Спекулювання на АТО та хворих дітях стали елементарним бізнесом для цілих "благодійних фондів".
Журналісти з’ясували, куди насправді ідуть гроші, зібрані на АТО Більшість із тих, хто збирає гроші на АТО або лікування дітей прямо на вулиці, аферисти. Виявляється, що водії та перехожі про це в основному знають, але гроші все одно дають.
Журналісти програми "Гроші" перевірили, як спекулюють на благодійності та куди йдуть мільйони, зібрані спільнокоштом.
Сьогодні у жебракування - нова обгортка і новий дах, цілком офіційний та благодійний. Людей зі скриньками ви бачите в метро, на трасі, на вулиці. Нас запевняють, що більшість пожертвуваних грошей іде за адресою, але чи так це насправді. Журналісти показали, що з десяти пожертвуваних вами гривень до пункту призначення найчастіше доходить 2 гривні, а з 1 гривні - близько 20 копійок, тобто кидаючи в скриню, ви здебільшого фінансуєте не АТО і хворих дітей, а цілу армію прохачів, яким байдуже, на що збирати.
Програма "Гроші" влаштувалася на роботу в цілком офіційну благодійну організацію, яка має сміливість називатися некомерційною. Тут кілька благодійних організацій під одним керівництвом. Загалом працює близько двохсот людей. Кожен у середньому щодня приносить по 400 гривень - виходить 80 тисяч на день, 2 мільйони 400 тисяч гривень за місяць. З них сам волонтер забирає офіційно 20 %, насправді ж 40 %, тобто майже мільйон гривень волонтери найнижчої ланки кладуть у кишеню. Майже півтора мільйони потрапляє до головного офісу, а з них ще беруть гроші на приміщення, персонал і таксі.
Але куди ж ідуть півтора мільйони, зароблені за місяць, на офіційному сайті про це не повідомляють. Лише потік фото з ніяковіючими сиротами, яким надіслали дошки, що назвали ліжками, кілька чеків і все.
Під офісом іномарка з логотипом організації і донецькими номерами. Сам керівник фонду з Донецька, є фото волонтерів з георгіївськими стрічками. Виявляється, організація постачає власних жебраків-волонтерів ще й за кордон, так би мовити прославляти Україну у Європі. Возять волонтерів за кордон автобусами. Фактично, кидаючи гроші в скриньку волонтера, ми фінансуємо величезну мережу жебраків, яким байдуже, на що збирати і де збирати.
Офіційно заборонити такі фонди не можна, адже проконтролювати, скільки грошей зі скриньок потраплять на потреби АТО або до лікарні неможливо. Для податкової у таких жебраковолонтерських організацій завжди є набір чеків і квитанцій. На жаль, чужа біда стала елементарним бізнесом, і ми щодня самі інвестуємо в нього. Єдиний вихід - дієво допомагати конкретним хворим, надсилати конкретні корисні речі на Схід або через людей і організації, яким справді довіряєш. Кидаючи 20 гривень у скриньку мушкетера-волонтера, пам'ятайте, що найчастіше за адресою дійде, в найкращому випадку, менше половини, - пише ТСН.
Відео про лжеволонтерів дивіться тут.