«Шитиминя», яка пахне круасаном
і «Босорканя», від якої віє ладаном
Катерина Мікла любила запалювати вдома свічки. І зараз щодня це робить. Має великий вибір з ароматами під будь-який настрій. Бо сама їх виготовляє. Почала експериментувати у 2017 році, а в 2019 відкрила власну майстерню, назвала «SVICHOCHKA».
«Спочатку робила свічки для себе, друзів, з часом відчула, що є попит і вирішила закрити цю потребу. Виготовляю я виключно з натуральних матеріалів, преміальних арома-олійок, щоб свічки були безпечні, гарно горіли і якісно ароматизували приміщення», - розказує Катерина, зустрічаючи у своїй затишній майстерні. Тут на поличках свічки і свічОчки, зручний столик для кавування, чаювання та розмов, окреме місце для фотосесій готового продукту. Робоча зона з приладдям та сировиною теж відділена.
Катерина демонструє вироби, розповідає про улюблені аромати, запалює свічку і розказує, чи складно було перейти від щоденного ритуалу до бізнес-ідеї. А ще її реалізувати і зацікавити інших. «Коли я починала створювати свічки, сама ж робила дизайн наліпок, пакування, тобто взагалі концепцію онлайнмагазину, стиль. Зараз вже замовляю дизайн, його робить Владислава Герич, студентка Закарпатської академії мистецтв, - каже дівчина. - Я вмію малювати (батьки художники), але вчилася на маркетолога. І зараз багато курсів проходжу по маркетингу, менеджменту. В університеті ми це все проходили, але щось міняється, тренди, соціальні мережі з'явились. Завжди треба вчитися».

Майстерню свою Катерина відкрила за півроку до епідемії коронавірусу.
- Не було страшно? Тут кінець світу, а ти свічки вирішила продавати?
«Це не є речі першої необхідності, це більше імпульсивні покупки, але їх потребують. До речі, з часу корона вірусу люди більше почали проводити часу дома, хтось навіть і досі залишився працювати вдома. Частина людей обкладає себе такими приємними речами, ароматизація приміщення тощо", - пояснює майстриня.
«Треба якось вірити в себе, все одно. Бути трохи легковажним, можна так сказати. Хоча навпаки в бізнесі, кажуть, треба бути більше прагматичним. Має бути і те, і те. У мене є можливість вернутися, або піти кудись працювати, або закрити ФОП, або ще щось. Але треба думати, що воно вийде, рухатись так, щоб ще більше масштабуватися».

Підкреслити закарпатську автентичність у виробах – ще одна цікава ідея Катерини. Одну з колекцій дівчина присвятила закарпатському діалекту. Кожна свічка має переклад, щоб гості краю могли вивчити кілька нових слів. Наприклад, «Босорканя» — це містична свічка з ароматом ладану, а «Шитиминя» — солодкий запах домашньої випічки, горіхів і круасанів. До кожного виробу додається буклет із поясненнями діалектів та інструкцією до використання. «Я ужгородка, дуже люблю і ціную свій край. Завжди прагну якось підкреслити ту автентичність і наші традиції. Тому вирішила зробити колекцію свічок із назвами з говірок», - каже майстриня і пояснює, як створює аромати. "
«Це дуже творчий процес. Спочатку я собі в голові малюю, яким має бути цей аромат, що ми маємо відчути. Якщо вже певний запах є, то комбіную декілька аромаолійок і роблю якийсь цікавий».
У майстерні готуються базові і сезонні колекції, наприклад, до Різдва чи Нового року. Є й особлива серія, присвячена ужгородській сакурі, хоча квітка не пахне, Катерина обрала для неї ніжний аромат вишні.

«Я використовую тільки соєвий і бджолиний віск. Соєвий даю в контейнерні свічки, баночки. Бджолиний віск переплавляю і заливаю у форми. Соєвий віск можна навіть на руки наносити як крем, він такої ніжної структури. І соєвий і бджолиний горять довше, ніж, наприклад, парафінові свічки, - пояснює особливості виробництва Катерина. - Парафінові свічки - вони дуже дешеві, але і шкідливі, бо це переробка нафтової продукції. Після цього треба провітрити приміщення. А мої свічки гіпоаллергенні і дуже гарно пахнуть. Кожну колекцію я сама тестую».
Крім свічок дівчина виготовляє спреї для текстилю та аромадифузори, проводить майстер-класи, де навчає, як створювати власні аромати, комбінуючи різні олійки.

Певний час після початку великої війни Катерина виготовляла окопні свічки для фронту, зараз, каже, запитів нема, тому повністю повернулася до творчої роботи. За день, каже, якщо є потреба, може виготовити до 200 свічок! Часто авторка бере участь у локальних ярмарках не тільки Ужгорода, але інших міст, продукцію можна знайти і в місцевих крафтових магазинах.
«Я стараюсь щось унікальне створювати, цікаве. А ще, звичайно, коли ти отримуєш позитивну реакцію людей, це ще більше надихає, рухає тобою далі, і ти не зупиняєшся. Ця складова, напевно, найважливіша».

Ірина Бреза для zaholovok.com.ua
Фото авторки
