Новини

Льодовики Аляски, карибські пляжі і небезпеки Африки – вражаючі маршрути фотографа з Ужгорода

На фото - карта місць, відвіданих ужгородцем Романом Стециком

Тринідад і Тобаго, Багами, Мексика, Бразилія, Гондурас, Гренада, Гватемала, Південна Корея, Барбадос, Кайманові, Бермудські і Карибські острови та ще з півсотні не менш цікавих та екзотичних країн і островів на різних материках побачив на власні очі ужгородець Роман Стецик. Він побував на 4 континентах, перетнув Атлантичний океан від Бермудських островів до Мадейри, 6 разів проплив Панамський канал, жив кілька років у Малайзії та Південній Кореї.

Віднедавна його можна побачити також у телевізійній рекламі на всеукраїнських каналах.

 

Романе, ти і раніше не тільки фотографував інших, а й позував для рекламних фотосесій, а зараз ще і на телебаченні фігуруєш. Як тобі досвід роботи у телевізійній рекламі?

Я люблю фотографувати, багато знімаю у подорожах. В основному зараз фотографую бальні танці, бокс. Але все ж основне – це тревел-фото. Мої роботи друкували US Traveler, Cruize Critic, Men’s Health, Insider. Недавно я єдиним від України фотографував бій Олександра Усика у Гданську, де він став Чемпіоном світу. До речі, мою фотографію розмістили на сторінці прем’єр-міністра Гройсмана у Фейсбуці, не спитавши, м’яко кажучи, дозволу автора.

Виконавець головної ролі у фільмах «Чунгул», «Тіні незабутих предків», «Правила бою» Богдан Юсипчук, до слова, любить фотографуватися саме у мене, це приємно.

А у рекламі сподобалося. Знімали досить довго, на локації за Києвом, де спеціально орендували для зйомок окремий будинок. Почали зранку і закінчили о третій ночі наступного дня. Це була реклама американських вітамінів. Раніше я ще брав участь у зйомках реклами як модель для «Хлібного дару», для італійської круїзної компанії MSC, незабаром вийде і реклама інтернет-бутика Modoza з моєю участю.

На фото - кадр із процесу рекламних зйомок за участі Р. Стецика

Понад 50 країн — це твоя свідомо спланована колекція чи так склалися маршрути? Що було першорчерговим: побачити світ? Чи подорожі – лише складова твоєї кар’єри?

Я завжди хотів побачити світ. В один момент в Ужгороді мені стало просто нудно. Крім того, сьогодні є можливість зробити це, працюючи.


Яку з іноземних країн ти відвідав першою?

Здається, Словаччину. Чи Польщу? Куди у нас всі їздять (усміхається, - авт). Чесно кажучи, перші враження були не дуже. Але добре пам’ятаю смак продуктів, батько купував шинку і ми ласували нею разом як делікатесом. Пізніше їздив на змагання з бальних танців Чехію.

 

Саме танці дали тобі змогу побачити більше, аніж сусідні країни, так?

Так, знайомі розповіли про відбір на контракт у Південну Корею. Це був 2002 рік. Я поїхав до Києва. Це був дуже класний досвід, особливо виступи у масштабному шоу про історію танців, в якому було поєднано кільканадцять стилів – найпопулярніших танців за всю історію. Після того мав ще декілька контрактів на танцювальні виступи, у тому числі на круїзних лайнерах.

На фото: Samsung Everland. Південна Корея

Твій список країн дуже вражає. А котрі з них вразили особисто тебе найбільше?

Найбільше вражень залишила Аляска, її голубі льодовики незабутні. Ми були там у кінці літа і погода була осіння, майже як у нас зараз. У Європі – на Фарерських островах сподобалося, їхня архітектура, будиночки із зеленими дахами, вкритими рослинністю. Об’їздив багато Карибських островів, по дорозі з Маямі до Бразилії. Запам’ятався і знаменитий «диявольський острів». Він належить до Кайєнни, столиці Французької Гвіани. Раніше він слугував в'язницею для особливо небезпечних злочинців, створеною урядом імператора Наполеона III. Сьогодні це одна з туристичних принад регіону.

 

Нью-Йорк

Аляска

Чи були якісь країни або міста, які, грубо кажучи, хотілося покинути і чим швидше?

Ну, наприклад, Гватемала. Природа там просто супер, але коли потрапили у порт, а там – всі зі зброєю гуляють… Зустріли американця, він був у шоці, що ми просто так вийшли в місто. Ми ж не знали, що там насправді така небезпека. Організованими екскурсіями відносно безпечно, але ми, як правило, старалися пізнавати країни особисто, а не у натовпі туристичних груп. У Гватемалі вражає загальна біднота, надзвичайно низький рівень життя. Так само Тринідад і Тобаго. Біля порту – великі сучасні скляні будівлі, а зайдеш трохи далі – жахливо... Натомість там дуже привітні люди. Я хотів сфотографувати місцевого «мешканця вулиці», запитав дозволу, то він навіть викинув цигарку і трохи «припарадився», інші також завжди йшли назустріч. 

 

Кастрі, Сен-Люсія

Чому ти не ведеш тревел-блог? І якщо не вдався до блогу, то чи не плануєш видати щось на зразок власного «путівника»?

Можливо, цікавіше було б видати фотоальбом. Не знаю, що саме цікаво людям з моїх вражень, а от фото, як правило, завжди подобаються тим, хто їх переглядає. До речі, моїми фотографіями нерідко ілюстрували презентації турів для пасажирів круїзних лайнерів.

Сент-Джонс,  Антигуа і Бурбуда

До речі, про них. Як виглядає життя на океанському лайнері зблизька?

Це як повноціннний великий готель на воді. Там є фітнес-зали, яких не мають навіть деякі великі міста, численні ресторани, кілька басейнів, джакузі, сауни, спа-салон, кінотеатр, справжній театр на півтори тисячі місць, тобто більший, ніж наш обласний драмтеатр. Саме у театрі я працював у танцювальних шоу, мюзиклах. Іноді виступали й запрошені актори, спортсмени, чемпіони світу з акробатики, чемпіони США з гімнастики, артисти цирку «Дю Солей».   

 

Потрібна відповідна освіта, щоб потрапити туди, так?

Там дуже серйозні кастинги, вони тривають по всьому світу. Крім того, на суші, до початку плавання ти мусиш пройти тренінги і скласти відповідні тести. Спочатку серйозний медогляд, потім – навчання. Наприклад, ми займалися у Пожежній академії в США, це було дуже цікаво. Ми одягали спеціальний одяг, кисневі маски і – у палаючу кімнату. Поки не погасиш пожежу – не вийдеш. І дівчата у тому числі.

Цікавими були заняття і з медицини, вчився користуватися дефібрилятором. Там використовуються манекени, які настільки «живі», що якщо зробиш щось неправильно – не відреагують відповідно. На масаж серця, наприклад.

Заняття із техніки безпеки проводив американський морський піхотинець, який пройшов чотири війни. Дуже цікавий його досвід і поради.

Ще цікаво було вчитися керувати рятувальним плотами. Вони у разі небезпеки падають на воду вверх дном, ти мусиш стати на цей пліт і перевернути його, ще й так, щоб тебе не вдарив, звичайно.

 

У плаваннях траплялися надзвичайні ситуації?

Якось на Амазонці зачепили дно, кораблем струсануло добряче.

Одного разу ми зіткнулись з іншим кораблем компанії "Коста" біля берегів Дубровника.

А у 2010 році потрапили у добрячий шторм по дорозі в Ісландію.

Але в основному все було спокійно.

 

А тебе захоплювала у дитинстві література про подорожі? Чи лише власні мандри?

Звичайно, і, наприклад, я частково пройшов маршрут книги «Діти капітана Гранта». Ніколи б не подумав, коли її читав.

 

Які головні відмінності між людьми ти бачив на різних континентах?

Люди відрізняються деколи не тільки на континентах, а і залежно від часу доби (усміхається, - авт.). Якщо на Бермудах вдень всі дуже дружні і привітні, то ввечері на дискотеках бувають серйозні бійки. Там багато наркотиків. Та й взагалі крім пляжів, думаю, більше тижня там немає чого робити. Як і на всіх Карибах. Утім, пляжі тут, здається, найкрасивіші у світі.

 

Коста Майя, Мексика

Тоді у якому з відвіданих міст ти хотів би осісти, можливо, на довше?

У Маямі, можливо, у Бостоні. Маямі має все для цікавого життя, це місто розваг. Бостон – фінансовий і освітній центр. Там я б жив, адже завжди багато подій, там не заскучаєш. Місто невелике, але дуже чисте, зі збереженими старими будинками поряд з хмарочосами. Дороги не завантажені, все продумано, наприклад, автобус з порту завозить тебе прямо під землю, до метро, яке ти оплачуєш на вході в згаданий автобус. Ще Берген у Норвегії – красиве місто, дівчата-блондинки у них дуже гарні, та й саме місто гарне.

 

Розкажи трохи про роботу на круїзному лайнері. Звучить як мрія. Як воно на ділі?

Все залежить від позиції, від того, ким працюватимеш там. Наприклад, працівники казино зайняті тільки тоді, коли корабель в морі і навпаки можуть вільно гуляти, коли лайнер у порту.

Пасажирську зону дозволено відвідувати не всім співробітникам. У цьому плані акторам практично найкраще, є доступ до всіх можливостей. Краща оплата праці, ніж у них, тільки у офіцерів, це справді добре оплачувана робота. Але і величезна відповідальність. Якщо для нас це була навпіл і робота, і подорожі, то у моряків завжди вистачало навантаження.

Що було із самопочуттям? Як сприймає організм тривале життя і роботу на лайнері?

Якщо не хитає, то нормально. На Карибах зимою сильні вітри, а у Європі – взагалі штиль. У відкритому океані все проходило нормально, а от найважче було у Лівії. Одного разу навіть скасували шоу через погоду «за бортом». Уяви, кораблем, розрахованим на 3 000 людей, хитало так, як у «маршрутці» на поворотах.

 

Які ще професії цікаві для тебе?

Фотографія і реклама – наразі основне. Хоча зимою, звичайно, працювати на лайнері, курсуючи між Карибськими островами, комфортніше.

 

Недавно ти демонстрував у Фесбуці фото унікальної місцини – де зливаються річки Амазонка і Ріо-Неґро, їх води навіть за кольором різні.  Що ще вдавалося фотографувати з цікавих місць планети?

Дорога з Маямі до Амазонки взагалі вся була дуже цікава. З моря в річку я запливав вперше, там дуже красиво. Учасникам вручають символічні сертифікати за перетин екватору. На березі Амазонки відвідали цікавий музей, в якому показано, як раніше робили резину. Були й в індіанському поселенні. Цікаво подивитися зблизька, але трохи печально. Ці ком’юніті незаможні, часто й неосвічені.

Амазонкою багато людей рухаються саме човнами, там є навіть заправки на воді.

А ще коли обпливали Великобританію (повністю обігнули її морем), також були цікаві фото, як і в Ісландії. Сподобалися і міста американського узбережжя – ми їх проплили від Аляски до Квебеку.

 

Що найбільше незвичне тобі вдавалося робити у подорожах, у вільний від роботи час?

Можливо, рибалка на піраньї, раніше принаймні я таким не займався. Цікаво, що там є пляжі, купатися біля піраній можна, тільки без порізів, щоб тварини не відчули кров. На рибалці їх приманювали шматками м’яса. Утім, вони дуже небезпечні навіть коли вже на гачку.

 

Кухня якої країни найбільше тобі до вподоби?

Найсмачніше було у Бразилії. М’ясні ресторани там чудові, платиш за вхід, а їси стільки, скільки хочеш, постійно приносять нові порції смачних м’ясних страв. А ще там дуже добрий ананас-гриль, обваляний у кориці, солодкий і просто тане на язику. Здається, я там більше з’їв цього ананасу, ніж м’яса.

 

Розкажи ще, будь ласка, свої враження від найпівнічнішої точки Європи - Носкейп. Це ж реальний «край світу».

Так, це у Норвегії. О 12-ій ночі там світить сонце. На вигляд як досить звичайна гора, але дуже красивий краєвид. І відчуття, звичайно, заворожує, адже усвідомлюєш, що ти – на крайній півночі. Там звичайна цивілізація, ловить мобільний зв'язок і т.д. Ми бачили кемпінги, туристів. Туристів там узагалі просто море. Цікавіше споглядати за місцевими жителями з їх північними оленями. Ми були у липні, тоді температура градусів 15, напевно, трималася, ми були в осінніх куртках.

 

Куди триватиме твоя наступна подорож?

Поки ще навіть не уявляю, куди мене ще занесе.

 

А куди хотів би?

Ще не був в Австралії.

 

Що порадиш тим, хто мріє так само побачити світ?

Якщо немає можливості поїхати за свої фінанси, то – поїхати працювати. Якщо є бажання, то все решта можна знайти.

 

Скажи ще, чому, побачивши півпланети, ти все-таки в Україні зараз і плануєш, як я розумію, осісти саме тут?

У мене контрактна робота. Контракт закінчується – я повертаюся. Зараз більше живу у Києві, фотографую і знімаюся у рекламі, розвиваю власний бізнес.  

 

Ганна Твердохліб, спеціально для Zaholovok.com.ua

Фото із подорожей Романа Стецика:

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.