ВЕС на Полонині Руні

На Полонині Руні на Закарпатті триває будівництво вітрової електростанції. Це вже друга ВЕС на Закарпатті та перша з таких, які потягнуть за собою масштабне втручання у природу Карпат. Із самого початку процес будівництва ВЕС на Руні супроводжувався неоднозначністю, а відтак – судами і невдоволеністю громадськості. Влада на місцях (і у Перечині та Тур’є-Реметі, що з одного боку Полонини Руни, і у Жденієві, що з іншого) звітує про небачені раніше надходження до місцевого бюджету та перспективи розвитку громад і покращення інфраструктури, а природоохоронці заявляють про безповоротні зміни, вплив на життя місцевих людей і знищення природи високогір’я. Поки екологи і громадськість виступають проти будівництва ВЕС високо у горах, президент Володимир Зеленський на Карпатському саміті на Прикарпатті каже про гори як «один із ключових двигунів економічного зростання, інвестицій та експорту енергії», а бізнес будує далі: після Полонини Руни вітряки планують встановлювати на Гострій, далі можуть продовжитись на Вододільний хребет і, як було озвучено у планах раніше, на Свидовець. Гірські громади матимуть фінансові надходження, яких не бачили десятиліттями, але назавжди можуть втратити гори, які неможливо буде відновити після масштабних будівельних робіт. 

Карпатський саміт і що він означає для українських гір

Під час першого Карпатського саміту, який відбувся на Івано-Франківщині у вересні 2026 року, президент Володимир Зеленський говорив про запуск Карпатської вісімки - нового дипломатичного й гуманітарного формату, який об'єднав Україну та її сусідів: Румунію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Чехію, Австрію та Сербію. А також про масштабний портфель бізнес-проєктів, загальний обсяг яких від усіх країн-учасниць становить, за озвученими даними, майже 40 мільярдів євро. Пріоритетні напрямки – безпека, енергетична незалежність, розширення логістики, транскордонна торгівля та фінансова підтримка місцевих громад. 

«Раніше на Карпати часто дивилися передусім як на регіон туризму, клімату й підтримки місцевих громад. Сьогодні Карпати можуть і повинні стати одним із ключових двигунів економічного зростання, інвестицій та експорту енергії. Друге. Карпатський регіон має стати важливою частиною політик ЄС із належними ресурсами для їх реалізації», – сказав Зеленський на саміті 18 вересня, чим підтвердив наміри держави сприяти будівництву вітряків на високогір’ї Карпат. 

Ми попросили прокоментувати це Андрія Тупікова, ветерана, експерта Української природоохоронної групи та автора петиції до президента про захист високогір’я Карпат від забудови. 

“Знаємо про плани компаній забудувати значну частину карпатського високогірʼя, зокрема всі цінні хребти та полонини. На прикладі Руни бачимо, як вони це роблять: зі скаженою кількістю порушень тощо. Якщо візьмемо європейські практики, то там забудовувати високогір'я нікому й на думку не спаде. Ми аналізували ситуацію в різних країнах, то в цілому лише близько 3% вітрових турбін встановили у високогірʼї. У нас планують розташувати там левову частку. Хоча влададекларує, що підтримує збереження природи й не хоче порушувати європейських норм», – каже Андрій Тупіков. 

Щодо слів президента Володимира Зеленського про Карпати як «один із ключових двигунів економічного зростання, інвестицій та експорту енергії», Андрій Тупіков припускає, що президент може не розуміти, якою ціною відбувається будівництво ВЕС на високогір’ї Карпат:  «Україна дуже сильно здає назад, якщо погоджується грати за такими правилами». 

Також він припускає, що плани забудовників нікуди не поділись, вони все ще планують будувати ВЕС на високогірʼї та не розглядаютьальтернатив: 

«У Закарпатській області є території, де можна будувати більш-менш нормально, без конфлікту із природоохоронцями та громадськістю. Енергетичне Співтовариство підготувало мапу для пришвидшеного розвитку відновлюваних джерел енергії, для них розробляють спрощену процедуру. Утім наміри у забудовників зовсім інші. Полонини нарізають на шматки, передають в оренду, готують до подальшої забудови», – переконаний Андрій Тупіков. 

За його словами, те, що озвучено на Карпатському саміті у вересні – це своєрідний сигнал про те, що є підтримка ідей вітробізнесу, «а петицію, думку громадян і природоохоронної спільноти просто ламають через коліно, і нікого вона не обходить», – вважає природоохоронець. 

«Саміт демонструє: президент розуміє, що треба розбудовувати енергетику. Ми також це підтримуємо. Але про ціну, яку ми за це маємо заплатити, йому, схоже, не пояснили. Що це порушення євроінтеграційних зобовʼязань України й безлічі законів. Багато хребтів належать до Смарагдовоїмережі, там є цінні оселища, купа територій природно-заповідного фонду довкола. І ми на прикладі Полонини Руни розуміємо, що це буде тотальне знищення. Як таке можна взагалі толерувати? Нам цього не збагнути», – каже Андрій Тупіков. 

«За тим, які рішення ухвалюють, Україна рухається шляхом XIX століття, не хоче бути цивілізованою, отже, ризикує стати схожою на Росію. Влада робитиме те, чого бажає, і те, що їй зручно, незважаючи ні на що», – додає Андрій Тупіков. 

ВЕС на Полонині Руні: плани щодо потужностей і що отримує громада 

Першим на Закарпатті вітровим проєктом компаній, пов’язаних із ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» і бізнесменом із Краматорська та екс-нардепом Максимом Єфімовим, стала Нижньоворітська ВЕС. Це – 16 вітряків, які почали встановлювати у 2023 році. Потужність цієї ВЕС – 80,8 МВт. Місцева влада звітувала про понад 14 млн грн надходжень від роботи ВЕС у бюджет Нижньоворітської громади за 2025 рік. 

Після Нижніх Воріт стало відомо про плани щодо будівництва вітряків на Полонині Руні. ВЕС має бути схожа, але майже вдвічі більша – із 30 вітряків, які мають бути встановлені на високогір’ї. І цей момент – будівництво високо в горах – принципово відрізняє Руну від усіх інших українських ВЕС і становить загрозу тим, що проект може бути повтореним на інших цінних хребтах Українських Карпат. 

Полонина Руна стала для забудовника і для громадськості предметом гучних скандалів і судових позовів. Процес будівництва ВЕС на Руні супроводжувався і супроводжується низкою серйозних порушень закону: початок будівельних робіт без висновку з оцінки впливу на довкілля, незаконні рубки лісу для будівництва доріг, так званий «салямі слайсінг» при видачі висновку з ОВД, де встановлення вітряків і будівництво фундаментів під них розглядалися як окремі процеси, що не мають відношення один до одного, будівництво лінії електропередачі для ВЕС – теж як «окремий» проект, ніби потрібний виключно «Закарпаттяобленерго», а не компанії, яка будує ВЕС на Руні.

Компанія «Вітропарки України заявляє про те, що це – «один із найбільших проектів у сфері відновлюваної енергетики на заході України»: тут буде 30 вітряків, які виробляє пов’язана з «Вітропарками» компанія – «Френдлі Вінд Технолоджі», загальною потужністю 156 МВт. Очікується, що ВЕС на Руні буде виробляти 500 ГВт год електроенергії на рік і, як заявляє забудовник, «сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України». Як зазначається у відповіді ТОВ УК «Вітропарки України» за підписом гендиректора компанії Владислава Єременка на журналістський інформаційний запит, завершити будівництво цієї ВЕС планують до кінця 2027 року – початку 2028-го. 

Компанія також наголошує, що всі дослідження, а відтак – і усі роботи на Полонині Руні проводилися згідно законодавства та з дотриманням усіх передбачених процедур: «моніторингові екологічні дослідження відбувалися ще до проектування», «детальний план розроблявся відкрито», «проектні рішення формувалися з урахуванням інженерно-технічних вимог», «підготовлено звіт про стратегічну екологічну оцінку», «враховано результати вітровимірювальних досліджень, природні та ландшафтні особливості території, відсутність об’єктів природо-заповідного фонду» і т.д. Крім того, компанія каже, що враховувала й соціально-економічний ефект для громади – створення робочих місць, надходження до бюджету, посилення енрегонезалежності. 

3% від продажу електрики – для громади 

«Вітропарки» вперше в Україні запроваджують модель співпраці з громадами: 3% коштів від продажу виробленої на ВЕС електроенергії йде до місцевого бюджету – на розвиток інфраструктури, освіти, медицини, комунального господарства та соціальних програм. Щодо першої ВЕС на Закарпатті у Нижніх Воротах, там громада уже отримує свої 3% від вітрогенерації: компанія «Вітропарки України» заявляє про надходження у 9,7 млн грн протягом п’яти місяців 2026 року. Крім того, «Вітропарки» підкреслюють, що сплачують за оренду земельних ділянок за максимальною ставкою – 12% від грошової оцінки землі. 

На Полонині Руні, де будують 30 вітроустановок і нещодавно встановили перший вітряк, ВЕС ще не запущена, але «Вітропарки України» у цьому році заявляють, що сплатили вже 18,7 млн грн податків до бюджету Тур’є-Реметівської громади, підтримують місцеві соціальні проекти, розвивають дитячий спорт, заклади культури та освіти. За прогнозами компанії, після введення ВЕС на Полонині Руні в експлуатацію, 3% від продажу електрики, які має отримувати громада, складуть до 50 млн грн у рік. 

У Перечині – місті, де працює релокований краматорський завод «Френдлі Вінд Технолоджі», який виробляє вітряки, влада також підтримує інвестора: у 2025 році від діяльності індустріального парку «Френдлі Вінд Технолоджі» місто отримало понад 173 млн грн податків. До потенційних переваг також відносять нові робочі місця, розвиток промислового потенціалу, покращення інфраструктури, впровадження сучасних технологій у сфері відновлюваної енергетики та формування позитивного інвестиційного іміджу Перечина. 

ВЕС плануються на інших гірських хребтах Закарпаття 

Будівництво вітрових електростанцій, окрім Нижніх Воріт та Полонини Руни, планується майже на всіх гірських хребтах Закарпаття – на горі Гостра, Лютянська Голиця, на Верховинському Вододільному хребті, на полонині Апецькій, на Свидовці. Ці локації активно озвучувалися публічно, але зараз, після розголосу та скандалів, конкретні місця для будівництва ВЕС, часто не вказуються чітко. Утім, всі раніше заплановані та «неправдиві» 300 вітряків на Закарпатті внесені до Схеми планування області. Крім забудови високогірних хребтів вітряками, схема передбачає також вирубку лісу під ЛЕП і дорогу, розробку старих і нових карʼєрів та утворення промислових зон у рекреаційних гірських громадах. Остаточно ці зміни ще не затверджені.

Як це відбулося на Полонині Руні? Фактично, будівництво ВЕС стартувало до видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, а позиція профільного міністерства і тодішнього міністра Соболєва визнавала, що поділ такого масштабного проекту на менші і будівництво фундаменту під вітряки як якоїсь окремої дії, а не стартом зведення ВЕС (так званий «салямі слайсінг») – процедура, яка потребує врегулювання. 

Щодо дороги, для зведення якої зрубали ділянку пралісу поблизу Полонини Руни, то зазначимо, що за оцінками активістів ГО «Зберегти Пікуй», на будівництво дороги, яку назвали лісовою, ДП «Ліси України» заплатити близько 15 млн грн. Лісники публічно комунікували це як дорогу «для лісових потреб», однак зараз фактично нею користується компанія, яка будує вітропарк. 

Михайло Богомаз, керівник напряму «Ліси» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, проводить журналістів по ділянці біля новозбудованої дороги на Полонину Руну: 

«Ми знаходимося в пралісі. Бачимо старі буки, яким десь орієнтовно 150-200 років. Цей ліс отримав статус пралісу в 2019 році, одним з перших, коли тільки в Україні була започаткована процедура реєстрації таких цінних лісів. Але тут проклали зараз нову дорогу і вона пройшла через праліси», – каже Михайло Богомаз. 

«Тут проїжджають фури кожні 5-10 хвилин, ця впливає на виживання червонокнижних видів напряму», – додає Михайло Богомаз. 

Природоохоронець Андрій Тупіков каже: «Якщо подивитись на цю дорогу, то, напевно, єдине, чого тут не вистачає, аби ця дорога набула регіонального значення, це твердого покриття і розмітки, тому що всі знаки, обмежувачі тут є. Важко сказати, що це лісова дорога, але по документах так і є». 

Ще одна проблема – те, що лісники планують ще одне будівництво лісової дороги і теж – для своїх потреб.  Але вестиме вона на сусідню Гостру. 

«Слід очікувати, що отака дорога шириною 15-20 до 30 метрів вже наразі лісниками готується на сусідню полонину. З новозбудованої дороги на Руну буквально 2 км до неї. Дорога на полонину Гостру планується просто посеред лісу: це буде прорубування абсолютно нової дороги», – каже Андрій Тупіков. 

За його словами, проєктну документацію на будівництво дороги на гору Гостру, яка розташована неподалік Полонини Руни, вже сформували. «Це буде такий же шлях, як і на Руну: усе починалося буцімто з лісової дороги, а врешті-решт вийшов автобан», – каже природоохоронець. 

Нова лінія електропередач і ліс, де жила саламандра

Ще однією проблемою у процесі будівництва вітрової електростанції на Полонині Руні з точки зори охорони природи є лінія електропередач, яка тягнеться через цінний ліс, де жили червонокнижні саламандри. 

Андрій Тупіков каже: «Закарпаттяобленерго і лісники тягнуть лінію електропередач на Підполоззя. Чому рубка йде туди? Навіщо вирубувати гору навкруг? Ми думаємо, що це підготовка на Вододільний хребет, ЛЕП підтягується ближче до Вододільного. Що цікаво з цією рубкою? Обстеження цієї смуги лісниками відбувалось в березні, коли цінність цієї ділянки неможливо оцінити. Поруч, всього у 20 метрах звідси ростуть підсніжники, ми це зафіксували. Лісники пообіцяли, що врахують цю популяцію і не будуть тут рубати». 

За словами природоохоронця, лісівники при обстеженні мають вносити місця знахідок червонокнижних видів в матеріали лісовпорядкування для подальшого врахування планування діяльності. Неподалік від місця цієї рубки експерти Української природоохоронної групи зареєстрували 108 точок червонокнижних видів рослин. Але рубку на цьому місці все одно провели, спираючись на те, що в є лісорубний квиток. 

У травні експерти-природоохоронці знайшли у цьому лісі десятки саламандр: «Ми почали про це повідомляти в міністерство, в ДП «Ліси України», в Державне агентство лісових ресурсів, Департамент екології, але рубки продовжувались. Пізніше їх призупиняли, але от бачимо, що далі вони йдуть повним ходом», – каже Андрій Тупіков. 

«У середньому чисельність саламандри по Карпатах нижча, ніж та, яку ми мали змогу бачити тут. Тобто, у цій частині лісу були унікальні умови, які дозволяли повноцінно існувати популяції, підтримувати високу чисельність, розмножуватись і взагалі забезпечувати всю свою життєдіяльність в межах цього лісу. Це для життя саламандри був цінний ліс», – зазначає експерт Української природоохоронної групи. 

Природоохоронці просять захистити високогірʼя Карпат від забудови вітряками

29 жовтня природоохоронні організації оприлюднили відкрите звернення до президента, міністра економіки та довкілля України, голови Верховної Ради, а також до представництва ЄС в Україні з приводу необхідності захисту високогір’я Карпат від забудови вітровими електростанціями. 

Зокрема, у зверненні екологи називають ситуацію із забудовою Карпат «загрозливою»: «реліктові унікальні екосистеми високогірʼя Карпат цинічно знищуються. Це катастрофічні руйнівні зміни – вершини та схили гір руйнуються до геологічної будови, знищуєтьсяґрунтовий та рослинний покрив й створюється штучний покрив з будівельних матеріалів, порушується гідрологічнийбаланс, зникають та деградують водотоки, знищуються рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України та міжнародних охоронюваних списків». 

Крім того, стосовно пралісів, природоохоронці зазначають, що «їх знищення має катастрофічні наслідки, бо відновлення може вимагати сотні років, а в більшості випадків такі екосистеми зникають назавжди».

Щодо конкретно Полонин Руни у зверненні зазначають: «масиви під лісову дорогу до ВЕС та під ЛЕП вирубано, полонина незворотньо понівечена бетонними конструкціями під вітряки. На угоду вітровому бізнесу переписано законодавство, а безпосередньо будівництво розпочато без дозвільних документів», – йдеться у зверненні. 

Науковці у зверненні проаналізували будівництво ВЕС у сусідніх країніах і наголошують, що найбільше вітрових установок в Карпатах побудувала Польща (51), і переважно на висотах до 500 м над рівнем моря (40 ВЕУ): «Зі всіх Карпатських країн, лише Румунія має 5 вітрових установок на висоті між 1000 та 2061м, всі інші країни утримуються від розміщення ВЕСів на високогір’ях. У Австрії та Сербії взагалі немає ВЕС у Карпатах, а у Чехії, Угорщині та Молдові лише пару вітрових установок на висоті до 500м, а вище – ВЕСи відсутні», – йдеться у зверненні.   

Також природоохоронці наводять дані щодо вибору територій для ВЕС: «Практика Європейського Союзу свідчить, що високогір'я не є типовою територією для розвитку вітроенергетики. Із 129 579 проаналізованих вітротурбін лише 8,7% розташовані на висотах понад 1000 м, тоді як майже три чверті (72,8%) встановлені нижче 500 м над рівнем моря. На висотах понад 2062 м виявлено лише 36 турбін — близько 0,03% від усієї вибірки». 

Що пропонують природоохоронні організації?  З основного – будівництво ВЕС має має здійснюватися поза межами природоохоронних територій, мають бути розроблені “Карти чутливості дикої природи до функціонування ВЕС”, потенційні наслідки мають розглядатися в кожному конкретному випадку окремо та незалежно. Оцінка впливу на довкілля має проводитися професійними та компетентними науковцями. Також потрібно уникати ситуацій, коли розробники розбивають великі проекти на менші, щоб уникнути обов’язкової ОВД. 

Стосовно основних необхідних законодавчих змін громадськість вимагає від Верховної Ради та Кабміну, зокрема Міністерства економіки та довкілля розробити та ухвалити законодавчі зміни, спрямовані на запровадження мораторію на розміщення вітроелектростанцій на гірських вершинах і хребтах Карпат на висотах вище 1000 м.

Також науковці просять розробити державну програму розвитку вітроенергетики з урахуванням принципу уникнення шкоди природі, скасувати обмеження на перевірки Державною екологічною інспекцією бізнесів на територіях, де не ведуться активні бойові дії. 

(Повний список вимог громадськості щодо необхідних змін у  законодавстві стосовно будівництва ВЕС у Карпатах можна переглянути тут).

Поки триває будівництво ВЕС на Руні та підготовка до аналогічних процесів на Гострій, стало відомо, що  Єврокомісія знизила оцінку прогресу України у сфері довкілля та клімату: замість торішнього «доброго» прогресу цьогоріч він визначений як «певний». Єврокомісія, зокрема, звернула увагу на будівельні проєкти, що загрожують природоохоронним територіям, і наголосила: не можна штучно розділяти один проєкт на частини, щоб уникнути оцінки його сукупного впливу на довкілля –  так, як було у випадку з видачею висновку з ОВД для вітроелектростанції на Полонині Руні. 

Аня Семенюк, спеціально для zaholovok.com.ua

Фото авторки

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Посилення місцевих медіа для демократичної стійкості та публічного діалогу в Україні», який реалізується та фінансується Фондом Ірондель (Швейцарія). Погляди, висловлені в матеріалі, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Фонду Ірондель.