізнес проект.

Іван Дрогобецький, Голова Правління Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування  «Закарпаття – за чисте довкілля», голова Полянського ОТГ каже: «Поляна є одним з найрозвиненіших курортних населених пунктів і лідером з податкових надходжень (туристичний збір). За роки не залежності ніхто не займався питаннями екології. І ми маємо не дуже втішну картинку. Екопитання тут мають бути на першому місці. У Поляні ми серйозно за це взялися: започаткована програма громадського здоров’я, проводили навіть перший фестиваль громадського здоров’я. 29-30 листопада відбудеться велика наукова міжнародна конференція за участю науковців України та Європи. Далі – Екофорум. Всі населені пункти одноголосно сприйняли ідею будівництва очисних споруд, а також тему поводження з твердими побутовими відходами. У нас є полігони які залишилися від СРСР, спроби сортування сміття. Іде хаотичний збір даного сміття і вивезення на полігони, які майже всі переповнені. Ідея створення невеликих переробних заводів перспективна: мають бути невеликі переробні комплекси з повним циклом сортування та переробки сміття. Є технології, які будемо демонструвати на Екофорумі. Для такого комплексу не треба величезну територію, йде повна переробка побутового сміття. А біологічні відходи компостуються у ямах, звідки отримуються добрива».

Щодо роботи по проектах будівництва очисних споруд,  то Іван Дрогобецький повідомив: у цьому році повинне розпочатися будівництво очисної споруди у Сторожниці. Сільрада готова до співфінансування. Асоціація звернулася в Мінрегіонбуд для виділення коштів.

Натомість у Поляні катастрофічна ситуація з центральним водогоном, який перебуває на балансі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».  «Склалася абсурдна ситуація. – пояснює Іван Дрогобецький.--  ОТГ у 2016 році передали купу повноважень, фактично всі проблемні питання були передані сільській раді. Крім системи водопостачання. У 1970-их роках у Поляні були побудовані санаторії і і будинки для проживання медпрацівників. Після розвалу СРСР, підприємства приватизували,  а житловий фонд залишився поза межами уваги. Кабмін розуміючи, що буде колапс, видав постанову про передачу житлового фонду у комунальну власність. Мала передаватися система водопостачання і водовідведення, але «Укрпрофоздоровниця», передавши будинки, досі не передала комунікації.  На сьогодні справа у суді, ніяких документів «Укрпрофоздоровниця» не надала. Це рейдерське захоплення водогону. На сьогодні вони створили катастрофу для полянського курорту, люди не мають води».  

Богдан Кирлик, голова смт. Великий Березний зазначив, що немає жодного законодавчого акту, який би допоміг вирішити проблему із сміттям. «Проблема у Великому Березному складніша, ніж в інших населених пунктах.  Єдине сміттєзвалище, яке було районне при інвентаризації земель, стало територією під розпаювання. Тому ми вивозимо сміття аж в Ужгород за 45 км. Як мінімізували витрати? Взяли в оренду приміщення заводу, окремо відділяємо, що можна здати скло, папір, сортуємо. Коштів заробляємо небагато, але економимо  на кількості ходок в Ужгород, - розповів Богдан Кирлик. --  Ми всі разом шукаємо фінансові ресурси. Бо наші благі наміри впираються у фінансування. На жаль, є різне ставлення до керівників органів місцевого самоврядування. Ми подали проектну документацію на обласний конкурс, наш проект за рейтингом пройшов, але коштів ми не отримали».

Представники Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування  «Закарпаття – за чисте довкілля» шукають тим часом інші шляхи для підтримки важливих екологічних проектів. Зокрема, одним з етапів роботи має стати презентація стратегії у Брюсселі, адже водні артерії Закарпаття тісно пов’язані з європейськими, а проблеми сміття та очищення води є нагальним у світовому масштабі.

«Завдання є надскладним і те, що воно ініційоване членами новоутвореної Асоціації  свідчить про те, що це новий підхід до вирішення державних програм. Ми дійдемо до структур, людей, котрі спрямують потоки коштів туди, куди потрібно нашому регіону, його мешканцям. Адже вода, яка тече з наших гір, втікає у їхні водоносні джерела, звідки Європа бере питну воду», - резюмував Володимир Суран.                       

Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» рік тому ініціювала в  Закарпатській області Програму «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території України, Угорщини, Румунії та Словаччини» (додається). Ця Програма повністю відповідає стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону – пріоритетному напрямку 4: відновлення та підтримка належної якості води. Оскільки головна притока річки Дунай – Тиса, що бере початок у Рахівському районі Закарпаття і є головним водозбором з території України, переоцінити вплив якості стоків річок Закарпаття на якість води у Тисі неможливо.

Програма Асоціації була предметом розгляду і отримала підтримку на засіданні міжвідомчої робочої групи, що пройшла у Мінрегіоні 04.04.2018 р. під головуванням Негоди В. А. Програма була також розглянута та підтримана на засіданні робочої групи при Закарпатській ОДА. Сесія Закарпатської обласної Ради прийняла звернення до КМУ про підтримку Програми та про зміни у програми «Питна вода Закарпаття» та «Питна вода України».

У рамках реалізації Програми Асоціації вже готовий проект будівництва мережі каналізації та очисної споруди у с. Сторожниця і наразі проводиться тендер на вибір генпідрядника будівництва. Інші учасники асоціації вже у 2018 році матимуть завершені проекти по будівництву нових очисних споруд у населених пунктах із можливістю приєднання навколишніх сіл як у межах існуючих та майбутніх ОТГ, так і за їх межами (Полянська ОТГ, смт. Великий Березний, смт. Буштино, смт. Міжгір’я, смт. Воловець). В інших населених пунктах ведуться передпроектні роботи та триває процедура оформлення земельних ділянок (Перечинська ОТГ, Іршавська ОТГ, смт. Ільниця, м. Хуст, Баранинська ОТГ). Завдяки географічному розташуванню учасників Асоціації Програмою охоплені всі головні притоки річки Тиса та понад 30 % населення області.

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання