З великою любов’ю до Закарпаття і закарпатців

25 нарисів, які допомагають зрозуміти життя Закарпаття 100 років тому. Так про власну дебютну книгу каже її автор – дослідник старих фотографій Карпатського регіону Михайло Маркович. «Ватра в Карпатах. Репортажі з минулого» – унікальна книга, яка показує та розповідає про життя закарпатців у міжвоєнний період, коли Підкарпатська Русь була частиною Чехословацької Республіки. Репортажі з минулого – це і понад 550 старих світлин, частина яких опублікована вперше.  Тут і про бокорашів і опришків, про дерев’яну архітектуру, про місцеве вбрання, про життя закарпатських ромів, про традиції релігійних святкувань, і про унікальні весілля. А найбільше – про любов до рідного краю.

Ватра, яка переливається іскрами історій

Книга Михайла Марковича «Ватра в Карпатах. Репортажі з минулого» вийшла друком у Видавництві Олександри Гаркуші. До її створення мав бути долучений і Олексій Гаркуша, який працював над версткою «Ватри», однак добровольцем пішов на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Відтак, основна робота над книгою лягла на плечі його дружини – видавчині Олександри Гаркуші. Вона, зокрема, працювала і над обкладинкою.

«Це ватра, яка переливається іскрами, і такий символічний візерунок із вишитої сорочки, своєрідне запрошення послухати біля ватри в Карпатах ті історії, про які йдеться у книзі», – розповідає під час презентації книги її автор Михайло Маркович. І зізнається, що сам дивується, що презентує власну роботу, яка колись починалася із постів у Фейсбук зі світлинами чеських фотографів і розповідями про минувшину Карпат.

«Думаю про прадідів, про прабабусь, радію, що міг застати їх живими, послухати їх розповіді про бокорашів, про опришків. Коли був у Кужбеях, в сусідньому селі до Майдану, де я народився, чув розповіді про те, що там ховався Микола Шугай і для мене це було дивиною, що я живу в такому історичному місці, про яке треба розповісти багатьом. Треба зруйнувати багато міфів, бо коли про Закарпаття говорять за його межами, то чути просто колосальний набір шаблонів. Хотілося показати його з точки зору глибинних традицій», – каже Михайло Маркович.

Нариси, які допомагають зрозуміти життя на Закарпатті 100 років тому

«Ватра в Карпатах. Репортажі з минулого» – це 25 нарисів, проілюстрованих унікальними архівними світлинами, які допомагають зрозуміти життя Закарпаття і закарпатців століття тому.  «Хотілося написати таку книжку, щоб гортаючи її, можна було би поринути в атмосферу старого віку – і по текстах, і по фотографіях. Це книжка, якої мені самому не вистачало на Закарпатті», – зізнається Михайло.

Ця книга – перший том запланованої трилогії. Другий том матиме назву «У краї лісів і тварин». Це буде книга про життя закарпатців у синергії з тваринами – вівчарство, мисливство, полювання – різні сфери, дотичні до тварин. Буде і дерев’яна архітектура, і цікавинки про промисли. Назву третього тому Михайло Маркович ще не знає, проте зміст до книги уже готовий. «Хочеться дуже поділитися тим, що вдалося знайти, що вдалося відкрити, хочеться встигнути це зробити», – каже дослідник.

Під час презентації Михайло Маркович також розповів, що вже понад три роки збирає матеріал про бокорашів на Закарпатті: «Думаю, це буде окрема книга, бо хочеться показати цю небезпечну роботу закарпатських каскадерів минулого. І хочеться саме закарпатських, бо навіть в Україні немає такої книги про бокорашів. А якщо гуглити слово «бокораш», то ви одразу побачите Черемош, Франківщину, а наше Закарпаття відсувають десь у бік. Тому хочеться більше про нас», – каже Михайло.  

З видавництвом Олександр Гаркуші дослідник також працює над книжкою, яка називається «Карпатські контрасти». «Це – невеличка книжечка ірландського журналіста Роберта Смайрі, який відвідав Закарпаття у 1937 році й дуже-дуже класно написав про свою подорож. Тут вишуканий британсько-ірландський гумор, гарні тексти, багато Ужгорода, Рахівщини, Мукачівщини, Воловеччини. Я проілюстрував описані місця в книзі фотографіями 30-х років, аби максимально передати атмосферу місця і часу. Інколи вдавалося знаходити стовідсоткові потрапляння», – розповідає Михайло Маркович.  

Фотографії – унікальні свідчення про минуле

Ще у Михайла Марковича планується окрема книжка про фотографів, які працювали на Закарпатті у 20-30-х роках. Загалом автор каже, що надзвичайно  цінує старі світлини і вважає, що інколи у сімейних архівах можна знайти дійсно унікальні знімки, проте люди не завжди розуміють їх цінність.

«Фотографії з іноземних архівів – чудові, але у наших людей на Закарпатті є теж дуже рідкісні фотографії в сімейних архівах, в сімейних альбомах. Це велике щастя – знайти такі цінні світлини, унікальні, якими ділилися люди з приватних колекцій. Такі фотографії не знайдеш у жодних іноземних архівах. Це дуже близьке, дуже своє», – зазначає Михайло Маркович.  

«Нам треба працювати над збереженням нашої ілюстративної історії. Аби не дати зникнути тому, що є ще у наших людей, бо багато хто вважає, що це старе і це треба викинути,  – так ми втрачаємо великий пласт нашої історії», – підкреслює дослідник.

Автор «Ватри у Карпатах» додає, що насправді любить працювати в архівах: «Це допомагає мені в  сучасному потоці інформації знаходити тихий куточок, де я можу подивитися на наше минуле, досліджувати його, руйнувати багато шаблонів. Хочеться це показати людям. Буду намагатися це зробити», – каже Михайло Маркович.

Пізніше додає: «Все це – з великою любов’ю до Закарпаття і з великою любов’ю до закарпатців».

Аня Семенюк, спеціально для zaholovok.com.ua