Мова завжди була і залишається однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Вона є основним складником формування нового суспільства.Існує думка, що нація помирає, коли в повітрі востаннє лунають слова рідною мовою. Уже ніхто не слідує колишнім традиціям і звичаям, адже було насаджені нові. Це дуже страшні події, які стали для України дійсністю.Це все неминуче пов’язано з історією, адже росія завжди хотіла знищити нас як націю у будь-яких проявах.
Та зараз, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, у переважної кількості українців прокидається самосвідомість.Усе більше громадян відчувають важливість мови, тому починають повернення до свого історичного коріння.Якщо взяти до уваги українців у цілому, то за даними опитування компанії Gradus Research, після початку повномасштабного вторгнення 42% громадян почали розмовляти більше українською, а 14% взагалі повністю перейшли на солов’їну.83 % українців уважають, що українська мова повинна бути єдиною державною в Україні.Така статистика не може не радувати, адже до вторгнення, наприклад, одесити,надавали перевагу російській мові, адже “звикли”.
Про пробудження свідомості містян говорить факт відкриття влітку 2022 року розмовного клубу українською мовою в Одесі. Заняття проводять для всіх, хто бажає розмовляти солов’їною та отримати в цьому підтримку. До клубу може долучитися будь-то не в залежності рівня володіння мовою.Також, зустрічі в клубі благодійні: усі зібрані кошти передають на потреби військових ЗСУ.
Український розмовний клуб відкрила одеситка Тетяна Хамрай. Від початку війни дівчина вирішила розмовляти лише українською і шукала в Одесі подібне середовище. Не знайшовши відповідного простору, вона заснувала власний клуб. ”"Щодо української мови, я сама перейшла на неї десь місяць тому і почала шукати щось таке, що мене теж підтримує, надихне і нічого в Одесі не знайшла. Тому й вирішила заснувати клуб для тих, хто, по-перше, тільки переходить на українську мову і шукає підтримки, шукає людей, які надихнуть,” - повідомляє авторка клубу.
Ще один клуб під назвою "Ляси точать" був створений в артгалереї“Тонкі матерії”. За вільний донат учасники можуть слухати лекції істориків, літературо- та мовознавців і спілкуватися між собою.Організаторки Анастасія Виноходова, Лизавета Поточевська та Ірина Алексеєнко самі зростали у зросійщеному середовищі та розпочали перехід на українську мову з себе.
Окрім створення спеціальних розмовних клубів, містяни все частіше чують українську в різних кав’ярнях, закладах.Так, наприклад, кав'ярня “Ветер”, яка знаходиться на вулиці Канатній,38 у зв’язку з вторгненням не тільки прикрашає стіни своєї кав’ярні україномовними постерами, а ще й змінює назву на “Вітер” задля того, аби власним прикладом показати, що російської мови має ставати менше.Персонал повністю розмовляє українською й залучає гостей до різноманітних зборів на ЗСУ та потреби армії.
Після повномасштабного вторгнення жителі Одеси довели, що попри пропаганду, міфи та бажання Росії вважати місто надбанням імперії, воно було і залишається частиною України. За словами представниці Уповноваженого із захисту державної мови по півдню Ярослава Вітко-Присяжнюк, 2022 став роком змін у контексті утвердження української мови в Одесі.У грудні 2022 року в Одеській області затвердили програму розвитку української мови, яка сприятиме активізації використання державної мови в освіті, культурі, спорті та туризмі, рекламі, засобах масової інформації тощо. Вона передбачає мотивування населення до спілкування українською, розробку курсів, підвищення рівня якості викладання української в навчальних закладах, сприяння створенню інформаційної, медійної українськомовної продукції та інше.До цієї програми входять і редакція статуту міста,і переклад гімну Одеси українською, продовження створення мовних курсів та клубів, демонтаж маркерів імперіалізму.
Депутатські сесії в Одесі також зазнають українізації.Так, наприклад,у грудні 2022 року Ярослава Вітко-Присяжнюк відвідала сесію міськради й прокоментувала, що жодної репліки не прозвучало недержавною мовою. За її словами, цього року скарг на депутатів місцевої чи обласної ради за порушення мовного законодавства не було.
Перейменування вулиць також входить до процесу українізації Одеси.За даними історико-топонімічної комісії, список вулиць та провулків, які треба перейменувати, складається із близько 200 назв. Як повідомив Суспільному член історико-топонімічної комісії Петро Обухов, міськрада цього року проголосувала за перейменування щонайменше 20-25 вулиць.
Підготувала Дар'я Хавхун