За період з 24 лютого до 7 жовтня цього року пункт пропуску «Вишнє Нємецке» на словацько-українському кордоні пройшло більше півмільйона українців (526 тис.) із загальної кількості 568 тис. тих, хто прибув з України у Словаччину. Водночас у зворотному напрямку повернулося 404 тис. українців (із 438 тис. осіб).
Такі дані повідомив Мілан Громадка, директор департаменту прикордонного пункту пропуску у «Вишнє-Нємецке» на зустрічі із українськими митниками та прикордонниками, які беруть участь у Міжнародному українсько-словацькому проєкті «Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною» (SIBSU), реалізується Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії поліцейського корпусу МВС Словаччини, Митним директоратом Словаччини, словацькою Асоціацією зовнішньої політики у партнерстві з Державними прикордонною та митною службою України, УжНУ, Пряшівським університетом та Центром аналізу регіональних ризиків за підтримки «Apenhet» (Норвегія). Оскільки Україна у червні цього року отримала статус кандидата на членство в ЄС, важливо також перейняти досвід країн-сусідів, які є членами ЄС та НАТО, зокрема дружньої Словаччини.
«У лютому-березні в Україну не їхав ніхто. Зараз маємо зворотну ситуацію: в Україну повертається більше, ніж в’їжджає до нас, - каже Мілан Громадка. – Ми всіх пускали, хто втікав від війни. Люди могли перетинати кордон із внутрішніми документами без віз. Навіть без документів. Але у таких випадках перевірка тривала трохи довше, оскільки ми знімали біометричні дані. Всі дані у нас збережені, і якщо у майбутньому така людина перетинатиме кордон у нас із закордонним паспортом, то наша база даних все звірить. Ще до війни мали такі випадки, коли українець отримавши заборону на в’їзд, міняв якісь букви у прізвищі. Отримував інший закордонний паспорт, але наша система його вирахувала за біометричними даними».
Пропустити без документів через КПП «Вишнє Нємецке» можуть і тепер, хоча кордон повернувся до звичного ритму роботи і для перетину необхідно пройти всі процедури. Але у випадку, якщо людину визнають, як таку, за словами Мілана Громадки, що втікає від війни із територій активних бойових дій. «З гуманітарних причин пускаємо будь-кого. Але забороняємо в’їзд тим, які по кілька разів втікають від війни. Таким людям, які ходять туди-сюди без документів, у в’їзді відмовляємо. Ми оцінюємо, чи дійсно людина є біженцем, – пояснює керівник. - Умови в’їзду з початком війни змінилися: ми надаємо дозвіл на в’їзд і таким особам, які раніше могли отримати заборону на в’їзд».
Прикордонний пункт «Вишнє Нємецке» - найбільший за кількістю поліцейських (142 особи) у Словаччині. Спільний кордон між Україною та Словаччиною сягає 98 км, 14,6 км- у підпорядкування саме прикордонників Вишнього Нємецкого. Поліцейські розділені на 5 змін, діє група кінологів з 10 собаками, один песик навчений на виявлення наркотиків, ще один- на зброю.
Кожен перехід через кордон фіксується камерами, інформація в реальному часі перевіряється в операційному відділі у Собранцях. «Там є команда людей, які оцінюють, ким здійснений рух, чи людиною чи твариною. Якщо там визначать, що це був нелегальний перетин кордону, то направляються патрулі, а також кінолог із собакою,- пояснює Мілан Громадка. - Таких порушень на нашій ділянці з початку року було 32 рази. Затримано загалом 42 особи. Такі ж показники були перед війною: 28 порушень і 44 особи». Змінилася, щоправда, національність порушників. Якщо до війни нелегально кордон намагалися перетнути громадяни африканських країн, Казахстану, Індії, Китаю, Тайваню, то за час війни 99% порушників – це громадяни України призовного віку, а громадяни африканських країн переходять КПП легально.
З часу запровадження безвізу «туристів» з фальшивими документами поменшало
Для допомоги прикордонникам при затриманні порушників кордону за потреби відправляють мобільний загін швидкого реагування поліцейського корпусу дирекції прикордонної поліції, поліції у справах іноземців, офіс яких розташовано у Собранцях. Очолює загін майор Радослав Каланін, у підпорядкуванні якого 103 людей. «Наше територіальне охоплення - весь Кошицький та Пряшівський край. Я маю 2 заступників, в одного три групи, в іншого- дві. Перша група- супровід документування, є уповноважений з документування злочинів, де максимальний термін засудження – 3 роки. Є група моніторингу, яка патрулює переважно вночі, група розслідування, група швидкого реагування і підготовки (30 працівників)», - розповідає Радослав Каланін і демонструє склад зброї, в якому кожен поліцейський може екіпіруватися «з голови до ніг». А потім детально розповідає про автопарк з машинами, показуючи, чим користуються поліцейські у роботі. До речі, мобільний загін працює не тільки на кордоні, а допомагає ловити порушників і на вулицях міст чи зупиняти безвідповідальних водіїв.
Мороки словацьким прикордонникам завдань не тільки нелегали, але й ті, хто перетинає кордон з підробленими документами. Щоправда, кажуть вони, з 2017 року, відколи Україна запровадила безвіз та виготовляє біометричні паспорти, «туристів» з фальшивками суттєво поменшало. До того, фіксували багато підроблених шенгенських штампів, візових наліпок, дозволів на тимчасове проживання. Майор Атілла Боднар, керівник відділ аналізу проїзних документів Управління прикордонної поліції та поліції у справах іноземців (Собранці) показує один з паспортів, який вилучили в громадянина однієї з арабських країн. Центральна сторінка в ньому замінена і перепрошита, на ній відсутній офсетний друк. Підробку фахівці розрізнили навіть і без спецтехніки. Хоча для перевірки, як на кордоні, так і у відділі, поліцейські мають спеціальне обладнання: лазерні кольорові принтери, сканер, мікроскоп з камерою, спектометр, відеоспектральний порівнювач останньої моделі.
Українські прикордонники та митники цікавилися у словацьких колег, як проходить процедура виявлення фальшивих документів, чи обмінюються вони інформацією з іншими країнами в межах Шенгенського простору та ЄС. А також розповідали про особливості роботи прикордонного та митного контролю на українських КПП, розташованих на українсько-словацькому кордоні.
«До головних наших завдань належить забезпечення навчання і тренування поліцейських першої лінії контролю на самих пунктах перепуску, а також поліцейських на другій лінії контролю, які проводять глибший аналіз документів, - коментує Атілла Боднар. -- Наші колеги з управління прикордонного контролю в Братиславі отримують нові варіанти взірці проїзних, опрацьовують їх. Надсилають нам, а ми вже їх розповсюджуємо далі. Також, якщо ми отримуємо від них нові варіанти фальсифікацій, то інформуємо про це наших поліцейських у пунктах перетину. Також наші поліцейські виконують функцію радників з питань виявлення фальсифікованих документі Генерального консульства Словаччини в Ужгороді. Вони досліджують і перевіряють документи, які подають в консульстві для отримання віз, проїзні чи додаткові документи». Якщо словацькі прикордонники виявлять іноземця з підробленими документами, то видворяють з країни на два роки. У разі, якщо хтось таким чином хоче заїхати, не впустять.
На території пункту пропуску, на штрафмайданчику стоїть купа заліза, яка залишилася від спаленої минулого року машини українця, громадянина Чехії. Які мотиви булим у чоловіка, словацькі прикордонники не розказують. Але він, проходячи перевірку документів, облив машину бензином і підпалив. За однією з версій чоловік мав проблеми з документами і після підпалу спробував перебігти кордон назад в Україну. Його спіймали і засудили у Словаччині за порушення громадської безпеки, вартість пошкодження будівлі на пункті пропуску від вогню склала 140 тис. євро.
Вистачає порушників і на закарпатському боці. Як їх виявляють, розповідали українські прикордонники. Вони обговорили із словацькими колегами способи затримання громадян, які намагаються перебратися через Україну до Європи поза межами пропускних пунктів. А також зауважили, що такі спільні навчання корисні як для українських, так і словацьких фахівців, зважаючи на перспективу приєднання України до ЄС.
Ірина Бреза
Фото авторки