Українська школа в Будапешті

Два роки Олена та Сергій Бескоровайні, засновники української школи в Будапешті, працювали над її створенням. Вони -- українці, які переїхали в Угорщину у 2008 році з Києва. Це не перший освітній досвід родини, яка цілеспрямовано зосередилася на адмініструванні освітньої структури. Але вперше довелося вивчати всі деталі, як організувати повноцінну 5-тиденну школу. Заклад, де вчиться понад 300 дітей урочисто відкрили у вересні минулого року. До цього часу українські діти мали можливість відвідувати приватну або недільну школи. Але для сотень українських біженців, які прибули в Будапешт з початку повномасштабного вторгнення це не було виходом.

Олена та Сергій з організації “Дім українських традицій” – засновники та утримувачі школи, посередники між державою та власне школою, які відповідають за розвиток закладу, його утримання. Такого формату в Україні немає, але в Угорщині передбачено законодавством. 

 «В Угорщині -- це практика, коли між самою державою і школою може бути як районний відділ освіти, так і церква чи громадська організація. Тобто структура, яка відповідає за те, щоб все працювало злагоджено. Контроль і фінансування державою школи здійснюється саме через таку організацію,-  розповідає Олена Бескоровайна. -- На мій погляд, це дуже ефективно: дирекція, вчителі займаються навчальним процесом, а наша задача -- контролювати і забезпечити усім, щоб цей процес був ефективний. А потім спрямовувати школу, щоб всі учні отримали відповідно високий рівень навчання».

Дітям важко увійти в угорську систему освіти через незнання мови

Сергій Бескоровайний каже, що з форматом школи визначалися два роки. «За цей час ми вивчили питання, долучили фахівців і врешті-решт була складена унікальна навчальна програма саме для цієї школи. Олена (за фахом інженер –технолог)  добре розбирається в освітніх процесах завдяки тому, що з нашими дітьми (коли ми переїхали, не знаючи мови, не маючи ніяких знайомих чи друзів) проходила все з першого класу до останнього. Син закінчив школу, знаючи угорську краще, ніж половина класу. Тоді не було можливості здавати угорську як іноземну, тільки як рідну. На його прикладі ми бачили, що це треба докласти надзвичайні зусилля і з боку мами, і з боку дитини, щоб бути на рівні. Таке не всім доступно, далеко не всім, а якщо це біженці, то взагалі треба брати до уваги всі фактори: і що нема де жити, і шалений стре, і постійні думки не тут, а там. І невизначеність: ми будемо залишатись тут чи зараз повертаємось назад? Були питання, навіщо вчити мову, якщо ось-ось війна закінчиться і ми повернемося».

Сергій пригадує, що намагалися пояснювати батькам: невідомо коли буде змога повернутися: «Тому треба налаштовуватися на те, щоб хоча б із поваги до держави, яка надає такі дуже гідні умови, на наш погляд, вивчіть мову. І до вас буде інше ставлення, буде перспектива або працювати в Європі, або працювати на користь двом країнам, як мінімум, в Україні і Угорщині. І ви будете фахівцями, яких потребуватимуть. Бо війна врешті-решт закінчиться в якийсь спосіб. І буде відбудова. І будуть стосунки поглиблюватись, покращуватись. Ми на це дуже сподіваємось».

Закон  про національні меншини в Угорщині, коментують Бескоровайні, передбачає багато варіантів реєстрації національних шкіл. Зокрема, за національною ознакою, де навчаються діти з угорським громадянством, які вивчають мову тієї національності, за якою створена школа. Можуть бути школи тільки з вивчення української мови. Це додаткові навчальні заклади до основної угорської школи, або ж вечірній формат чи недільна школа. Можуть бути школи середнього рівня навчання, вивчення мови своєї національної меншини. Тобто це вже більше, ніж просто мова і література на початковому рівні, але це ще не п'ятиденна повноцінна школа. А можуть бути школи двомовні, як новостворена українська. І у двомовних школах може бути різний відсоток використання мови. «Ми орієнтувалися на дітей біженців, які тут знаходяться вже третій рік, і їм дуже важко ввійти в угорську систему освіти через незнання мови. По - друге, через те, що угорська навчальна програма, побудована за іншим принципом, дітям складно це освоїти. Тому ми використали максимальну можливість, яку надає держава -- максимальний відсоток української мови навчання в нашій системі. Школа наша працює за угорською навчальною програмою, у початковій школі більше угорської мови - 60%. Потім ми переходимо до протилежного: середній і старшій школі 70% уроків українською мовою і лише 30% угорською (угорська мова література й історія)», - пояснює Олена.

Війна прискорила цей процес

Ідея повноцінної української школи в Будапешті виникла ще по приїзді родини в Угорщину понад 16 років тому. «Коли постало питання, де нашим дітям довчатись, українська громада відповіла: нема в нас школи, не було такої потреби. І з того часу ми думали, як створити таку школу. Війна прискорила цей процес», - пояснює Сергій.

“Тому ми цілодобово працювали над тим, щоб вона з'явилась. Бо спочатку ми все створили, а потім тільки держава дала фінансування”, - додає Олена. Подружжя ще з 2019 року займалося церковною суботньою школою, де діти вивчали українську мову, літературу, історію. Спочатку було майже 20 учнів, до 2022-го року -  вже 60. І коли в березні 2022-го в Будапешт приїхали тисячі біженців, у суботню школу прийняли ще 250 дітей. Загалом  300 дітям треба було якось допомогти закінчити навчальний рік. “Це все фінансувалося або за рахунок приватних підприємців, які тут живуть, або за наш власний кошт. З того моменту ми серйозно задумались над тим, щоб почати п'ятиденну школу. Спробували подати документиу той же рік , але реально не встигли їх підготувати, - пригадує Олена. -- Процес реєстрації школи в Угорщині прописаний «від А до Я». Треба зібрати всі документи, пройти всі щаблі і до 31 травня подати документи в Міністерство освіти. 31 травня – це кінцевий термін, коли будь-яка школа, яка міняє свій напрямок, повинна подати всі зміни. Ми не встигли і тоді в 2023-24-й навчальний рік відкрили приватну школу на 120 дітей. Але підписали договір з Міжнародною українською школи, і працювали повністю за програмою і ліцензією МУЖ. Мали вісім випускників 11-го класу, із них четверо вступили в університети”.

З приватною школою легко не було. За словами Бескоровайних, починали вони без грошей. Розіслали інформацію “практично по всьому світу”, що відкривають школу на 120 дітей. Підтримав один американсьикй фонд, який півроку фінансував проєкт. Водночас запросили  угорську консультантку з Міністерства освіти, яка допомагала повністю виписати всі пункти, щоб дійти до реєстрації повноцінної школи. І фактично до березня 2024 уже було все готово.

“Єдине, політичний компонент завжди впливає в таких ситуаціях і ми трохи трошечки переживали, чи буде політична воля країни реєструвати українську школу саме для біженців. Тому що для національних меншин Угорщина відкрита. Угорщина відкрита реєструвати школи національних меншин. Інші національності мають по кілька шкіл в різних містах. От, українська - це перша п’ятиденна, - Олена Бескоровайна всі організаційні моменти пригадує в деталях. - І тоді дійсно спрацював цей момент, коли була зустріч президента України Зеленського і прем'єра Угорщини Орбана, де прем'єр Угорщини сказав: так, ми відкриваємо українську школу. На той момент ми вже пройшли з нашим освітнім простором на 120 дітей всі перевірки, прийняли всіх високопосадовців, всі бачили, як ми працюємо з дітьми.

А консультантка потім нам сказала: "Ви так елегантно пройшли процес реєстрації, що я ще такого не зустрічала. Так , ми витратили на це два роки часу життя, коштів, всього іншого. Але зразу стали правильно на ноги з нашою п'ятиденною школою. Ми це не випросили у держави. В Угорщині така система передбачена законом про національні меншини”.

У них немає мовного бар’єру

По завершенню 12-го класу учні української школи здаватимуть угорські державні іспити перед університетом, подібні до ЗНО чи НМТ в Україні. Але складатимуть їх українською мовою, а угорську -- як іноземну мову. Всі результати іспитів зараховуються при вступі в університет в будь-якій європейській державі. Тому для тих дітей, які змушені були з батьками переїхати в чужу країну, наголошує Олена Бескоровайна, --  це найкращий варіант на сьогодні: мати високий рівень навчання і потім мати можливість вступати в університети: “І оскільки у нас старшокласники 70% предметів вивчають українською мовою, то у них залишається також високий шанс вступати в українські виші. До того ж друга мова іноземна у нас англійська,  з 9-го класу це шість годин на тиждень англійської мови. Тобто фактично діти закінчують нашу гімназію, володіючи трьома мовами: українською, угорською та англійською”.

В Угорщині немає можливості навчатися онлайн, кілька років тому прийняли відповідний закон, який це забороняє. Тільки за особливим рішенням районного відділу освіти, якщо дитина має певний діагноз. Решта всі діти ходять до школи і українські діти також мусіли йти вчитися офлайн. Коли одна дитина або дві дитини в класі, а всі решта розмовляють іншою мовою, то важко дуже знайти себе. В українській школі вони вчать угорську з одного рівня. У них також немає мовного бар'єру, вони не бояться робити помилки, запевняють у школі.

Алла Гвоздік із Харкова, працює у школі адміністраторкою. Жінка з двома синами (12 і 14 років)  приїхала з Харкова: «Ми дуже раді, що в нас є можливість навчатися в українській школі. Діти задоволені навчанням, люблять предмети, особливо математику, природознавство, біологію. І хочеться подякувати керівництву школи за атмосферу, ту, яка тут панує і що наші діти продовжують жити нормально життя. Я вчила мову угорську, але слабо її знаю, діти вивчають угорську мову, схоплюють легше, у побуті вже розмовляють». Алла погоджується: українське середовище важливе для дітей, вони можуть спілкуватися з однолітками. І стримує сльози на питання, чи планують повертатися в Україну.

У школі із старшокласниками працює психологиня, вона також має індивідуальні консультації.  Це необхідно,кажуть тут, бо деяким дітям складно соціалізуватися. На сьогодні багато з них на перервах спілкуються російською мовою, це діти зі сходу, з окупованих територій батьки яких змогли вивести з Херсонської області, з Донецької області. Багато учнів з Харкова, з Миколаєва. Тут їх мотивують та пояснюють, як перейти на українську. «Тому що їм насправді дуже складно: вони думають російською, у школі потрібно шукати відповідь на предмет українською, плюс вчити угорську, а також англійську. Загалом всі вчителі україномовні. Є вчителька з Харкова, яка, до війни працювала в школі російською, але за два роки перейшла на українську повністю», - коментує Олена Бескоровайна.

На посаду директорки сюди запросили професійну фахівчиню з досвідом роботи 14 років в угорській школі.  “Вона вибудувала навчальний процес відповідно до угорського законодавства. Всі можливості, що мають угорські діти, так само розповсюджуються на дітей нашої школи. І це дуже класно. І плюс вчителі наші так само мають всі привілеї вчителя угорської системи освіти. Угорська держава пішла нам назустріч, оскільки вчителі не мали педстажу в Угорщині, то вони повинні були, в принципі, піти на кваліфікацію як стажери упродовж 8-ми років, - пояснює Олена Бескоровайна. - Тобто вісім років початківець педагог має свого наставника. Оскільки наші вчителі уже переїхали з України з великим досвідом по 20 - 25 років стажу, ну, це було би недоречно ставити їх в категорію стажерів. Міністерство освіти пішло нам назустріч і їх зразу всіх зареєстрували на відповідну категорію вчителя. Цей рік для вчителів надзвичайно непростий. Потрібно перевчитися на цю угорську систему, зрозуміти, як вона працює. І потрібно все адаптувати до наших дітей. Оскільки у п’ятикласники, які жодного року буквально не були в школі (два роки ковід, а потім три роки війни). І це дуже складно повернути дитину не тільки до навчання, але й у соціальне середовище”.

П’ять комплектів підручників на клас для української школи закордоном

Школа перебуває на державному фінансуванні, з якого вчителі отримують зарплату. А також сплачуються податки. Проте держава не забезпечує орендну плату. Школа приміщення орендує. За словами утримувачів, це було одне з найскладніших питань -- знайти в Будапешті відповідне приміщення. “Тому що воно повинно бути в шкільному фонді, відповідати всім нормам, пожежним, санітарним, і повинно мати відповідно класи розміру. Коли ми отримували дозвіл на функціонування, у нас навіть з лазерною лінійкою міряли розміри класів і скільки учнів можна посадити. І саме по цьому нам і дали квоту 450  дітей. - пояснює Олена Бескоровайна. - Власник приміщення іде на зустріч у всьому, допомагає. До того ми знайшли приміщення в центрі, але за тиждень до реєстрації нам відмовили. І тут знаходиться оцей чоловік і каже: "Ви коли хочете почати?" 1 вересня. Вам треба поспішати. І він сприяв у всьому”.

Але от в плані забезпечення підручниками дуже непросто. З одного боку всі учні мають повний комплект угорських підручників відповіднодо програми. «Але у нас є українська мова, у нас є українська література, у нас є такий предмет, як українське народознавство. У нас є історія України. І таких підручників в Угорщині не існує. Тому якраз з цим ми звернулися до Міністерства освіти України, до інституту, який займається якраз підручниками, з тим, щоб вони нам це надали. Найбільше цьому сприяє якраз Закарпатська військова адміністрація, тому що вони найшвидше збирають підручники, які ми просимо. Наприклад, для початкової школи з першого по четвертий клас на момент відкриття Закарпатська обласна адміністрація вже привезла всі підручники.  І з угорської сторони держава дала угорські підручники безкоштовно. А по старшій школі ми декілька раз писали у Міністерство освіти України, що нам потрібні підручники, - скаржиться Олена Бескоровайна.

-  На жаль, діє в Україні такий закон: для шкіл чи освітніх просторів, які знаходяться за кордоном, Україна може дати тільки п'ять комплектів підручників на клас. Це смішно, це навіть не один на парту. Тому ми знову звернулися до Закарпатської обласної військової адміністрації і знаю, що на сьогодні для нас зібрані всі необхідні підручники. Обіцяли і атласи, і робочі зошити з інформатики, те, чого тут немає».

Підручники – одна з найважливіших складових навчального процесу, немає підручників, процес гальмується. Про це знає з практики Сергій Бескоровайний. 164 із 310 дітей виявили бажання ще паралельно закінчити Міжнародну українську школу (МУШ) і отримати український атестат. «Оскільки у нас діти навчаються українською, то оцінки трансформують в МУШ, вони тільки доздадуть різницю предметів між українською і угорською програмою, отримають також український табель і український атестат. Хтось на всяк випадок, а хтось хоче повертатися, щоб дитина вчилася в університеті в Україні». – каже він.

Найменш чисельний у закладі - це перший клас, там всього вісім дітей. А решта, починаючи з п'ятого, по два класи на паралелі. На всю школу є чотири дитини угорської національності , які перейшли з угорських шкіл. Один з батьків у них - українці, які хочуть, щоб діти вчили українську мову.  Кожна школа має квоту, скільки дітей вона може максимально приймати. В української школи в Будапешті квота -- 450 дітей, тому з цього року прийматимуть ще,  отримують чимало запитів з Сумської і Харківської областей.  У другій половині дня багато факультативних занять для учнів старших класів. Тут і математика, і українська, і географія, тому що в старших класах в угорській програмі географії вже немає. Тобто всі предмети, які в угорській програмі виключені вже в старших класах, а в українській ще є, факультативно довчають в другій половині дня.

Ліцензію українська школа в Будапешті отримала на п'ять років. Щороку до 31 травня засновники школи можуть подавати зміни, збільшуючи чи зменшуючи години викладання певних предметів або додаючи необхідні предмети, наприклад, ще одну іноземну мову. Наразі обрана навчальна програма – оптимальна для дітей на 100%, кажуть у школі і чекають ще кілька десятків нових учнів.  

Ірина Бреза для zaholovok.com.ua

Ужгород-Будапешт

Фото авторки та із сторінки школи

Щира подяка Інституту національно-стратегічних досліджень Угорщини за можливість відвідати українську школу в Будапешті