Сміттєвий довгобуд Закарпаття

На Закарпатті у селі Яноші більше 10 років тому відкрили сміттєсортувальну лінію. Проект фінансувався за кошти ЄС. Подія тоді сприймалася як серйозна та амбітна ініціатива, що стане початком вирішення сміттєвих проблем не лише у Берегівському районі, а й у всій області. З того часу різні чиновники у різні роки заявляли про старт роботи об’єкту у Яношах. Півтора року тому у Яношах завершили черговий проєкт – комплекс сортування та утилізації відходів. Однак, ні сортувальна лінія, ні сам сміттєпереробний завод досі не запрацювали. Чому так вийшло – у матеріалі zaholovok.com.ua. 

Ще у грудні 2015 року у селі Яноші гучно відкривали першу чергу сміттєпереробного заводу, якщо конкретніше, – сортувальну лінію, яку обладнали за рахунок грантового проекту ЄС за програмою Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна за № HuSkRoUa /1001/011 під назвою «Впровадження роздільного збору та переробки відходів у районі Берегово”. Загальна вартість проєкту становила 973 523 євро. У міжнародній базі Keep.eu, статус проєкту вказано як «закрито». Розпочали роботи у 2012 році на кошти Євросоюзу Планувалося, що завод перероблятиме 7300 тисяч тонн відходів на рік, сюди звозитимуть сміття із 40 населених пунктів Берегівщини. Пробний запуск сортувальної лінії здійснили за участі керівництва області та Берегівського району. 

З того часу минуло майже 11 років, лінія після відкриття так і не запрацювала. Хоча ще тоді влада заявляла, що Закарпаття матиме ще три заводи з переробки сміття через залучення європейських інвестицій, співфінансування місії ПРООН, Банку реконструкції та розвитку. 

Сміттєпереробна лінія не запрацювала, розпочали новий проєкт

Бенефіціар проєкту – тогочасна Яношівська сільська рада – не забезпечив об’єкт інженерними мережами. Крім того, близько 200 тисяч євро з цього гранту залишилися невикористаними за призначенням. Перед об'єднанням громад сільська рада спрямувала ці кошти на інші потреби. Про це у коментарі розповів Володимир Чубірко, голова Наглядової ради Європейського об'єднання територіального співробітництва «ТИСА» (ЄОТС «ТИСА»). Цю структуру у 2015 році заснували Закарпатська обласна рада (В.Чубірко на той час був головою), обласна рада угорської області Саболч-Сатмар-Берег та місто Кішварда для залучення донорських коштів. Основний напрямок роботи – поводження з відходами. 

«Географічно Закарпаття влаштоване так, що всі річки течуть до Європи: і Тиса, і Уж. Фактично річки стають сміттєпроводами. В області регулярно ухвалювали різні програми боротьби зі сміттям, обласна рада голосувала за відповідні плани, але, на жаль, реального результату вони не дали. Наприклад, в Ужгороді сміттєзвалище фактично вичерпало свій ресурс. Воно горіло, вигоріло, але сміття туди й далі звозять. Вийшов своєрідний сміттєспалювальний майданчик просто неба. Про екологічні наслідки майже ніхто не говорить, адже постає інше питання: а куди ще вивозити сміття?, – каже Володимир Чубірко. – Ми досліджували, скільки комплексних сміттєпереробних підприємств потрібно області, де вони мають розташовуватися і якою має бути їхня технологія. Наше завдання було створити універсальну базову інфраструктуру, а вже бізнес мав визначати, який спосіб переробки є найефективнішим, економічно доцільним і таким, що відповідає екологічним нормам, які постійно оновлюються. Ще одна надзвичайно серйозна проблема – стихійні сміттєзвалища. Але розпочинати їх ліквідацію можна лише тоді, коли з'явиться місце, куди відходи можна буде легально привезти, відсортувати, переробити або безпечно захоронити».

 Так на базі довгобуду в Яношах, які на сьогодні є частиною Берегівської громади, сформували новий проєкт HUSKROUA/1701/LIP/006 «Нуль відходів: теорія для всіх, практика для кожного у транскордонному регіоні» (Zero Waste) в межах програми Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014–2020.

«Сам проєкт заводу розробила Берегівська громада, і на той момент він уже був готовий. Із нього був реалізований лише перший етап (у 2015 році) – сортувальна лінія в ангарі. Але не були побудовані під'їзні дороги, інженерні мережі та вся необхідна інфраструктура. Насправді сама сортувальна лінія – це лише близько 10–20% усього комплексу. Йдеться про величезну територію, де має бути створена повноцінна інфраструктура відповідно до сучасних екологічних вимог», – каже Володимир Чубірко. Новий проект передбачав будівництво на площі близько 300 гектарів полігону, розрахованого на 400 тисяч тонн відходів включаючи місце ще для трьох таких полігонів. А також облаштування майданчику для компостування, де органічні відходи природним способом перегнивають. Передбачені окремі майданчики для переробки батарейок, акумуляторів, інших небезпечних і хімічних відходів. Облаштування під'їзних доріг, свердловини для моніторингу ґрунтових вод, насосні станції тощо. А також адміністративний корпус із поділом на «чисту» і «брудну» зони для персоналу, гаражі для спецтехніки.

Роботи виконали за рік, об'єкт не можуть запустити досі

У травні 2023 року в Угорщині відбулася пресконференція старту проекту, де президент ЄОТС «ТИСА» Оскар Шостак повідомив, що бюджет проекту становить 7 833 403 євро, з яких 5 мільйонів євро – це фінансування ЄС з Програми транскордонного співробітництва ENI 2014-2020 Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, а внесок Міністерства енергетики перевищує 916 мільйонів форинтів. Йшлося також про те, що перший в історії комплекс сортування та захоронення відходів в Закарпатській області України має планову потужність 30 000 тонн на рік, що, враховуючи кількість відходів, вирішить проблему захоронення відходів у Берегівському районі протягом 25-30 років. Метою проекту є впровадження комплексного підходу та створення сталої, екологічно безпечної системи управління відходами, яка вирішує проблеми на глибшому рівні, а не лише на поверхні.

Проект реалізували буквально за рік, вже у серпні 2024 представники угорської компанії «Менто», яка виконувала проєкт та української підрядної компанії звітували про пророблені роботи. Володимир Чубірко зауважує: «Точно в установлені строки. І ось уже понад півтора року комплекс не можуть запустити в експлуатацію. Спочатку почалася повномасштабна війна. Потім виникла проблема з бомбосховищем. Берегівська міська рада придбала готове укриття, але через різницю між ціною виробника і ціною закупівлі відкрили кримінальне провадження. Ці кошти не входили до міжнародного проекту, це були гроші самої міської ради. У початковому проєкті взагалі не передбачалося будівництво укриття. Але без нього комплекс не може працювати».

Як йдеться у відповіді поліції Закарпаття на запит zaholovok.com.ua, кримінальне провадження стосовно діяльності сміттєсортувального заводу у Яношах відкрили ще понад 10 років тому – у січні 2016-го. Справу розслідують за двома статтями – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ), а також легалізація мана, отриманого злочинним шляхом (ч. 1. Ст. 209 ККУ). За весь цей десятирічний період розслідування підозру не оголошено нікому. Разом з тим, у поліції уточнили, що «призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої триває». Більш детальну інформацію щодо справи не надали, посилаючись на таємницю слідства.

Далі, за словами Володимира Чубірка, виникла ще одна проблема, пов'язана з першим етапом будівництва – сортувальною лінією і невикористаними 200 тис. євро. "Перед об'єднанням громад Яношівська сільська рада вирішила спрямувати ці кошти на інші потреби, зокрема на будівництво тротуарів. Через це ЄОТС «ТИСА» вже не мало можливості використати ці гроші для завершення комплексу», – пояснює Володимир Чубірко. Є й інші перепони: свого часу землю, де реалізували проект, виділили під об'єкт комерційного призначення. Однак після змін у законодавстві для таких комплексів має бути окрема категорія земель – під сміттєпереробні підприємства. Змінити цільове призначення зараз непросто, адже спочатку потрібно завершити процедуру введення об'єкта в експлуатацію.

Вимога якнайшвидшого запуску

Ще одна перепона, чому Берегівська міська рада не може прийняти об’єкт в експлуатацію: за тендером в Угорщині він коштував 7 млн. євро, а за українським – значно менше. Виконавці, каже він виконали все вчасно, всі європейські комісії та експертизи виконання робіт зафіксували, звіти прийняли і зауважень не мають. Кожен бажаючий може оглянути об’єкт або ознайомитися з документами. 

«По факту якраз саме Берегівська міська рада має закінчити всі процедури зі здачі в експлуатацію об’єкту та вирішити наявні проблеми. Тим більше, що це може зробити лише вона, оскільки є замовником. ЄОТС «ТИСА» виконала основну роботу за кошти наших партнерів, не використовуючи жодної гривні українського бюджету. Ми не повинні і не будемо вирішувати проблеми, які виникли не з нашої вини, і вимагаємо якнайшвидшого запуску комплексу», – каже Володимир Чубірко.

Своє занепокоєння з приводу голова наглядової ради ЄОТС "ТИСА" висловив на особистій сторінці ФБ у травні цього року: 

«На початку цього року Єврокомісія прийняла повний звіт від ЄОТС ТИСА щодо освоєння фінансування і станом на сьогодні якихось претензій у наш бік не надходило. Таким чином, усі будівельні роботи виконані вчасно, об'єкт повністю завершений і переданий громаді Берегова, яка повинна його здати в експлуатацію. ЄОТС ТИСА до цього етапу вже стосунку немає і так само в очікуванні, коли завод запрацює. Хочу також відзначати, що протягом усього часу будівництва процес виконання робіт і фінансування ретельно контролювали правоохоронні органи України. Здійснено близько 30 перевірок і ніяких порушень знайдено не було, хоч вони дуже старалися. По факту якраз саме Берегівська міська рада має закінчити всі процедури зі здачі в експлуатацію об’єкту та вирішити наявні проблеми. Тим більше, що це може зробити лише вона, оскільки є замовником».

Що каже Берегівська міська рада

 У відповідь міський голова Берегова Золтан Бабяк оприлюднив свою позицію у ФБ, заперечує твердження про те, що завод офіційно передано місту, і зазначає, що міськрада діє виключно в правовому полі:

«Поширена Володимиром Чубірко у публічному просторі інформація про те, що сміттєпереробний завод у с. Яноші "переданий громаді Берегова", не відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству України. Станом на сьогодні Берегівська міська рада не отримувала та не підписувала актів приймання-передачі завершеного будівництвом об’єкта в межах реалізації грантового проєкту, що фінансувався за участі ЄОТС "ТИСА", та не здійснювала державну реєстрацію права комунальної власності на завершений об’єкт будівництва в межах зазначеного проєкту. Будь-які публічні твердження про "повну передачу об’єкта громаді" є юридично некоректними та створюють хибне уявлення про фактичний статус об’єкта і розподіл відповідальності між учасниками проєкту. Берегівська міська рада не буде приймати на себе юридичну відповідальність за об’єкт лише на підставі політичних заяв, публікацій у соціальних мережах чи спроб перекласти на орган місцевого самоврядування наслідки рішень, прийнятих іншими суб’єктами в межах реалізації грантового проєкту».

Хоча ще у серпні 2024 року, на урочистому огляді завершення робіт з представниками підрядної компанії з Угорщини, мер Берегова говорив таке: «Ми провели зустріч з паном Оскаром Шестаком. Говорили про здачу об'єкта в експлуатацію. Я вважаю, що це одне з найважливіших надбань нашого регіону. Комплекс було побудовано за підтримки ЄС та Угорщини. Він має стати провідним центром у питанні поводження з відходами у нашому регіоні. На зустрічі були присутні представники угорського та українського товариств, які виконували роботи з будівництва комплексу. Я зацікавлений в тому, щоб наша громада отримала цей чудовий комплекс у своє розпорядження на користь місцевого населення». 

Для детальнішого з’ясування поточної ситуації редакція видання надіслала офіційний запит до Берегівської міської ради і отримала відповідь від 24 червня 2026 р.за підписом заступника міського голови Володимира Гулянича . 

«Станом на дату надання відповіді здійснюються організаційні та технічні заходи для завершення процедури прийняття комплексу в експлуатацію відповідно до закону. Рішеннями міської ради функції замовника щодо завершення цих процедур покладено на комунальне підприємство «Еталон» Берегівської міської ради. Подальший формат управління об'єктом комунальної власності визначатиметься лише після його офіційного введення в експлуатацію. Передача на баланс відбудеться тільки після завершення передбачених процедур прийняття в експлуатацію. Разом з тим у бухгалтерському обліку КП «Еталон» обліковуються капітальні інвестиції, пов'язані з проєктом, які перейшли до міської ради в порядку правонаступництва після реорганізації та приєднання Яношівської сільської ради».

У міській раді зазначають, що сформувати остаточний перелік документів, дозволів та погоджень для запуску комплексу наразі неможливо. Це стане реальним лише після того, як замовник (КП «Еталон») отримає від виконавців повний комплект технічної та виконавчої документації щодо об'єкта та опрацює її. 

Конкретна дата запуску сміттєпереробного комплексу наразі не визначена. Прогнозувати орієнтовні строки у міській раді відмовляються, оскільки вони повністю залежать від тривалості оформлення документації, завершення процедур та прийняття майбутніх управлінських рішень. 

Закарпатська ОВА коментує

Відповідь на запит від Закарпатської ОВА за підписом в. о. голови ОВА Василя Іванча підтверджує наявність процедурного конфлікту:

Об'єкт будівництва в рамках проєкту HUSKROUA/1701/LIP/006 має 100% технічної готовності. Комплекс не введено в експлуатацію замовником – Берегівською міською радою. Для цього мерія має самостійно подати документи до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) для отримання сертифіката готовності. 

У Закарпатській ОВА також зазначили, що звернення від Берегівської міської ради щодо сприяння у введенні об'єкта в експлуатацію до ОВА не надходили. Звернення від представників ЄОТС «ТИСА» щодо проблем із введенням комплексу в експлуатацію до ОВА також не надходили. Так само не надходили запити до ОВА щодо отримання дозвільних документів.

ЄОТС «ТИСА» планує запустити комплекс у лютому 2027 року, проте для цього Берегівська міська рада та її КП «Еталон» мають пройти кілька складних юридичних етапів, зокрема, змінити цільове призначення землі, але після введення самого об'єкта в експлуатацію. Необхідно провести оцінку впливу на довкілля, що включає підготовку екологічних звітів та громадські слухання. Процедура триває до 8 місяців. Потрібно отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів від Міністерства екології. Також необхідні дозволи на викиди в атмосферне повітря, спеціальне водокористування (для свердловин на території) та погодження ДСНС щодо пожежної безпеки.

Після отримання документів має бути проведений тендер для визначення експлуатуючої компанії. Ймовірно, це буде угорський оператор, який має досвід роботи з подібними технологіями та ринки збуту вторинної сировини, кажуть у ЄОТС "ТИСА".

Новий проєкт – повна рекультивація стихійного сміттєзвалища у Берегові

«Уся ця інфраструктура створена з розрахунком на подальший розвиток. Надалі її модернізуватиме підприємство, яке експлуатуватиме комплекс, адже саме від цього залежатиме економічна ефективність роботи. Тут уже є все необхідне: дороги, огорожа, контрольно-пропускний пункт, свердловини для моніторингу ґрунтових вод, насосні станції, технічне та питне водопостачання, адміністративний корпус із поділом на «чисту» і «брудну» зони для персоналу, гаражі для спецтехніки. Частина відходів піде на експорт, оскільки в Україні немає підприємств для їхньої переробки. Із дрібних залишків деревини, несортованого паперу та плівки виготовляють RDF-паливо, яке використовується як добавка (від 10 до 30%) до коксівного вугілля на цементних заводах та ТЕС для підвищення ККД. Органічні рештки після відбору оброблятимуться на майданчику компостування для отримання добрив. Для повноцінної роботи необхідно ще додатково придбати компактер, телювальний трактор та компостну машину», – розповідає Володимир Чубірко.

Паралельно ЄОТС «ТИСА» розпочала роботу над новим проєктом – повною рекультивацією діючого стихійного Берегівського сміттєзвалища площею 4 гектари на виїзді в напрямку Виноградова. Проєкт триватиме 1–1,5 року і фінансується  за рахунок європейських коштів.

Технологічний план передбачає закриття та консервацію цього звалища, але це можливо лише після запуску заводу в Яношах, куди переспрямують поточні відходи району. Доки Берегівська міська рада не отримає виконавчу документацію від партнерів та не завершить процедуру введення в експлуатацію готового комплексу, реалізація проєкту рекультивації старого сміттєзвалища залишається заблокованою через відсутність альтернативного місця для вивезення сміття.

На Закарпатті зафіксовано близько 580 стихійних та діючих сміттєзвалищ. Через географічні особливості регіону відходи змиваються у річки Тиса та Уж, які несуть пластик до країн ЄС, наголошують в ЄОТС «ТИСА». Локальні екологічні програми, які роками ухвалювали  в області, не дали результату. Наприклад, в Ужгороді міський полігон вичерпав свій ресурс, регулярно горить, але сміття туди продовжують звозити, бо альтернативи немає.