В Ужгородському прес-клубі у понеділок, 29 червня, презентували результати першого «Туристичного барометра Закарпаття» – аналітичного зрізу «Настрої та очікування початку літа 2026 року на Закарпатті». Дослідження провів туристичний інформаційний центр «Турінформ Закарпаття». Його результати представив Олександр Коваль, керівник центру, старший викладач факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ.
Опитування проводили серед туристів, які відпочивали на Закарпатті наприкінці весни – на початку літа 2026 року, а також серед мандрівників, які щойно повернулися з карпатських маршрутів. Анкета поширювалася через соціальні мережі, туристичних операторів, екскурсоводів та сайт «Турінформ Закарпаття». Загалом вдалося отримати 85 повністю заповнених анкет. За словами Олександра Коваля, дослідження не претендує на статус академічного, однак є важливим практичним інструментом для ухвалення управлінських рішень у туристичній сфері: «Це не наукове дослідження, а зріз, який дозволяє зрозуміти настрої туристів і побачити тенденції. Саме на основі таких даних можна приймати управлінські рішення».
Згідно з опитуванням, найбільше туристів традиційно прибуває з Києва та Київської області – майже 32%. Ще понад 17% становлять внутрішні мандрівники із самого Закарпаття, близько 12% – жителі Львова та області. Решту складають гості з Дніпропетровщини, Запоріжжя, Волині, Чернігівщини, Черкащини та інших регіонів. Основна аудиторія – люди віком 36–50 років (майже 66%), переважно сім'ї з дітьми. Майже кожен п'ятий турист – старший за 50 років. Молодь також активно подорожує, однак її частка значно менша.
«Переважна більшість респондентів (77,6%) назвали головною метою поїздки саме відпочинок. Майже третина приїжджає заради активного туризму – походів у гори та відвідування природних локацій, – каже Олександр Коваль. – А одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що 68,2% опитаних вже бували на Закарпатті раніше. «Закарпаття стає територією повторного вибору. Люди сюди повертаються, і це дуже хороший сигнал для туристичної галузі».
Понад 80% туристів заявили, що готові рекомендувати область друзям та знайомим. Головним джерелом інформації про подорож дедалі частіше стають соціальні мережі та блогери, які вже випереджають традиційні туристичні сайти.
Дослідження показало, що Закарпаття вже давно перестало бути напрямком короткої екскурсії. Найбільша частка туристів залишається в області на 2–3 дні (майже половина респондентів), ще понад 28% відпочивають від чотирьох до семи днів, а понад 14% проводять тут більше тижня. За словами Олександра Коваля, це надзвичайно позитивна тенденція. «Якщо люди залишаються довше, працює мультиплікаційний ефект, вони користуються готелями, ресторанами, купують сувеніри, відвідують музеї та екскурсії. Це створює додану вартість для місцевої економіки», – пояснює він.
Найчисельніша група туристів витрачає від 1000 до 2000 гривень на день на одну особу. Ще майже чверть витрачає 2–3 тисячі гривень щоденно, а понад 15% – більше трьох тисяч гривень. Окремий блок дослідження стосувався сувенірної продукції. Беззаперечними лідерами стали: локальні напої – 61%; гастрономічні продукти (сири, м'ясо, мед) – майже 58%; натуральна косметика – понад 26%. Натомість традиційні магніти, кераміка чи текстиль поступово втрачають популярність. Понад дві третини туристів витрачають на сувеніри більше 500 гривень. «Люди дедалі менше купують дешеві китайські сувеніри. Їх цікавить локальний автентичний продукт, який асоціюється саме із Закарпаттям», – підкреслив дослідник. Водночас близько 15% сувеніри не купує взагалі.
Серед локацій, які найчастіше відвідували туристи: Ужгород, Мукачево, замки та музеї, озеро Синевир, Берегівщина з термальними водами, гірські маршрути Карпат. Разом із тим дослідження показало, що багато цікавих об'єктів громад залишаються практично невідомими для туристів. На думку Олександра Коваля, саме громади повинні активніше популяризувати власні туристичні ресурси.
Найчастіше туристи називали чотири головні переваги області: відчуття безпеки, спокою та тиші, природу Карпат; гастрономію й локальний крафт; привітність місцевих жителів. «Люди прямо писали про спокій, меншу тривожність, відсутність постійних повітряних тривог. Закарпаття для багатьох стає місцем ментального відновлення», – каже Олександр Коваль. За словами дослідника, саме цей напрям може стати окремим туристичним продуктом, в основі якого – ментальний детокс.
Попри високі оцінки загального враження від області, туристи окреслили проблеми, які потребують вирішення. Найнижчі оцінки отримали транспортна логістика та туристична інформація. Найчастіше респонденти згадували: поганий стан другорядних доріг, складне транспортне сполучення з гірськими районами, нестачу громадського транспорту після обіду, відсутність інформаційних центрів і туристичної навігації, недостатню кількість вказівників. Окремо туристи звернули увагу на незадовільний стан пішохідної інфраструктури в центрі Ужгорода. Серед зауважень також: сміття вздовж доріг і річок, недостатня система сортування відходів, нестача громадських туалетів, а також окремі випадки непрозорого ціноутворення та проблем із бронюванням житла.
Окремим питанням під час опитування стали відгуки про сучасні туристичні програми. За словами Олександра Коваля, на думку туристів, багато турів перевантажені екскурсіями, дегустаціями та переїздами. «Закарпаття – це територія повільного туризму. Люди хочуть не бігти від локації до локації, а мати час вдихнути карпатське повітря, відпочити, побути в тиші. Саме це сьогодні стає найбільшою цінністю». На його думку, туристичному бізнесу варто змінювати підходи до формування програм і робити акцент не на максимальній кількості об'єктів за один день, а на якості вражень.
Автори дослідження наголошують: результати «Туристичного барометра Закарпаття» можуть стати практичним інструментом для громад, туристичного бізнесу та органів влади. Вже готується наступна частина опитування, визначатимуть показники за літній сезон 2026 р., результати представлять наприкінці сезону.