В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація “Рейтингу прозорості найбільших територіальних громад Закарпатської області”. За 17 індикаторами експерти досліджували 17 закарпатських громад, населення яких перевищує 20 тис. мешканців, а також Перечинську громаду. На заході представили ключові результати, що демонструють як сильні, так і слабкі сторони, виявлені під час оцінювання.
Ініціатива з визначення рейтингу прозорості громад виникла у рамках «Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області» за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, який впроваджують Інститут центральноєвропейської стратегії спільно Transparency International Словаччина. Закарпаття є пілотним регіоном, досвід якого планують масштабувати на інші області. Про це розповіла Крістіна Марова, координаторка проектів Transparency International Словаччина. «Словаччина проводить рейтинги прозорості вже кілька років, ми хотіли втілити ініціативу на Закарпатті, який є найближчим до нас регіоном, - каже Крістіна Марова. - Підвищення цієї прозорості не означає зниження корупції, але водночас створює таке середовище, в якому простір для корупційних дій суттєво звужується. Цей формат рейтингу порівняння між органами місцевого самоврядування створює здорову конкуренцію».
Для дослідження використали 17 індикаторів. Інформацію збирали на офіційних вебсторінках, подавали інфозапити та переглядали офіційні сторінки у соціальних мережах тощо. Детальніше роботу експертів пояснив Ігор Вегеш, провідний дослідник “Рейтингу прозорості”, факультет суспільних наук УжНУ. Вивчали, чи оприлюднюють громади на офіційних сайтах публічні закупівлі, бюджети громад, рішення сесій, протоколи голосувань тощо. «88% громад, які ми досліджували оприлюднюють публічні закупівлі. Щодо бюджету, то 13 із 17 розміщують інформацію про бюджет, 3 громади роблять це частково. Проте на майже половині вебсайтів інформацію про бюджет розміщено серед рішень ради. Краще подавати цю інформацію окремою вкладкою. Тільки у 4-ьох громад можна знайти бюджет за допомогою пошукової системи. Це Рахівська, Іршавська, Перечинська та Великобичківська, - коментує Ігор Вегеш. – Тільки 3 громади розміщують відео про сесії на офіційних сторінках, при цьому майже всі подають такі відео в тубі чи у соцмережах. Понад 75% громад висвітлюють результати голосування на сесіях на своїх вебсайтах».
Тільки одна громада - Мукачівська подає на офіційному сайті майнові декларації голови та депутатів. Тячівська та Ужгородська подають тільки декларації голів громад, решта цього не робить.
Згідно з результатами дослідження найкращі результати в рейтингу продемонстрували Мукачево та Тячів (по 25 балів), наступна Іршава - 24 пункти, Ужгород - на п’ятому місці. За словами Крістіна Марової, мінусом у діяльності громад є те, що офіційна інформація (хоча б загальна) на сайтах не подається англійською мовою. «Розуміємо що для громад мати людину, яка окремо комунікуватиме англійською мовою, накладно. Але все одно було б добре, щоб повідомити базову інформацію, якщо нею цікавляться іноземці», - зауважила експертка.
Найменш відкритими до громадського контролю виявилися малі громади Дубове та Королево, які отримали лише третину від можливих балів. Жодна з них не надала відповідь на запит про публічну інформацію. На сайті Дубового також відсутні ключові документи, такі як бюджети за останні три роки.
Рейтинг прозорості міст Закарпаття показав позитивну тенденцію до публікації етичних кодексів працівників (у 14 із 17 громад), основної інформації про зарплати місцевих політиків (у 13 із 17) та біографій голів громад (у 8 із 17). Проте технічна якість вебсайтів та їхня мовна доступність і надалі потребують покращення.
Рейтинг є частиною нідерландсько-словацько-українського проекту «Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області», який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.
