Напередодні Дня медичного працівника, голова Ужгородської районної військової адміністрації Радіон Кіштулинець подякував медикам Ужгородщини за професійну та невтомну роботу в умовах війни і вручив грамоти. Відзнаки отримали троє професіоналів з клініки Prevention.
Ми поговорили з ним про те, наскільки цінується лікарська праця, чи часто згадує медиків з приватних закладів місцева влада і чому важливе ставлення як до пацієнтів, так і до лікарів.
Наталія Метенканич, педіатр, заступниця головного лікаря по материнству і дитинству, працює у Prevention з першого дня заснування клініки:
«Prevention починався з трьох лікарів: це Віктор Петров, Інна Таран, я, а також три медсестри і один адміністратор. Заклад виріс у клініку з величезним штатом, нема, мабуть, такої людини, яка не знає про нас. Завдяки тому, що за ці роки з’явилися конкуруючі приватні структури у медицині, самі підходи лікарів до лікування та до відношення пацієнтів змінилися. Адже у приватних клініках дуже велику роль грає відношення і взаємодія між пацієнтом та лікарем, до якого відчувається більша довіра. З деякими пацієнтами у нас складаються майже родинні стосунки. Моя робота – це 90% мого життя.
Загалом нас не дуже відзначали, чомусь склалося упереджене ставлення до лікарів у приватних кініках. Але я близько 20 років працювала у державній установі і маю з чим порівняти. Тут набагато більше треба працювати і віддавати себе пацієнту, ніж у державній клініці. Минулого року мою роботу відзначили з Мукачівської міськради. Але за ці роки, у принципі, про нас не дуже згадували, як і про інші приватні заклади. Але усі лікарі заслуговують на увагу.
Оксана Стинич, педіатр, клінічний імунолог, кандидат медичних наук, завідувачка першим відділенням Prevention. 30 років у медицині. Працює у клініці понад 3 роки, до цього-- в обласній дитячій лікарні:
«Я як людина, що починала у державній лікарні, можу з захватом говорити про Prevention. Я і раніше консультувала у приватних кініках, але такої атмосфери, відчуття команди, захищеності лікаря не зустрічала. Тут створені абсолютно всі умови для того, щоб лікар просто прийшов і спокійно міг працювати. Починаючи з робочого місця і закінчуючи відчуттям захищеності. В державних структурах лікар дуже часто змушений собі організовувати робоче місце, не кажучи про те, що він є юридично незахищений і відчуває пресинг. За ці 3 роки я справді могла насолоджуватися тим, що працюю лікарем, не відволікаючись на щось інше.
Щодо відзнак, мені приємно, що наша адміністрація настільки уважна до лікарів. Якщо людина робить класно свою роботу, їй треба про це сказати. Відзнака-- це аванс тієї роботи, яку ще планую зробити».
Тетяна Менджул, педіатр, дитячий гастроентеролог, медичний директор Prevention. Працювала 11 років лікарем невідкладних станів на Ужгородській станції екстреної швидкої допомоги. Вже 5 років - у клініці Prevention:
«У приватній практиці цінують твої знання і допомогу. У державній також, але там ставлять до лікаря більш як до працівника, що має працювати, працювати. Сьогоднішня відзнака як крапка так би мовити за рік моєї праці. Вдячна, напевно щось роблю правильно. Ми повинні працювати так, як би ми хотіли щоб відносили до нас ми віддавали теж саме».
