В Ужгородському прес-клубі презентували 8 інноваційних стартапів закарпатців, які отримали можливість виходу на транснаціональний ринок у рамках проекту Danube Energy+. Проєкт вирішує необхідність змін у регіональних екосистемах, задля підтримки молодих новаторів у перетворенні їх новітніх ідей на підприємствах.
Загальна мета проєкту -- створення сприятливого середовища, яке буде підтримувати молодих новаторів для започатковування змін у сфері енергоефективності шляхом створення надзвичайно інноваційних стартапів у міжнародному регіоні Дунаю. Про це розповіла Наталія Носа, голова правління Центру європейських ініціатив, керівник Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку "МАІРР".
«Це один з небагатьох проектів, які почали працювати на Закарпатті на транснаціональному рівні. Головний партнер -- з Німеччини, а також партнери з Болгарії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чехії, Румунії та Сербії. Для нас дуже велика честь бути частино великого проекту, це також значна відповідальність. – каже Наталія Носа. – Ми працювали майже рік над розробкою певних інструментів для новаторів, які мають ідеї, щоб вони могли вийти на ринок. Але не тільки на місцевий та національний, але і транснаціональний».
Програма акселерації бізнесу розпочалася з січня 2020 року оголошенням конкурсу на участь. Інформація поширювалася через соціальні мережі, медіа та інструменти, якими користується молодь. На участь у конкурсі подали 32 заявки, з яких були відібрані 22, що містили бізнес ідею, розробників запросили на тренінгову програму.
«У результаті було сформовано 8 проєктних ідей, які отримали можливість виходу на транснаціональний ринок», – додала Наталія Носа. – Серед стартапів: автономна система поливу, яка використовує сонячну енергію; автоматизовані вітроелектростанції на базі гібриду дирижабля та вітрогенератора; автономна «Зелена» зупинка; інноваційний електровелосипед та багато інших.
Детальніше про стартапи розказали самі розробники. Андрій Кишкан з командою «The Loop» розробив автоматизовані вітроелектростанції на базі гібриду дирижабля та вітрогенератора. «Наша система є портативною і дозволяє піднімати вітряк на велику висоту, що вигідно для багатьох будинків. Наш пристрій дозволяє бути більш мобільним», - каже хлопець.
Дмитро Пфістер з командою «ГЕЕК» представили електрогенеруючу протипаводкову систему, яка дає можливість використовувати енергію води для генерації енергії. Але основним завданням винаходу є протипаводковий захист. Він полягає у відведенні пікових нагрузок великих вод та її концентрації у гідротурбіні. Ще один винахід цієї команди – «розумний» транспортний засіб – сітібайк. «Це триколісний велосипед-самокат, легкий в експлуатації, всі вікові категорії можуть ним користуватися, - пояснив Дмитро – Цей транспортний засіб дозволяє низько розмістити центр ваги стоячого велосипедиста і в нього практично виключений момент перекидання, велике переднє тягове колесо мінімізує цей ризик».
Дмитро Мошкович презентував ідею свого сина Генріха. «Ми розробили прилад, який дозволяє сонячній енергії від панелей подавати енергію на бойлер, уникаючи акумуляторів. Використовуючи хоча б 3 сонячні панелі можна нагріти в квартирі кіловатний бойлер, - пояснює Дмитро Мошкович. - Якщо вдасться отримати дозволи і розмістити на дахах ці панелі, можна підключити два проводи і мати гарячу воду. Наш адаптер дозволяє комутувати цей струм і при встановленні у квартирах дає можливість без величезних капітальних вкладень отримувати електроенергію. Цей адаптер -- дійсно винахід, який потребує патентування».
Наталія Носа зауважила, що наступним етапом проєкту буде створення енергетичного хабу, де допомагатимуть розробляти бізнес-ідеї , які вже є, та працюватимуть з наступними групами.
Проект Danube Energy+ вирішує необхідність змін у регіональних екосистемах, задля підтримки молодих новаторів у перетворенні їх новітніх ідей на підприємствах. Загальна мета проекту полягає у створенні сприятливого середовища, яке буде підтримувати молодих новаторів, щоб започатковувати зміни у сфері енергоефективності шляхом створення надзвичайно інноваційних стартапів у міжнародному регіоні Дунаю.
Проект реалізовується у період з 1 серпня 2018 по 31 липня 2021 рр.
