Перешкоджань у роботі журналістів у Закарпатській області під час затяжного карантину не зафіксовано, але вірус COVID-19 вплинув і на спосіб роботи журналістів, і на поширення певної інформації, яка, нібито, була оперативною, але в підсумку - виявилася недостовірною і згодом спростованою. Саме так коротко можна охарактеризувати період роботи медійників із часу початку карантину - 18 березня.
В ОДА закрилися, але посвідка журналіста - як перепустка
За інформацією автора, у період затяжного карантину у Закарпатській області не зафіксовано інцидентів, пов’язаних із фізичним перешкоджанням роботі працівників медіа. Хоча втручання в роботу медійників, теоретично, могли й бути, зважаючи, що чимало державних та муніципальних установ перейшли на “особливий” режим роботи. Наприклад, в облдержадміністрації введено пропускний режим, тобто у будівлю, де працюють ОДА та облрада, наразі “простій” людині “просто так” не зайти.
Як повідомила у відповідь на запитдиректорка Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА Марина Коваль, представники ЗМІ допускаються до адмінбудівлі за редакційними посвідченнями штатного або позаштатного журналіста чи оператора. Також, з її слів, наразі в ОДА розроблено алгоритм дій щодо висвітлень засідань, брифінгів, пресконференцій. Медійники області узгоджують із пресслужбою кандидатури оператора і журналіста, які відвідають певний захід. Ті, у свою чергу, озвучують спікерам заходу питання від представників різних ЗМІ, а потім надають їм зроблені відеоматеріали. Також, додали у Департаменті, пресслужбою ОДА здійснюється онлайнтрансляція заходів на сторінці ОДА у мережі “Фейсбук”.
Також відомо, щокерівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - заступник голови ОДА Ігор Шинкарюквидав розпорядження №21 від 8 квітня - “Про безперешкодне пересування журналістів”. Згідно з цим документом, поліції, представникам державної та місцевої влади, іншим органам доручено забезпечувати безперешкодне пересування журналістів по території області при умові використання засобів індивідуального захисту.
Як дізнався автор із відповідей на інформаційні запити із районів, в окремих РДА керуються цим документом, а деякі РДА обалсті прийняли окремі розпорядження щодо безперешкодного пересування журналістів.
В Ужгородській міській раді, поінформувавміський голова Богдан Андріїву відповіді на запит, окремі документи щодо присутності представників засобів масової інформації у приміщенні мерії не приймались. Водночас там керуються постановою Кабміну Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 (зі змінами), відповідно до якої проведення заходів влади можливі за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту. Відтак, констатували в Ужгородській мерії, “присутність представників засобів масової інформації на відкритих заходах (засідання сесій, виконкому, комісій) можлива виключно у разі дотримання вищевказаних вимог постанови Кабміну”.
Журналісти пішли працювати додому, у телевізійників контенту менше
Тренд - працювати вдома - поширився, звісно ж, і на представників закарпатської медіаспільноти. В першу чергу - на працівників онлайн та друкованих видань, які фізично можуть працювати будь де, був би комп’ютер та доступ до інтернету. Сприяє цьому і тенденція, що закарпатські онлайн ЗМІ, та й друковані часто теж, в основному продукують контент пресслужб та різні повідомлення із соціальних мереж. Телефонний зв’язок та інтернет - знову ж таки дають можливість робити ексклюзивні матеріали не виходячи із дому.
Більш цікаве питання - як працюється представникам телебачення чи радіо, специфіка роботи яких полягає не лише у продукуванні текстів.
Про зменшення об’єму контенту у зв’язку із карантинними заходами автору повідомивпродюсер Закарпатської філії Суспільного мовлення Євген Тичина. “Ми зменшили хронометраж ранкової програми з 2-х до 1-ї години і перевели її на режим розмови з гостями виключно онлайн. Також ми змушені були позбутися двох випусків новин на радіо “Тиса FM” через переведення команди новин на позмінний графік роботи, - пояснює пан Євгеній. - В кого є така можливість, йдуть у відпустку. Маємо практику і режиму “роботи з дому”. На питання - чи відчували працівники Суспільного певні обмеження у своїй роботі у зв’язку із карантином, Євгеній Тичина зазначає - поки такого не було. Додає, що коли в область прилітав президент, він не зустрівся з жодним представником преси. Але наразі не ясно, чи це пов’язано з карантинними обмеженнями.
Про суттєве зменшення виробництва новин автору розповіладиректорка “Закарпатського інформаційного центру” (телеканал “Ужінформ”) Галина Ярцева. На каналі заморожено виробництво телевізійних проектів, щодо показу в етері наразі питання вирішено завдяки централізованому обміну контентом через ініціативу Media Change Ukraine. Працівники телеканалу в оплачуваних відпустках, окремі працівники працюють “з дому” і одна знімальна група “на підхваті” при гострій потребі. “Через зниження загального темпоритму в області не виникало проблем з доступом через карантин”, - резюмувала пані Галина.
А от на телеканалі “М-студіо” об’єм випуску контенту через карантинні заходи не зменшували. Як поінформувала автораголовна редакторка ТРК "М-студіо Вікторія Росул,журналісти працюють у звичному режимі, у вимушену відпустку нікого не відправлено. Ніхто й не “працює з дому”. “Всі в офісі, - каже Вікторія Росул. - У нас невелика кількість працівників, великі площі, дистанція дотримана, скупчень людей нема. Працівники забезпечені респіраторами, рукавичками, дезінфекторами. Всі здорові”. Щодо обмежень у роботі журналістів, то тут, як приклад, в “М-студіо” називають візити президента та прем’єра.
Президент і прем’єр перед закарпатськими журналістами не з’явилися
У період карантину Закарпаття дійсно відвідали два топчиновника країни - президент (16 квітня) і прем’єр (23 квітня). І дійсно - у контексті спілкування із місцевими журналістами, ситуація вийшла не найкраща. Щодо візиту президента, то про нього взагалі офіційно не анонсувалось, про намір завітати в область було відомо із власних інсайдів окремих медійників та, можливо, із спостережень за традиційною активністю комунальників щодо латання доріг та прибирання на маршрутах президента. Намагання журналістів “Суспільного” дізнатися про факт приїзду чи неприїзду президента в область не увінчалося успіхом - прессекретарка Юлія Мендель повідомила, що “графік президента наразі не розголошують із метою безпеки”. В підсумку глава держави таки приїхав в область, заходи за його участю транслювалися на ФБ-сторінці Офісу президента, а інформація за фактом візиту оприлюднювалася на сайті президента. Акредитації місцевих журналістів на події за участю президента не проводилося.
Щодо візиту прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, то на ФБ-сторінці Закарпатської ОДА за день з’явився офіційний анонс візиту, однак наголошено, що брифінг проводитиметься у режимі онлайнкоференції, питання можна було залишати у
спеціально створеній для цього онлайнформі. Інформація про підсумки візиту, знову ж таки, з’явилася на сайті уряду.
Можливо, така ситуація щодо топ-високопосадовців країни і місцевих журналістів пов’язана із пандемією COVID, а можливо, це нові реалії влади - висвітлювати усе онлайн і без преси, яка може поставити й незручні питання.
Обережно, дезінформація про вірус
Одна із особливостей періоду карантину у медійній сфері Закарпаття, це поодинокі кейси розповсюдження окремими сайтами інформації, яка в підсумку виявлялася не до кінця правдивою і, в підсумку, спростованою.
Один із випадків стався ще задовго до карантину - у лютому. Одне із Інтернет-видань оприлюднило інформацію про госпіталізацію одного із місцевих жителів до інфекційної лікарні із підозрою на коронавірус. При цьому видання не зверталося за офіційними коментарями, натомість у стилі автора сценарію трилеру “згущало фарби”, транслюючи меседжі: хворий був в Угорщині; контактував там із громадянином Китаю; а громадянин Китаю був не аби звідки, а із самої провінції Ухань. “Новина” оперативно розлетілася мережею. З’явилися перепости. Те, що сайт дав інфо, не дочекавшись будь-яких коментарів наводить на думку, що справжньою метою ресурсу було накручування свого лічильника переглядів. Згодом виявилося, що у госпіталізованого не було встановлено діагнозу COVID, проте паніку неперевірена інформація із сайту у певних колах посіяла.
Інший резонансний випадок стався стався на початку квітня, коли ряд сайтів з посиланням на місцевого блогера оприлюднили інфо, буцімто ознаки коронавірусу є в одного із директорів комунальних підприємств (при чому - було названо конкретне ім’я та посада). В підсумку міській раді довелося офіційно спростувати інформацію та наголосити, що коронавірусу не виявлено. “Прохання до всіх, особливо журналістів, не поширювати недостовірну та неперевірену інформацію, не публікувати без згоди особи її персональні дані”, - наголосили у пресслужбі міської ради у повідомленні від 9 квітня.
У реаліях, коли сайти, не є юридичними особами, а чимало з них у стан погоні за накручуваннями своїх лічильників, випадків дезінформації чи то пак “недоінформації” про коронавірус може бути більше. Тож тут залишається надіятись на власну інформаційну гігієну. Ну і зважати лише на повідомлення від офіційних джерел інформації або на ЗМІ, які заслуговують на довіру.
Ярослав Гулан,
регіональний представник ІМІ
в Закарпатській області
Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні