Ще сьогодні кандидати і партії можуть подавати свої документи для реєстрації в ЦВК. По округу№68 з центром в Ужгороді є чимало охочих позмагатися. Серед них називають і Мирослава Горвата, одного з лідерів ромської громади, депутата Ужгородської міськради, активного захисника прав ромів. Загалом по області близько 30 депутатів-ромів місцевих рівнів. Але у Верховній Раді представників ромської громади ще не було.
Ми поспілкувалися з Мирославом Горватом і запитали, чи справді він готовий балотуватися і, чи готовий у такому разі до перегонів:
— Якщо говорити про самого кандидата, то він має бути у ВР від ромської громади. Це було б чесно. Бо якщо говоримо про угорців, про інші національні меншини, то вони мають своїх кандидатів. То чому ромська народність не може мати свого представника у парламенті? Тим більше, що на Закарпатті за різними підрахунками ромів близько 100 тисяч.
Проблема в тому, що ми не маємо свого округу. Якщо угорцям легше, бо можуть висувати кандидатів в місцях компатного проживання громадян даної національності, то роми «розкидані по всьому Закарпаттю. Ми ж не мали поки що можливості потрапити ні в обласну раду, ні у ВР. Не маємо великих фінансів, підтримку уряду (як угорці), і не можемо зацікавити політичні партії. Звичайно, конкуренція на округах потужна. Я ще до кінця не визначився, чи балотуватися, якщо так, то це буде округ №68, або №73 (Берегівський, Виноградівський райони). Тут йде своя дискусія, були деякі розмови з політсилами. Я, зокрема, відкрито підтримував на президентських виборах Ю.Тимошенко і мав з нею зустріч. Розглядалися варіанти співпраці, хоча я не член партії «Батьківщина» і жодної іншої політичної сили.
Але було б чесно і демократично, по-європейськи, якщо б топові політичні сили мали представників нацменшин, зокрема ромської. Шкода, що політики не говорять про ситуацію з ромами, про їхнє соціальне становище. Є проблеми з освітою, з дискримінацією, працевлаштуванням. Роми не мають свої кодифікованої мови, проблеми з освітою та працевлаштуванням. З цією громадою політсили мали б працювати. Чому не працюють, це питання. Потрапити у список політпартії, яка має рейтинг, дуже важко.
—Як гадаєте, чому в Україні, на відміну від європейських країн, роми не представлені у списках політичних партій? При цьому є відомі ромські політики, а громада доволі численна.
— Так, вже не одне скликання до Європарламенту потрапляють роми, які представляють свої громади в Угорщині, Словаччині, Румунії. На останніх виборах до Європарламенту пройшов Петер Полак, представник ромської громади Словаччини. Наші ж політики не цікавляться життям ромів, на вищий державний рівень обговорення наших проблем не виносять. На сьогодні є багато ромів, які не тільки не мають освіти, але й проживають у будинках без води.
Я вважаю, що ці парламентські вибори мали б пройти за європейським зразком, бо є зміни у суспільстві, прийшли нові люди, новий президент. Але серед нових облич поки що мало представників нацменшин.
—Чи підтримує Вас громада? Які настрої саме ромських виборців?
— Ми говорили не раз про те, що треба йти у політику далі. Завжди мені закидають, що треба мати мільйон доларів, кума, брата, свата. Що ми не достойні і дискриміновані і принижені в Україні. Є чимало стереотипів стосовно ромів, їм часто не довіряють. Але у нас на Закарпатті є зараз найбільше ромських депутатів за всю історію України. Тільки в обласній раді та ВР нема. Роми стали більш освіченими, маємо зараз близько 50 студентів, за останній 30 років такого не було!
—То Ви хочете побороти стереотипи і змінити статистику?
— Тут справа не так у подолання стереотипів, як у тому, що роми повинні нарешті стати учасниками суспільних процесів, брати участь у змінах загального життя України. Ми є теж громадяни України, не плануємо виїжджати нікуди. Було б дуже чесно з боку політсил, якщо нас, ромів, долучили б до загальнополітичних процесів. Я впевнений що ми повинні мати свого представника у владі.
Підготувала Ірина Бреза