Комерційна «джинса» є характерною як для закарпатських газет, так і для сайтів. З усіх онлайн-видань тільки «Мукачево.нет» належним чином маркує відповідні матеріали. Уникають позначки «Реклама» і «На правах реклами» і друковані ЗМІ. Загалом показники «джинси» незначні, але зафіксовано факти просування у новинах окремих чиновників та використання їхньої думки з будь-яких питань. Друковані ЗМІ ще залишаються тими медіа, де частка власних матеріалів відчутна. Проте – не максимальна. Тільки третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. Відсоток власних публікацій в онлайн – всього 14%, у 47% сайти посилаються на джерела та авторів.
Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 20 по 26 березня 2023 р. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама Мукачева», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 157 у газетах та 400 в онлайн- виданнях. Експерти оцінювали ЗМІ за такими базовими критеріями: баланс думок / неупередженість; відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок); достовірність інформації; повнота; доступність викладення матеріалу; відсутність дискримінаційних висловлювань (мова ворожнечі).
Газети
Значну частину тематики друкованих видань – 43% – склали реклама та оголошення, максимально інформацію такого змісту розміщувала газета «РІО» (23%), натомість у газеті «Карпатський об’єктив» на рекламу та оголошення припало тільки 10%.
Щодо інших тем, то газети висвітлювали соціальну тематику (9%) від усіх матеріалів, життя місцевої громади та культуру (по 8%). Проте, якщо одні видання достатньо активно подавали інформацію про місцеву громаду, як «Карпатський об’єктив», то інші епізодично- «Панорама Мукачева».
Темі війни у друкованих ЗМІ за цей період виділено 6% публікацій. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття», це історії бійців, а також акторів Маріупольського театру. Також коротку історію військового подано у газеті «Панорама Мукачева». У решті видань військова тематика переважно обмежувалася новинними повідомленнями.
На рівні 6% газети подавали новини про ДПТ та кримінал, а також статті про історію та місцеві краєзнавчі дослідження. Мінімально висвітлювалася тема зовнішньої політики/міжнародних новин, освіти, політики, надзвичайних ситуацій. Тема корупції у виданнях за цей період не була актуальна взагалі, як і релігія.
Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (75%), позитивне забарвлення зафіксовано у 15% публікацій, решта 8% – у негативній. Варто зауважити, що лідером з використання позитивної тональності серед газет стала «Новини Закарпаття». Це пояснюється, зокрема, більшою кількістю публікацій аналітичного жанру, що дає можливість використовувати у текстах мовні та стилістичні конструкції, які додають певних емоцій.
Друковані ЗМІ ще залишаються тими медіа, де частка власних матеріалів відчутна. Проте – не максимальна. Тільки третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. 21%-запозичені, переважно – це пресрелізи держструктур чи передруки. 47% матеріалів визначили як «неідентифікований матеріал» – без посилань та будь-який підписів.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка для газет – 8,45 (максимум 12 балів). Найвищу оцінку за стандарти отримала газета «Новини Закарпаття» – 9. Це видання містить найбільше авторських матеріалів, найчастіше посилається на джерела та відокремлює факти від думок. Ще дві газети отримали по 8,8 та 8,6 балів. Це «РІО» та «Карпатський об’єктив». Найнижчі бали у «Панорами Мукачева», це видання як і «Карпатський об’єктив» має досить низькі бали за посилання на джерела (1,3).
Найнижчі оцінки за стандарти за баланс думок (0,53) переважно за використання виданнями у матеріалах не більше, ніж однієї думки.
Максимальні бали у газет – за повноту інформації та відсутність мови ворожнечі. За цими параметрами видання отримали від 1,8 до 2 балів (максимум).
У газеті «Карпатський об’єктив» (бал за достовірність -1,3) зафіксовано тексти у стилі «життєвих історій», але без зазначення джерел інформації, без прізвищ героїв та дуже часто – з сюжетом та подачею, що може вказувати на вигаданість історії, репортажі на основі розмов з місцевими мешканцями, але без фотоілюстрацій і без прізвищ героїв у випадку, коли вони доречні «Схудла, бо син намалював її квадратною: закарпатка за рік скинула 42 кілограми»
Ще одна публікація, написана ніби зі слів героїв, але без вказання реальних прізвищ, без фото з начебто репортажу «Чому наша молодь не хоче жити у селі». Герої журналістського матеріалу більше схожі на літературних персонажів: дівчинка-школярка, сивочолий дідусь, жінка років 55, жінка років 70. І всі «просять не фотографувати».
Наявність новин із дивним джерелом інформації як для локального закарпатського ЗМІ та з фактами, які неможливо перевірити: «В Індії чоловік розлучився з дружиною через бороду».
У газеті РІО під час моніторингу виявили матеріали, які редакція взяла з сумнівних джерел.
Матеріали з ознаками замовності
Під час моніторингу експерти виявили кілька матеріалів, які мають ознаки замовності. При цьому у друкованих медіа їх удвічі більше, ніж в онлайн. Здебільшого це комерційна «джинса» – відсутнє відповідне маркування матеріалів або неналежне маркування. Але є поодинокі випадки і політичної джинси.
Так, у газеті «РІО» у статті «УТОГ святкує 90-річчя без державного фінансування», де піднімається соціальна проблема існування товариства глухих без державної підтримки, протиставляється відсутність допомоги на державному рівні, меценатською підтримкою секретаря Ужгородської міської ради Арсена Мелкумяна. «Неодноразово допомагав у цьому плані й секретар Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян – спасибі йому». У цьому ж матеріалі вказується, що на місцевому рівні підтримки від влади нема: «На міському рівні також не маємо підтримки», – але чітко акцентується, що конкретний чиновник допомагає УТОГу. Хоча керівниця товариства Наталія Булеца говорить, що є й інші спонсори, однак вона їх не називає, зосереджуючись лише на Арсені Мелкумяні. Також у матеріалі використано єдине фото, на якому зображена пані Наталія та секретар Ужгородської міської ради.
Також у газеті «РІО» опублікований матеріал «Чому правоохоронці прикривають коньячного барона». Так редакція (авторство у матеріалі не вказано) називає місцевого підприємця, власника коньячного заводу «Тиса» Володимира Гісема. Також редакція порівнює його з колаборантами. Матеріал переповнений оціночними судженнями, які не мають документального підтвердження або вказують на сумнівні джерела. У статті не наводиться жодних документів, який би свідчив, що правоохоронці «прикривають» директора. «Ми навіть зробили інформаційний запит (хто – не вказано) з цього приводу до СБУ. Але отримали занадто завуальовану відповідь. У листі-відповіді СБУ зазначалося, що фото було зроблене до війни. А згодом сайт, на якому було це фото, взагалі зник». Сам документ до матеріалу не доданий. Так само не вказується даних по справі, яку згадують словами «у прокуратурі вже роками лежать справи, в яких фігурує коньячний барон». Відсутні назви сайтів, на зміст яких посилають в матеріалі.
Видання «РІО» подає на своїх шпальтах також матеріали з акцентом на діях певних чиновників (голова ОВА, заступники). Наприклад, в інформаційних замітках «Микита: Закарпаття є прикладом для інших областей щодо співпраці з регіонами Євросоюзу», «У Хусті відкрили реконструйоване за 20 млн. грн. інфекційне відділення районної лікарні», «На Перечинщині почалося будівництво заводу з виробництва турбін та обладнання для генерації» відсутні будь-які інші експертні думки, акцентується увага саме на тому, що це сказали голова ОВА чи його заступник.
Зафіксовано немарковану рекламу у газетах. Зокрема, у виданні «РІО» – «Кредити для фізичних осіб», «Знахарка пані Надія», яка фігурує також у газеті «Новини Закарпаття», у «Панорамі Мукачева» – це вже «Цілителька Раїса». До того ж у «Панорамі Мукачева» перша шпальта повністю зверстана рекламними блоками без належного маркування (крім власне оголошення про передплату газети).
Онлайн видання
Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то п’ята частина цієї інформації це кримінальні новини – передруки пресрелізів правоохоронних структур, іноді навіть без вказання джерела інформації. Найбільш охоче їх розміщували сайти «Мукачево.нет» та «Новини Закарпаття». Наступна тематична група новин – про війну. Такий контент склав за період моніторингу 17%, що майже утричі перевищує інформацію подібного змісту у газетах. Найчастіше це були повідомлення про загибель бійців та поховання, ключові події у зоні активних бойових дій, менше – про долю окремих військових, цікаві історії про бійців та їхні сім’ї. Варто зауважити, що у новинах цієї тематики майже завжди зазначалося джерело походження інформації, чого сайти не завжди дотримуються в публікаціях на іншу тематику.
Інформації на іншу актуальну тематику у рази менше. Періодично онлайн -видання писали про життя місцевої громади, культуру, соціальну сферу (по 7%), спорт (5%). Проте саме тут (на відміну від газет) з’являються публікації про корупцію, релігію, більше уваги приділяється зовнішній політиці, а також місцевим політикам.
Життю переселенців на Закарпатті виділено 2% від загальної кількості публікацій, що ідентично до цифри у друкованих виданнях. Йдеться переважно про акції, в яких залучено ВПО та окремі людські історії.
Рекламної інформації в онлайн -медіа утричі менше ніж у газетах, її кількість склала за цей період 16%.
Зауважимо, що використання передруків пресрелізів, оголошення, анонси подій, – типові для обласних онлайн медіа. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів та розлогих публікацій. Хоча є випадки, де все-таки джерела опрацьовуються, зокрема, йдеться про сайт «Закарпаття Онлайн».
Майже 80% новин на сайтах подані у нейтральній тональності. В «Ужгород.нет» та «Новини Закарпаття» цей показник сягає понад 90%. Значно дисонує з ними сайт «Закарпаття Онлайн», який подає новини з різним емоційним забарвленням, 46% з якого- нейтральне, 30% – негативне, а 24% – позитивне.
Відсоток авторських чи редакційних матеріалів на сайтах мінімальна, але є – 14%. Зазвичай, це мінімально опрацьовані пресрелізи, компіляція текстів на популярну тематику. Онлайн-видання у 47% посилаються на джерела та авторів. Найчастіше –це пресслужби державних установ та відомств, а також інші медіа, переважено телебачення: Суспільне, 21 канал, М-студіо, сюжетами яких сайти заповнюють нішу відеоконтенту. Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет», запозичені новини на якому супроводжуються активними лінками на першоджерела. На відміну від сайту «Новини Закарпаття», де 79% контенту-не ідентифіковано.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка для онлайн видань – 8,39 (максимум 12 балів). Найвищу оцінку за стандарти отримав сайт «Закарпаття Онлайн» – 9,8. Найнижчий бали у сайту «Новини Закарпаття» – 7,6, в якому найнижчі показники за посилання на джерела – 1,1 та відокремлення фактів від коментарів – 0,9.
Найнижчі оцінки за стандарти за баланс думок (0,53) переважно за використання виданнями у матеріалах не більше, ніж однієї думки подібно до друкованих видань.
Експерти звернули увагу також, що «Закарпаття Онлайн» у всіх матеріалах, де йдеться про Угорщину, її офіційних представників чи лідерів, намагається подати інформацію з посиланням на джерела, не викривляючи. Водночас редакція навіть у таких матеріалах чітко вказує своє ставлення до офіційного Будапешта. Нехтуючи правилами української мови, власні назви, які стосуються Угорщини чи її керівництва «Закарпаття онлайн» завжди пише з малої літери. Наприклад, у матеріалі «угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про ордер на арешт путіна в Гаазі – ЗМІ» як слова «угорщина», так і «путін» написані з малої літери. https://zakarpattya.net.ua/News/226602-uhorshchyna-zablokuvala-spilnu-zaiavu-IES-pro-order-na-aresht-putina-v-Haazi-%E2%80%93-ZMI До речі, під час моніторингу, лише у матеріалах, де згадується Угорщина чи Росія редакція дотримується такого власного правила написання власних назв. («Раніше очільник угорського МЗС петер сійярто заявив», «сійярто підтвердив: угорщина не підтримає вступ України в ЄС через закон про освіту). https://zakarpattya.net.ua/News/226705-siiiarto-pidtverdyv-uhorshchyna-ne-pidtrymaie-vstup-Ukrainy-v-IES-cherez-zakon-pro-osvitu
Матеріали з ознаками замовності
На сайті «Новини Закарпаття» зафіксовано систематичні передруки інформації від місцевої ОВА без жодних змін, з акцентом на керівнику структури та посиланням (неактивним) на його телеграм канал та особистими фото до кожної новини. Новини не мають суспільно важливого змісту і стосуються більше чи то участі голови ОВА в заходах, протокольних зустрічах чи його ставлення до окремих подій. Наприклад, «Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита у Львові провів засідання представників Палат Конгресу регіонів та місцевих влад» https://transkarpatia.net/transcarpathia/politic/165957-golova-zakarpatskoji-ova-viktor-mikita-u-lvovi-proviv-zasidannja-predstavnikiv-palat-kongresu-regioniv-ta-miscevih-vlad.html
«Голова Закарпатської ОВА разом із колегами привітали військовослужбовців закарпатських підрозділів Національної гвардії України» https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/166042-golova-zakarpatskoji-ova-razom-iz-kolegami-privitali-vijskovosluzhbovciv-zakarpatskih-pidrozdiliv-nacionalnoji-gvardiji-ukrajini.html
«Голова Закарпатської ОВА особисто тримає на контролі, ситуацію щодо згвалтування неповнолітньої дівчинки» https://transkarpatia.net/transcarpathia/hot-news/166103-golova-zakarpatskoji-ova-osobisto-trimaye-na-kontroli-situaciju-schodo-zgvaltuvannja-nepovnolitnoji-divchinki.html
Зафіксовано також такого ж формату публікацію щодо голови Закарпатської облради. Матеріал не має суспільного інтересу, відтворює вітальний виступ керівника, публікація без посилання на джерело: «Володимир Чубірко: “Працівники СБУ з перших днів повномасштабної війни провели на Закарпатті десятки блискучих спецоперацій…” https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/166053-volodimir-chubirko-pracivniki-sbu-z-pershih-dniv-povnomasshtabnoji-vijni-proveli-na-zakarpatti-desjatki-bliskuchih-specoperacij.html
Можна припустити, що такі публікації виходять в результаті домовленостей між органом влади чи місцевого самоврядування про висвітлення діяльності.
Частіше сайти як і газети подають комерційну джинсу. Єдине видання, яке належно маркує рекламну інформацію – сайт Мукачево.нет. Рекламні стаття та новини позначено підписом «На правах реклами». Натомість на сайті «Ужгород.нет» рекламні публікації, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта, не маркуються «Ортопедичні властивості подушок: як вибрати жорсткість та форму», «Порівняння розкладних диванів: плюси та мінуси різних типів та матеріалів», «Особливості пральних засобів».
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь-якого приводу, експерти в закарпатських медіа у березні не виявили.
Загалом варто зауважити, що матеріали у газетах та онлайн-виданнях подавалися зрозумілою мовою, без мови ворожнечі, проте їм бракувало балансу думок, відокремлення фактів від думок та чіткого зазначення джерела інформації.
Моніторинг здійснювали:
Ірина Бреза,
Аня Семенюк
Роман Сов’як