Варварські рубки лісів Карпат – гаряча тема як в Україні, так і в Європейському Союзі. Але лише одиниці розуміють, хто саме рубає карпатські ліси, як і чому відбуваються такі рубки, куди потрапляє деревина і чому ніхто не несе за відповідальності за беззаконня. Відповіді на усі ці питання – у новому розслідуванні «Дерева не вміють кричати», опублікованому ініціативною групою Free Svydovets.
Понад рік тривали аналіз документів, польові виїзди, опитування інсайдерів, погрози та залякування з боку корупціонерів. Усе це – для того, щоб розвінчати міф про «чорних лісорубів» та показати роботу державних лісогосподарських підприємств (лісгоспів) – справжніх винуватців трагедії карпатських лісів.
У фокусі нового розслідування два державні лісгоспи Закарпатської області – Брустурянський та Ясінянський. Лише два з-поміж близько сорока державних лісгоспів Українських Карпат, які слугують чудовою ілюстрацією беззаконня та несталого управління лісами. Саме так – не чорні лісоруби, а цілком публічні державні підприємства проводять масові незаконні та несталі рубки, прикриваючись фальшованими документами або недоліками законодавства. Експерти Free Svydovets детально проаналізували роботу Брустурянського та Ясінянського лісгоспів. Ось лише кілька з виявлених фактів:
- У 2018-19 роках Брустурянський та Ясінянський лісгоспи знищили близько 50 гектарів пралісів – одних з останніх лісів України, які ніколи не зазнавали руйнівного впливу людини;
- За ці ж два роки Ясінянський лісгосп незаконно зрубав більш ніж 51 гектар лісу, ігноруючи обов’язкову процедуру оцінки впливу на довкілля;
- Під час польових виїздів виявлено, що на більшості ділянок санітарних рубок ліс був здоровим та життєздатним, а не всихаючим, як зазначено в офіційних документах;
- Частина несталих рубок, якими знищуються карпатські ліси, є абсолютно законною через застаріле, майже радянське лісове законодавство України;
- Існують десятки корупційних схем, які дозволяють лісгоспам отримувати чорну деревину;
- Державна екологічна інспекція, яка страждає від недофінансування, корупції та недосконалого законодавства (як вам штрафи у декілька сотень гривень?), не здатна ефективно протидіяти знищенню лісів;
- Споживачем значної кількості незаконної та несталої деревини є Європейський Союз, який аж надто покладається на систему сертифікації деревини FSC – систему, яка не забезпечує законності та сталості.
«Можна подумати, що Ясінянський та Брустурянський лісгоспи, які фігурують у розслідуванні – це лише невдалий приклад. Але насправді аналогічне відбувається по всій території України, і поза межами Карпат також. Лісгоспи масово проводять і незаконні рубки, і законні, але катастрофічні за своїми наслідками через застаріле законодавство», – коментує Єгор Гриник, один з авторів розслідування, експерт з лісового напрямку Української природоохоронної групи.
Значна увага у розслідуванні приділяється і діям української влади, направленим на збереження лісів. Висновок невтішний: переважна більшість таких дій – це малоефективне «латання дірок», заміна одних корумпованих кадрів іншими. Тоді як насправді ліси України потребують повної та системної реформи, а саме:
- Оновлення застарілого законодавства;
- Реорганізації Держлісагентства, яке наразі власноруч встановлює правила та обсяги рубок, проводить рубки та отримує прибутки, а також частково контролює законність;
- Реформи Державної екологічної інспекції – головного контролюючого органу у сфері лісів;
- Підвищення кваліфікації працівників лісового господарства.
Не зважаючи на задекларовані принципи, дії Європейського Союзу також є не надто ефективними. Щоб уникнути потрапляння незаконної та несталої деревини на полиці європейських магазинів, ЄС необхідно надати Україні більш ґрунтовну допомогу у лісовій реформі, а також суттєво обмежити споживання «ризикованої» деревини з України – наприклад, отриманої у ході санітарних рубок.
"В іншому випадку, ліси України приречені на зникнення вже у найближче століття!", - зазначають автори розслідування.
Повний текст розслідування доступний за посиланням.
