Новини

На Закарпатті кількість пожеж у лісових масивах збільшилася у 1,6 рази

Традиційним «лідером» по кількості пожеж став Ужгородський район, де за останій тиждень зафіксували 12 випадків. Сім пожеж було на Виноградівщині, п’ять – на Мукачівщині й по одному загоранню – у Хустському, Рахівському, Великоберезнянському та Берегівському районах.

Через складну ситуацію, що склалася із пожежами на об’єктах та в екосистемах краю у минулі спекотні дні, в Закарпатській облдержадміністрації вчора (17.08) проведено позапланове засідання регіональної комісії під керівництвом заступника голови ОДА Михайла Рівіса.

Як доповів начальник відділу реагування на надзвичайні ситуації управління ДСНС України у Закарпатській області Дмитро Лешко, на території краю кількість пожеж у лісових масивах збільшилася у 1,6 рази, природних екосистемах також у 1,6 рази. «Загалом у 2015 році на Закарпатті виникло 1446 пожеж, проти 975 у 2014 році. З них на об’єктах – 83, у житловому секторі – 529, автомобілі – 86, у лісах – 17, суха рослинність, сміття – 747», - конкретизував Дмитро Іванович.

За його словами, основними причинами пожеж у природних екосистемах залишаються необережне поводження з вогнем населення та випалювання залишків рослинності на сільгоспугіддях і на землях, що прилягають до лісових масивів.

Загалом із початку року суха рослинність на території Закарпатської області горіла 568 разів. Внаслідок цих пожеж у краї вигоріло майже 620 гектарів сухотрав’я. Це негативно впливає на довкілля, адже вогонь знищує родючий шар ґрунту. Крім того, їдкий дим від спалювання трави шкідливий для здоров’я людей.

Нерідко такі пожежі призводять до загорань розташованих поруч будівель, відключень ліній електропередач надвисокої напруги, а також пожеж у лісових масивах краю, у зв'язку з чим краянам та державі  наносяться значні матеріальні та екологічні збитки.

Широких масштабів останніми роками набуло спалювання соломи і всіх післяжнивних органічних залишків на поверхні ґрунту. Спалювання соломи і післяжнивних залишків - це злочин агрономів і фермерів перед майбутнім.

Зазначалося, що при спалюванні соломи спостерігаються наступні негативні наслідки:

- безповоротно втрачаються раніше використані живильні елементи, які могли б брати участь в живленні рослин і формуванні урожаю;

- від високої температури походить розкладання найважливішої органічної речовини - гумусу, що знижує рівень ґрунтової родючості і веде до недобору урожаю основної продукції;

- через втрати перегнійних речовин погіршуються структура і будова орного шару ґрунту, зменшується питома вага водоміцних ґрунтових частинок, що веде до появи і посилення ерозійних процесів;

- висока температура горіння призводить до зниження чисельності і життєдіяльності корисної ґрунтової мікрофлори, в результаті відбувається часткова стерилізація верхнього 10-ти сантиметрового шару ґрунту, порушуються процеси аммоніфікації і нітріфікації, зменшується утворення аміаку і нітратів, що приводить до погіршення живлення рослин;

- погіршуються водний, повітряний і тепловий режими ґрунту. Знижується його водопроникність і вологоємкість;

- вкрай несприятливу дію на навколишнє середовище надають продукти згорання соломи на полях. 

Думка про те, що солому треба спалювати тільки тому, що вона є накопичувачем збудників хвороб і шкідників, не є раціональною з тієї причини, що в даний час є комплекс агротехнічних методів і хімічних препаратів, що дають можливість вирішити питання. В результаті - необхідно виключити з сільськогосподарської практики спалювання соломи на полях.

 Акцентувалося на тому, що альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб житлово-комунального господарства (як це роблять у розвинених країнах Європи, зокрема у Чехії, Німеччині, Польщі).

Тож, обговоривши всі проблемні аспекти даного питання, Михайло Рівіс доручив відповідним службам активізувати роз’яснювальну роботу серед населення з недопущення випалювання сухої трави, залишків рослинності та побутових відходів. А також - забезпечити своєчасне залучення пожежно-рятувальних підрозділів до гасіння пожеж у природних екосистемах на початкових стадіях їх виникнення та залучати до гасіння служб цивільного захисту, підприємств, організацій та місцевого населення.

У свою чергу закарпатські надзвичайники звертаються до керівників сільськогосподарських підприємств та громадян щодо попередження та заборони спалювання сухої трави, стерні та пожнивних залишків тощо, - повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.