Дрони помсти

В Ужгороді друзі та батьки загиблого військового 128-ї гірсько-штурмової бригади зібрали кошти на 22 дрони помсти: ініціативу започаткували волонтери Руху підтримки закарпатський військових для того, щоби вшанування пам’яті загиблих воїнів могло мати ще й практичну мету – помститися окупантам за смерть близьких людей. Дрони, які вже відправилися на фронт, підписали рідні та друзі Данила. Кожен дрон отримав своє «послання»: хтось писав просто «за Даніка», а хтось – щось таке, що зрозумів би лише сам Данило.

Підписувати дрони, які виготовили за кошти, зібрані стараннями близьких Данила Богуславського, прийшли і його батьки. «Пробачте, я не зможу говорити», – каже мама загиблого військового Олена, коли просимо розповісти про ініціативу. Вона телефонує його брату Роману, друзям, подругам, знайомим і перепитує, що написати на дронах замість них. «А «бусінка» через «і»?», – зворушливо перепитує когось мама, намагаючись точно відтворити написи, які просять передати друзі Данила.

За столом із дронами, вже майже готовими до відправки на фронт, сидить і батько Данила – Ярослав Богуславський. Він підписує послання від себе і ділиться: «Наш син з самого початку пішов у військкомат, дуже довго намагався попасти десь у бойову частину і у нього було велике бажання захищати Україну і нищити ту падаль, яка прийшла сюди», – каже Ярослав Богуславський.

«На жаль, його життя обірвалося на війні, але його справа має жити і ми намагаємося таким чином продовжити його роботу, яку він, на жаль, уже закінчив особисто. Він завжди з нами, я думаю, що ми маємо все зробити, щоби пам’ятати його. І щоби москалі пам’ятали», – каже Ярослав.

Військовий 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Данило Богуславський загинув 16 жовтня 2022 року, рятуючи пораненого побратима на Херсонщині. Данилові було 32 роки, у мирному житті він був гравцем команди з американського футболу «Ужгородські Лісоруби», був триразовим чемпіоном України з американського футболу, працював в ІТ-компанії, його захопленням був також автоспорт і автомобілі, тому заснував і власне СТО «Самзламав». На прощання з Данилом прийшло дуже багато ужгородців, його ховали без священиків та представників влади, – так хотів сам військовий. Частину його праху Данила Богуславського поховали 23 жовтня 2022 року на Пагорбі Слави в Ужгороді, а частину –  розвіяли в особливих для нього місцях, зокрема і над звільненим Херсоном…

«Зараз ми хочемо зв’язатися зі старшим сином, бо він зараз теж у війську, але думаю, що хотів би передати якесь «побажання» дронами», – каже тато Данила Ярослав Богуславський.  

«Це – мій друг, – розповідає журналістка Олександра Артюхіна. –  Завдяки Даніку я потрапила в спортивну журналістику, тому що він дуже у мене вірив, казав, що мені потрібно займатися цією справою, тому що це моє, вони тоді якраз виграли Чемпіонат України з американського футболу  це був один із моїх перших спортивних матеріалів на телебаченні. Він вірив, що це потрібно людям», – згадує Олександра.

«Написала «Від Сашки та друзів за нашого друга Даніка» і я дуже сподіваюся, що помста за кожного нашого загиблого друга так чи інакше буде і буде пекельною. Я рада, що велика кількість друзів підтримала цю ідею, всі згуртувалися довкола неї й ці дрони стали можливими. Думаю, що кожен із нас готовий ще і часу, і сил віддавати для того, аби нашого Даніка пам’ятали», – ділиться Олександра Артюхіна.

Володимир Феськов, друг Данла Богуславського розповідає, що ідея з «дронами помсти» належить Руху підтримки закарпатських військових. «Ми просто її розвинули. Бо це близький наш друг. Ми всі разом зібралися, створили чат, домовилися, хто коли може прийти, окремо була ініціатива його коханої дівчини та батьків – вони разом відкрили банку, щоби збільшити збір і щоб до нього могли долучитися й ті, хто фізично не може прийти, хто не в Ужгороді. Спільно, великою родиною людей, які знали Даню, ми вирішили згадати його таким чином, нагадати іншим про нього і помститися. Це не одинична річ, кожен з нас, постійно роблячи донати, згадує його. Рух свого часу створив можливість, коли всі родичі та близькі друзі можуть долучатися до дуже важливої справи і персонально згадувати тих, кого вже нема», – каже Володимир Феськов.  

«Збір і дрони насправді не можуть повернути нам товариша і друга. Але вони мають нагадати всім окупантам, що ми помстимось, а люди, які долучилися до збору – мають гарну нагоду згадати всіх кращих людей, яких у нас забрав рускій мір. І кожен воїн заслуговує на цю пам’ять, аби про нього пам’ятали і за нього мстилися. Я радий, що нам вдалося згадати про Даню в такий спосіб ще раз. Ми будемо мститися, ми не будемо пробачати втрати близьких людей», – додав Володимир.  

Володимир Суран, координатор Руху підтримки закарпатських військових каже, що завдяки волонтерській ініціативі «Рій» в Ужгороді вже було зібрано кошти на 300 дронів. Щоразу партія присвячується пам’яті загиблих захисників.

«На честь людини, яку ми добре знали, родини, яку ми дуже поважаємо, яка дотична до Руху, ми зробили такий захід для Дані, щоби його світла пам’ять була підсвічена і нашими спогадами про нього, але й нашими вчинками. Усе, що зараз відбувається – для наших нащадків, моїх внуків, дітей наших волонтерів, бо це – наша земля, і ми не можемо її нікому віддати. Хто би на неї не посягав, ми не будемо за цим спостерігати. Ми повинні поставити цьому успішний для нас край», – каже Володимир Суран.  

Він додає, що Рух підтримки закарпатських військових регулярно проводить подібні тематичні заходи на честь військових, які були дотичні до волонтерства, які жили в  Ужгороді. «Акція, яку організували родичі та друзі Данила Богуславського, дозволила нам зібрати кошти на 22 FPV-дрони. Але я думаю, що це помста не тільки за нього, а за всіх. Усі дрони, які робилися і будуть робитися далі – це і за Данила, і за всіх загиблих наших земляків. Ми маємо можливість зробити більше дронів, але потрібно більше коштів. Тому закликаємо всіх долучатися», – додає Володимир Суран.  

Аня Семенюк, спеціально для  zaholovok.com.ua 

Більше фото дивіться у розділі «Фоторепортаж».