В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція координаторів всеукраїнської транспортної транзитної блокади підіб’ють підсумки, які є в акції на цей момент і розкажуть про свої подальші плани.
Тарас Деяк, ГО «Карпатська Січ» розповів: «Днями у Львові була зустріч усіх координаторів транзитної блокади (акцію підхопили 13 областей). Ми створили єдиний координаційний штаб. Хочу наголосити, що транзитна блокада російських вантажівок через територію України розпочалась як винятково громадська ініціатива початкового етапу протидії бізнесу окупанта в Україні. Триває війна з Росією, а уряд веде незрозумілу народу політику».
Як зауважив Тарас Деяк, у блокади наявні як плюси, так і мінуси. Так, громаді вдалось змусити уряд прийняти рішення про тимчасову заборону транзиту російських вантажівок через територію України. Разом з тим, будучи заблоковані на території Росії, наші співвітчизники стали заручниками ситуації. Зважаючи на це, було прийнято рішення запустити режим "дорога додому", під час якого перевізники обох сторін до 25 лютого включно мали змогу безперешкодно повернутись додому.
Наразі російська сторона повністю відновила рух українського транспорту на своїй території та зняла обмеження на транзит українських вантажівок, прийняті 5 січня 2016 року. Таким чином, народ вирішив міждержавну проблему і українські перевізники можуть вільно перевозити свої вантажі в країни Азії.
«Українська влада планує використовувати ресурси правоохоронних органів для конвоювання російських вантажівок, таким чином убезпечуючи російський бізнес коштом українських платників податків, - каже Тарас Деяк. - Уряд України показав своє зневажливе ставлення до всенародної думки, навіть не намагаючись вийти на діалог та дійти конструктивного вирішення наявної проблеми».
Також активіст зауважив: «Певні сили намагались зіткнути різні верстви населення, однак український народ довів, що при будь-якому розвитку подій він може уникнути конфліктів».
Блокада збурила в суспільстві широку дискусію стосовно існування російського бізнесу, товару та інформаційного продукту на території України.
«Ветерани українсько-російської війни, націоналісти та небайдужі об’єднались в єдиний сильний кулак, здатний брати ініціативу у власні руки та вирішувати проблемні для України питання актами прямої дії», - каже Тарас Деяк.
За його словами, блокада довела всім українцям, що громадські активісти без участі будь-яких політичних сил мирними акціями можуть змусити уряд реагувати на виклики суспільства.
Микола Марчишак, спілка учасників бойових дій в АТО «Побратими України. м.Ужгород» додав: «За висновком наших аналітиків, зважаючи на відновлення Польщею транзитного договору з РФ, взаємне українсько-російське транзитне блокування матиме для української сторони гірші економічні наслідки.
Станом на січень 2016 р. через територію України проїжджали транзитом близько 100 російських вантажівок. Після закриття Польщею своїх кордонів, за офіційними даними понад тисяча російських фур ринулись через український кордон. Внаслідок блокади усі вони були розвернуті та відправлені додому.
Станом на сьогоднішній день російських фур не зафіксовано ні митним контролем, ні нашими мобільними групами. Оскільки Польща відновила транзитний договір із Росією, перевізники РФ користуватимуться шляхом через територією Польщі як найбільш для себе вигідним.
За даними російських експертів, внаслідок транзитної блокади російський бюджет втратив десятки мільйонів євро, річні ж збитки могли скласти близько 34 мільярдів євро. Однак економічна шкода Росії не зрівняється з рівнем шкоди політичної, адже, за словами одного з російських експертів, блокада стала прямим "ляпасом Путіну".
Разом з тим найвищими для нас є інтереси власного народу. Тисячі українців працюють у сфері міжнародних вантажних перевезень. Зокрема, за офіційними даними, 40% усіх перевізників, які займаються міжнародними перевезеннями в Україні, - це закарпатці.
На відміну від політиків, які використовують будь-яку нагоду для збільшення своїх виборчих рейтингів та намагаються спекулювати на цій блокаді, ми, громадські активісти, в прийнятті своїх рішень керуємось винятково інтересами України. Відтак активних дій з перешкоджання транзиту ми не здійснюватимемо, оскільки присутність російських вантажівок на території України є вкрай мізерною, натомість сотні українських перевізників досі курсують територією РФ.
Однак це не означає, що ми залишаємо російський бізнес в спокої. Транзитною блокадою ми зуміли привернути увагу суспільства до присутності інтересів агресора в практично усіх сферах життя України, в тому числі й медійній.
Відтак ми переходимо на новий рівень блокади та розпочинаємо наступні акції».
«Подальші кроки активістів спрямовані на кінцеву мету – заборону на державному рівні функціонування російського бізнесу на теренах Української Держави. Тож закликаємо владу нарешті почати виконувати свої функції та зайняти тверду позицію щодо визначення статусу і діяльності окупанта в Україні», - заявив М. Марчишак.
Іван Романюк, Голова ради перевізників Асоціації міжнародних перевізників на Закарпатті додав: «Асоціація об’єднує понад 3200 підприємств, на балансі яких є понад 33000 транспортних засобів, понад 100 тисяч робочих місць. Наша країна перебуває у стані неоголошеної війни. Відтак припинення двосторонніх відносин з Росією для нас зрозуміле, а от транзитні коридори повинні працювати, згідно з міжнародним угодами. У нас є угоди з країнами Азії і цей напрямок для нас перспективний. Ми одними з перших відгукнулися на потреби бійців АТО, водночас своєю роботою ми допомагаємо наповнювати бюджет України. Наші вантажівки у середньому за рік транзитом через Росію виконують 35 тисяч поїздок. Збитки від заборони транзиту можуть сягати мільярдів доларів США. Тому думка більшості перевізників – транзит не повинен бути блокований».
Секретар Ради перевізників Олег Плоскіна сказав: «Міжнародні перевезення – це не те ж саме, що переміщення легковим авто. Вантажівка мусить доставити вантаж, її не можна просто розвернути посеред дороги. Її ніхто не розвантажить, не понесе відповідальність за вантаж, за який повністю відповідає перевізник. Тому ситуація дуже складна і відповідальна».
Щодо блокади російського бізнесу, то на Закарпатті найбільшу шкоду, за словами Т. Деяка, приносять російські банки. Найбільша надія наразі – на органи місцевого самоврядування, від них очікують відповідних рішень, звернень до Кабміну і Верховної Ради.
