На перший погляд, матеріал про комп’ютерні ігри на війні мав би дискредитувати всіх: автора – за те, що не піднімає глибші теми, а його респондентів можна було б звинуватити у халатному ставленні до служби, адже які можуть бути бавки коли треба займатись серйозною справою? Але як сама гра є симулякром реальності (вигаданим світом, в якому ти береш активну участь), так і уява про життя бійців на війні сформована голлівудськими або ж і радянськими фільмами.
Коли мене вперше попросили написати список фільмів, які можна було б дивитись у бліндажі, здивуванню не було меж. Потім побачив ігрову консоль у свого шовгора Назара Чаварги, який возив її всюди, зокрема і на позиції (він був штурмовиком). На жаль, шовгор загинув на запорізькому напрямку від пострілу танка, проте саме його захоплення іграми спонукало приділити темі трохи уваги. Зрештою, життя продовжується і там, де панує смерть, людям хочеться бути людьми – дивитись, грати, кохати, готувати їжу – одним словом, робити ті справи, які здаються цивільними.
Особисто в моєму житті ігри посідали вагоме місце у дитинстві, але з часом, окрім ФІФИ і шахів онлайн, не залишилось нічого. Важко пояснити, чому. Можливо, замість них з’явився запит на книги або ж бажання навести лад у самій реальності. Але серед моїх приятелів ця тема виявляється дуже активна. У що вони грають? Як часто? Чи знадобився їм ґеймерський досвід у новому фахові? Про це я спитав у них через соцмережі та отримав відповіді, які можуть здатись вам цікавими. Принаймні, якщо ви гравець.
Соло, аеророзвідник (Сили безпілотних систем)
– У що граєш? На чому?
– Користуюся кількома платформами. Основна для мене, напевно, це ПК. Граю з Windows, з комп’ютера Acer nitro v15, карта у мене 40-50 GeForce. Ну, короче, нормальна двіжуха, узяв за 40к якийсь час назад. Користуюсь Стімом як основним клієнтом, аби там грати, і зібрав непогану бібліотеку з різних ігор.
Основна для мене гра – це «Conter-Strike 2», найбільше нею захоплююсь. Шутери від першої особи також мене цікавлять. Ну і, звісно, основне – це ігри Story mode, якісь такі активні. Днями пройшов «Cyberpunk» по другому колу. Також купив собі зараз «Ghost of Tsushima». Скоро буду їхати у відпустку, там буду грати «Ghost of Yotei» з Playstaytion 5-го вдома.
Також з ігор мені подобаються «Зоряні війни», я всі попроходив, через Стім, зокрема. Якісь ФІФАшки, симулятори і т.д. Також маю платформу PSP 3000 (третя версія) крайня, бо далі була PS Vita через декілька років. Там графіка відповідного рівня, основна звідти гра – «Lego Star Wars». Простенька, але цікава. Вона є у мене і на телефоні, але на мобілці нема фізичних кнопок для ґеймінгу, сенсорні екрани повне «очко». Дуже не рекомендую ці двіжухи
Дуже круті гонки є на PSP. Рекомендую, якщо вам цікаво ретро-ґейм, можна на OLX купити для того, щоб багато часу убивати, і батарейки продаються додаткові, вони швидко заряджаються, можна дуже круто проводити час.
Третя платформа, де я часто проходжу ігри, це Nintendo Switch перший. Давно його брав і фактично для одної гри The Legend of Zelda: Breath of the Wild. Це, мабуть, найкраща гра, яку я грав взагалі. Дуже великий відкритий світ, сотні годин можна награвати, навіть не обов'язково йти по головній story. Дуже цікаво відкривати цей світ з інших сторін, проходити сайд-квести поза сюжетною лінією. Відкриваєш нові локації, якісь печери. Ходиш потім вдень, а в голову приходять якісь ідейки, повертаєшся у гру і знову двіжуєш. Коли маєш загружений графік, ця тєма допомагає відволікатись. Планую продовжувати і надалі. Коли на позиції дощ паде, а ти залипаєш, це дуже цікавий експірієнс.
З приводу деталей, вдруге проходжу «Ghost of Tsushima». Вона не дорога, здається 60 мільйонів коштувала. Компанія Sucker punch за скромний бюджет створила таку гру! Візуально дуже бомба, крута механіка бою, прокачані персонажі.
Почуваєш себе топ. Історично гра так складена, що ти ріжеш окупантів і це дуже схоже на нашу теперішню ситуацію, тому приємно грати в такі ігри. Нажаль там не має цікавіших дронів якими можна їх пиздувати, але і так нормально. Це гра під ПК. До речі до компа взяв собі окремо джойстик від PS 5, через Стім там є дуже хороша підтримка фактично всіх функцій, які доступні для DualSence. Це відкриває багато можливостей по тому, як ти керуєш. Наприклад, в «Ghost of Tsushima» ти натягуєш лука, тобі іде опір від джойстіка, від стіка правого нижнього і ти відчуваєш як сильно ти вистрілиш. І таких інтерактивних речей багато.
Стосовно часу на позиції. Коли робота кипить, хороший сонячний день, то, звісно, часу на ігри немає. Коли є моменти з поганою погодою або з неробочим періодом, але на позиції залишаєшся, то можна трошки часу виділити аби щось пройти.
Багато часу убиваю на симулятори FIFA або Conter-Strike, там ти гру не проходиш часто, натомість багато двіжуєш з різними чуваками онлайн. З ботами не цікаво грати, ти викупаєш скріпти їхньої поведінки і швиденько їх убиваєш. Тому онлайн присутність інших людей приносить задоволення. Награв в Контру годин 700, почуваюсь там досить впевнено. Якщо хтось хоче додавайтесь в Стімі в друзі будем разом різать рускіх.
– Чи нагадує тобі твоя робота на війні гру?
– По змісту ні. По історії – так. Але загалом сенс гри «Ghost of Tsushima» у тому, що один чувак відроджує усіма доступними методати віру в самураїв, як у рятівників народу у складний час. Але от те, що треба давати відсіч ворогу, який у нечисленну кількість разів перевищує тебе і стояти за свою землю до останнього – так, це дуже схожі паралелі до нашої реальності.
Гук (Сили безпілотних систем)
– У що ти граєш? Яку платформу використовуєш?
– Граю в Steam Deck – топчик портативна консоль. Ну, в бліндаж з собою його не беру, а так звичайно, завжди зі мною катається і як маю час – граю.
Зараз граю у кілька ігор, таких, в які можна залипнути. «Ace Combat 7», «Cyberpunk 2077», «Police simulator», «Civilization 5», «Star Wars Battlefront 2», «Helldivers 2». Останні дві – за наявності інтернету. Час від часу якісь ігри проходжу, якщо щось цікаве, або давно хотів пограти. Все у вільний час впирається.
Я б порекомендував свою улюблену «Mass Effect» трилогію. З останнім оновленням там графіка краще, але то не головне. Гра позиціонує тебе як командира корабля. На сучасний лад, можливо, вже є розуміння того, що гра більш стримана в механіках, ніж сучасні ігри, але все ж, в ній є те, чого не вистачає багатьом сучасним, на мою думку. Душа. У неї вкладено дуже багато роботи. У грі ти сам обираєш ким бути: відступником чи героєм, ти сам набираєш команду, від твоїх дій залежить, чи виживе той чи інший член команди у фінальних місіях. У грі є глибокий сюжет, моменти, які підіймають питання людяності, моменти, які змушують тебе зробити важкий вибір як лідера. Кожне твоє рішення впливає на сюжет наступних двох частин гри. У фіналі 4 кінцівки, на скільки я пам'ятаю. У процесі всієї гри ти співпереживаєш героям, бо у кожного своя історія... Коли я проходив цю трилогію вперше, я плакав і сміявся, а в самому кінці пів години не знав, який вибрати шлях далі, наче це було насправді. Наче в дійсності від мого рішення залежала доля Галактики... Я був під великим враженням.
– Чи схожа твоя робота на гру?
– Ну дивись... Воно може і нагадує гру, але віддалено. Тому ще є дуже багато різних факторів, які тобі говорять зворотнє. Усвідомлення, що ти в зоні бойових дій, що тебе можуть вбити, що від твоєї роботи залежать життя хлопців з піхоти. Кожен твій промах або влучання може змінити хід бою... І це усвідомлення змушує тебе або хвилюватись, або нервувати. І в ці моменти, як в бою, ти зобов'язаний тримати голову холодною.
– Чи знадобився ґеймерський досвід?
– Так, знадобився, тому що досвід дозволяє мені швидше адаптуватись до різних механік управління і розуміти систему.
До речі, момент цікавий помітив, як війна і нинішні обставини впливають на гру. Перші два рази, коли проходив гру, то мало змін у моїх рішеннях були і кінцівку я двічі одну і ту саму вибирав. Але вже коли проходив гру під час війни і служби в армії, я помітив, що мої рішення доволі кардинально змінились і стали більш жорсткішими.
Текіла. Зв’язківець
– У що ти граєш?
– Взагалі люблю RPG. (RPG — це скорочення від Role-Playing Game, що українською означає «рольова гра». Це жанр, у якому гравець бере на себе роль певного персонажа та досліджує вигаданий світ, виконуючи завдання та розвиваючи свого героя. – Авт.). Зараз, якщо є можливість граю, на ноутбуці «Kingdom come deliverance 2» або «Clair obscur expedition 33». Перша – це RPG в сетінгу середньовічної Чехії. Гарна бойова система, хороший сюжет, цікаві і дуже різноманітні завдання, багато смішних моментів, та й взагалі дуже детально продумана гра.
«Clair obscur» – шикарна графіка, чудовий сюжет, доволі незвична для мене бойова система, просто нереально гарна музика, дуже атмосферна гра. Це фактично дві найкращі гри цього року. На телефоні ганяю «Цивілізацію 6». Стратегія, нічого надзвичайного Мені швидше служба заважає грати, а не навпаки. На жаль, дуже зрідка виходить залипнути і ще рідше виходить пограти довше, ніж пів години.
Фенікс (Сили спеціальних операцій)
– Скільки часу приділяєш іграм?
– Граю багато в ігри. І на компі, і на Плейстейшені і на steam deck, в залежності від того, коли є можливість.
З товаришами ми любимо грати в кооперативні стрілялки по сєтці а-ля «Arma», «Battlefield». Дуже прикольно по мережі шпілитись. До речі якщо це справді бойовий підрозділ і вони шпіляться разом і воюють разом, то вони досить гарно один одного розуміють. Це допомагає прокачати комунікацію. Всі ці тактичні штучки – обходи, заходи і т.д. – це можна, в принципі, натренувати в грі. Люблю RPG – «Fallout», «Stalker». От Сталкера недавно проходив, дуже довго це робив, бо люблю так проходити, аби залізти в кожну ничку, в кожну будівлю, кожен ящичок обдивитись. Десь пішло на це 160 годин. Грав з березня до початку жовтня. Дуже класна гра, прикольна, українська, цікава, свіжа. Навіть на роботі довелось отримати гарний ноутбук, аби у неї грати.
Кілька років тому купив собі ручну консоль steam deck, щоб вона тупо завжди була зі мною. Бо знову ж таки переїзди, незручно, а вона компактна і багато ігор запускається. Коли між чергуваннями або задачками є час, залюбки можна потупити гру, щоб трошки відключиться і перестати думати про насущні речі, або пограти, наприклад, «Red Dead Redemption» – поскакати на конячці якійсь, пограбувати якийсь потяг. Ну, це весело.
– Чи знадобився ґеймерський досвід?
Стосовно ґеймерського досвіду взагалі, то, в принципі, досвід керування джойстиком в грі корисний, бо в тебе ця мілка моторика вже заточена під FPV-шний пульт. Я знаю декілька своїх товаришів, які легко справлялись, буквально одразу пересідали після джойстика на FPV. Декілька годин політали, потренувались – і все вийшло. Бо самі рухи пальців відпрацьовані годинами гри, залишається допрацювати невеличкі деталі.
Так само цей досвід насправді допомагає у тактичних моментах – зайти, обійти, кинути гранату – це все допомагає не тільки на боячці, а й на самих навчаннях, бо більшість нашого часу – це навчання і тренування. Менше часу на виконання самого завдання. Це специфіка роду військ така.
Грає багато людей: хто на телефоні, хто в приставку, хто комп з собою возить. Грають в будь-що: від анімешних слешерів з голожопими тьолками і вампірами… Що захочеш.
Микола Мага (2 мехбат 144 ОМБР)
– У що ти граєш?
– Граю в «Кіберпанк», «Дум», «Hades», «Tom Clancy's the division», «Titanfall 2», «Killing Floor 2»… У мене стімдеск з собою, тому з тим проблем нема.
По-перше, я фан шутерів (шутер – це жанр відеоігор, основний ігровий процес якого полягає у стрільбі з різноманітної зброї по цілях. – Авт.), по-друге, я люблю ігри з відкритим світом. Тому тут ідеально підходить кіберпанк, де можна і сюжет проходити, і просто вештатись в пошуках пригод на сраку. Граю років напевно з 10-тии, з перших шутерів типу Вульфенштайна.
– Як впливає ґеймерський досвід на службу?
Службі не заважає, вільний час є, – ми ж не роботи працювати без відпочинку. Люди грають хто в що. Смаки різні, девайси різні: Від мобільних телефонів – до ігрових ноутбуків.
Кензо, оператор БПЛА
«Battlefield», «Сall of duty» – пройшов майже всі частини, грається легко і сюжет не напряжний – екшна в житті не хватає. «Resident evil», «Silent hill» – тут вже хорор, містика, зомбаки і монстри + сюжет і загадки, я люблю таке.
«Метро» і «Сталкер». «Метро» пройшов всі частини і думаю, ще колись пройду. Постапокаліпсис – не може не радувати. Хочу пройти другий Сталкер але поки не має можливості.
Якщо б рекомендувати щось пограти, то це, мабуть, «Metro Exodus». Окрім сюжета кайфового, де ти вилазиш з підземок метро і їдеш на потязі по розйобаній рашці, круті локації, механіка гри. Як на 2019, то це дуже крута ігруха. Я знаю, що я точно ще раз її пройду.
«GTA» звичайно ж, ну тут і писати не треба нічого . Просто класика, просто люблю. FIFA або Fc –пограти з кентами, вбити час.
Зараз не граю майже, бо завжди на позиції. Замовив собі steamdeck буду грати вже і на позиції, між польотами.
– Чи знадобився ґеймерський досвід?
– Скорше ні. Не помічав такого. Знаю, що, наприклад, з одного стабіка анестезіолог, хірург і евакуаційник за можливості вільного часу розбігались по окремих кімнатах грати в «танчики» онлайн. Кілька приятелів з Третьої штурмової розповідали, що зараз не грають, раніше фанатіли від Доти. Можливо, певною заміною колишньому захопленню стали шахи онлайн.
А ще варто розуміти, що інколи грати в ігри – це кіберспорт та можливість підняти трохи грошей, зокрема і на донати своїм підрозділам. От скоро відбудеться серйозна подія, про яку ми з вами неодмінно почуємо. Міністерство у справах ветеранів України спільно з UESF організовують турніри з CS2, EA FC і Dota 2 в рамках івенту «Ігри Ветеранів. Кіберспорт». Спочатку планується провести всеукраїнський відбірковий етап, а в Києві відбудеться фінал змагання з 28 по 30 листопада.
Повідомляється, що до участі у регіональних змаганнях запрошуються військовослужбовці, ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, служби у правоохоронних органах, які зазнали травм, поранень або захворювань під час або внаслідок виконання службових обов’язків у зоні бойових дій.
Олексій Уманський