Щорічно REYN Україна ініціює проведення дослідження щодо визначення доступу ромських дітей до соціальних послуг та потреб. У цьому році REYN-Україна спільно із Міністерством освіти та науки України провели дослідження щодо доступу ромських дітей до освіти в умовах пандемії та її наслідків. Дослідження охопило 7 областей України. Було опитано 1250 ромських батьків і 925 викладачів. Про результати дослідження і загалом про доступ ромських дітей до освіти, її якість, різноманітні програми йшлося на щорічному форумі Форум REYN – Україна «Всі ми - діти». Цього разу він проходив онлайн.
«Результати дослідження допоможуть нам визначити основні проблеми та потреби, а також зрозуміти, які компенсаторні практики були би актуальними в тому чи іншому регіоні. Разом з тим, це – практично єдине дослідження в Україні, яке відображає положення ромських дітей та їхній доступ до освіти. Мережа REYN-Україна об’єднує освітян, соціальних працівників, медиків, батьків, представників влади, організації та волонтерів, що працюють з ромськими дітьми та прагнуть підвищувати власний професіоналізм та удосконалювати підходи до роботи,- каже Елеонора Кулчар, національна координаторка REYN-Україна «2020 рік можна вважати роком викликів для всіх нас. У березні в Україні почався карантин через пандемію, і REYN розпочала кампанію з протидії поширенню корона вірусу. Ми розробили низку інформаційних матеріалів на ромській мові, а також забезпечили дітей та їхніх батьків засобами особистого захисту в п’яти областях України. Це стало можливим за підтримки міжнародного офісу REYN. Провели 38 внутрішніх онлайн-зустрічей для розуміння та покращення роботи в умовах карантину. Також ми розробили комунікаційну стратегію.
У цьому році друком вийшов підручник для розвитку навичок читання на рідній мові. «Ми впевненні, що інновації повинні йти знизу, від практиків. Тому щорічно REYN підтримує такі ідеї, ми підтримали 6 мікрогрантів у різних областях України, що направлені на вирішення проблем ромських дітей, викликаних пандемією», - каже Елеонора Кулчар.
REYN Україна в цьому році тісно співпрацювала з МОН України, також надавала рекомендаціх до нової ромської стратегії, проект якої зараз напрацьовує Державна служба з етнополітики. Ми просуваємо інтереси ромських дітей та педагогів, які працюють з ромськими дітьми на всіх рівнях. «Наша місія – будувати суспільство, у якому кожна ромська дитина почуватиме себе у безпеці, відчуватиме турботу та матиме перспективи зайняти гідне місце у суспільстві, залишаючись собою», - додала Елеонора Кулчар.
Результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Особливості дистанційної освіти ромських дітей в умовах COVID-19» (опитування батьків та педагогів) презентував Дмитро Афанасьєв, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ, член Соціологічної асоціації України. 76% опитаних мають достатньо серйозні проблеми із коштами. І на питання, чи пропускали діти заняття у школі до пандемії майже 75% відповіли ствердно, з них 45% пропускали раз на місяць, 30,1% -- декілька разів на місяць. Серед причин – хвороби, догляд за молодшими дітьми. На питання «Яке ставлення до дітей у школі?»: 51,8 % зазнають боулінгу з боку вчителів, 47,9 % піддаються цькуванню з боку інших дітей – 47,9%, 46,4% дітей зазнають боулінгу з боку адміністрації школи – 46,4%. І тільки 27,6% ромських дітей почувають себе почувають себе добре, конфлікти відсутні. Щодо доступу ромських дітей до дистанційної освіти, то тільки близько третина з них має необхідні ґаджети: 25,3% респондентів володіють смартфоном, 4,1% - планшетом, 1,9% - ноутбуками, 0,2% мають ПК. Але 77,3% дітей не користуються інтернетом, 4,9% мають інтернет через роутер, 3,1% - дротове підключення до інтернету.
«Ми, роми, не отримуємо достатньої підтримки у плані розвитку освітньої системи, - каже Альоша Рудаш, координатор REYN-International (Нідерланди). -- ЄС недавно запустив нову рамкову стратегію, що зосереджується на різноманітті, сумно, що такий важливий документ не згадує ранню освіту і не ставиться пріоритетом. У майбутньому роль REYN-International – закликати наші національні уряди ставити пріоритет на ранній освіті та зробити це частиною національних стратегій».
«40% ромських дітей живуть у бідності. Інтеграція ромських дітей є важливою для успішного життя дитини в майбутньому. Тому добре зрозуміло, чому освіта має надзвичайно важливе значення. Важливими є доступ до освіти, а й ситуація вдома, захист людини, підтримка дитини. Щодо Рамкової європейської стратегії, це – одна із найбільш потенційно успішних конвенцій, - зауважила Сільвія Паладі. -- Попередня стратегія діяла протягом минулих 10 років, була більше сфокусована на соціально-економічний аспект, а нова рамкова стратегія має нові рівні включення та участі, враховує 4 секторальні підходи – освіта, житло, здоров’я,протидія дискримінації».
«Європейський парламент ухвалив Рамкову стратегію щодо інтеграції ромського населення, також в Україні триває процес затвердження національної стратегії в ромському контексті. Процес громадського обговорення завершився. Якщо розглядати цей документ, то тут так само бракує прицільної уваги, сильного акценту на ранньому розвитку, - коментує Сергій Пономарьов, директор Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження». -- Якщо ми залишаємося ігнорувати питання раннього розвитку, яке є дійсно важливим, то окрім того, що ми вже маємо з цим проблеми, будемо мати ще більші проблеми та негативні наслідки, які будуть стосуватися не тільки ромських дітей, а й всього суспільства».
Онлайн форум тривав два дні поспіль. У виступах експертів йшлося також про компенсаторні практики у відповідь на виклики дистанційної освіти в ромських громадах. Презентували та обговорювали інноваційні ідеї з подолання освітніх прогалин, що утворились внаслідок обмеженого доступу ромських дітей до освіти в період пандемії. Члени мережі презентували власні підходи, моделі, інструменти у роботі з ромськими дітьми через за результатами конкурсу мікро-грантів для членів мережі REYN-Україна у 2020 році.
У рамках дискусії «Ромський центр дошкільної підготовки та асистент педагога: моя історія» учасники ознайомилися з двома успішними підходами до покращення доступу ромських дітей до якісної освіти – спецпрограмами дошкільної підготовки для дітей та асистентами педагога - у форматі особистих історій.
Фото - А. Семенюк
