Переможні консерви та гроші на патрони: чому важливо волонтерити

Найчастіше благодійники – прості покупці, пенсіонери

Переважно продукти приносять прості покупці, середньої і нижчої купівельної спроможності, частина з яких – вимушені переселенці. « Вони завжди чутливо ставляться, а дехто допомагає волонтерити, - каже Оксана. – Одна з них – Ксенія, яка з двома дітьми виїхала з Києва у перші дні війні. Російськомовна, то спочатку не знала, як спілкуватися, була схвильованою. Але я пояснила, що якщо ти волонтериш, то повинна говорити українською. Погодилася й сказала, що нині переходить поступово на українську. Її «помогіть войсковим» тепер здається таким милим. Вона – уродженка Севастополя, вийшла заміж за киянина.  Вся рідня залишилася там. Не спілкуються з часу анексії Криму. Це родинна трагедія. Сама вона із Севастополя (чоловік з Києва), але давно не контактує із своєю ріднею. Її мама займається бізнесом, а батько - військовий. До початку війни жінка вирішила йому написати, може хоч онукам скаже, до чого готуватися. То батько її запевнив, що нічого не буде, хай не вигадує :( . А 25 лютого Ксенія із родиною тікала від війни на авто в Ужгород. Тепер вже батько сам зателефонував і донька не втрималася: «Ти знаєш, що Росія напала на Україну? Ми втекли з Києва. Бомблять наші міста, вбивають мирних людей. Як ви можете?!» У відповідь отримала: «Так, а чо ві убєжалі?! Убйом всех бандеровцов і зажівйотє».

Одна бабуся - переселенка з Дніпра підходила, то розповідала, що дуже вдячна людям, поселили у Нижньому Солотвині, гарно ставляться. Приїхала заради дітей та внуків, інакше б не лишала свого міста. Зізналася, що завжди мріяла побачити Закарпаття, але не думала, що це станеться через війну. Хоча серед переселенців теж різні бувають. Коли чергувала в «Епіцентрі - будівельний» підійшла жінка з Полтави, дякувала, а інші з тієї ж Полтави крикнули, що й так мають, де гроші дівати. Хоча ми не просимо, інформуємо про потреби».

Пенсіонери - ще одна з категорій, які приносять покупки до волонтерів. Також часто продукти та гроші дають хлопці, розповідає Оксана. «Може відчувають чи провину, чи що  вони тут, а не там. Два хлопці двічі за моє чергування кидали по 1000 грн. Підійшов якось чоловік і спитав тихо: «Де тут на патрони збирають?» - і кинув у скриньку 500 гривень. Принесла якось одна жінка свій туристичний спальник, ще радянських часів. Пропонувала також допомогу з перевезенням, бо їздить за кермом. Багато - хто підходить та пропонує транспортні послуги. 

А про пенсіонерів треба окремо сказати. Бабця несе одну консерву - плаче, треба заспокоїти. Дідусь якось прийшов, питає: «Треба вам носки та нижню білизну для хлопців, маю у мішкові. А гриби вам сушені не треба? Відправите хлопцям, а я вліті ще назбираю». Другий коментував «щось у вас нись мало коробок» :). У перші тижні бували дні, що по 20 коробок продуктів і необхідного (цигарки, батарейки, засоби гігієни) за зміну. Зараз поменшало й люди стали менш активними, рідше підходять. Й це нормальне явище, бо починають звикати до того, що відбувається. Проте стали масово купувати наші круті майки із патріотичними гаслами».

Консерва з написом має подвійний ефект

На волонтерському столі стосиками лежать папірці з переліком необхідних товарів. Кожен може собі обрати, що готовий придбати та віддати на благодійність. Іноді потреби змінюються, то волонтери повідомляють про це. Або ж пояснюють, що доцільніше купувати. «Каву краще не у зернах, а стіки. Консерви із відкривачками, щоб на ходу споживати. Не дуже зараз треба макарони, хоча у військових є польова кухня. Серед потреб - свинина тушкована, супи швидкого приготування, чай, цигарки, посуд одноразовий, засоби гігієни. Не забувайте, що у війську не тільки чоловіки, але й жінки є», - пояснює Оксана.

Окремо у коробках лежать акуратно складені консерви, майже всі з написами «Слава ЗСУ», «Перемога за нами», «Повертайтеся живими» та інші. Їх підписують або самі дарувальники, або волонтери. Особливо подобається це робити дітям, яких запрошуємо, аби побачили на власні очі, що відправляємо захисникам та захисницям. Така консерва має подвійний ефект: і фізично підтримає, і морально. Підтримують вояків і дитячі малюнки, які разом з листами приносять волонтерам діти. І обов’язково хочуть самостійно класти покупки батьків у кошик, віддають здачу з солодощів на благодійність із словами «тут на армію збирають?». Просять мам купити фірмові футболки чи воду «Сльози сепаратиста», назва якої у них викликає сміх. Найбільше запитують про жовто –блакитні прапорці.