Знову починаємо те, від чого ще країна не може оговтатись. А саме – виборчий процес. Обрали законного Президента країни, тепер маємо дострокові парламентські вибори. Погано чи добре, це вже не питання, це вже реальність, від якої не втекти нікуди.
Але, до останнього сподівалась, що все ж таки законопроект 6240, який так «болить» переселенцям , буде прийнятий до чергових парламентських виборів теперішнім складом Верховної Ради…. Завдяки якому ми б могли стати повноцінними громадянами в сенсі учасників виборчого процесу в країні, мати змогу не тільки бути обраними, але й обирати місцеву владу та депутатів з мажоритарних округів на парламентських виборах…. Про новий Виборчий кодекс взагалі мовчу, бо мабуть це ще не реальніше, ніж законопроект 6240.
Тому маємо, що маємо. А саме – чергову порцію дискримінації відносно ВПО на парламентських виборах. Тобто - нібито можу обирати, але частково, не як всі. Бо буду мати тільки один бюлетень, і зможу обирати тільки політичну партію, яка буде представляти мої інтереси наступні 5 років. Всі інші громадяни будуть мати два бюлетені. Крім політичної партії ще будуть обирати певну людину, так званого мажоритарщика, до якого можуть звернутись з болючих питань, апелюючи – «я ж за Вас голосував!»
Крім цього, маю знову пройти процедуру зміни тимчасового місця голосування, як всі хто живе не за реєстрацією в паспорті. Я це вже зробила вчора. Виявляється, вже була шостою! Зайняло приблизно 7 хвилин, але чому так?
Бо мала честь народитися та мати так звану прописку не в тому регіоні, як всі інші люди. Хоча ж я громадянка України?
Анжела Бабкіна
#ГолосЖінкиМаєСилу