Закарпаття відвідала група експертів із Швейцарії, Австрії, Франції та журналісти з Німеччини й Великобританії. Делегація оглянула гірський масив Свидовець, де планується будівництво гірськолижного курорту, а після цього прокоментувала ситуацію журналістам Ужгородського прес-клубу. До зустрічі приєдналися також голова Тячівської райради Іван Фіцай та представник Рахівської та Тячівської райрад Ярославна Іванова.
Європейські експерти не вперше звертають увагу на масив в українських Карпатах, який спільно з українськими екологами закликають зберегти і раціонально використовувати, не порушуючи екосистему. Близько 20 природоохоронних європейський та українських громадських організацій, об’єднаних у коаліцію, надіслали відповідні прохання до уряду України та Президента не допустити знищення цієї території Карпат. Свидовець -- один з найгарніших високогірних хребтів Українських Карпат. йдеться у зверненні активістів до громади, одна з найвідвідуваніших родзинок незайманого високогір'я любителями гірського пішого та велотуризму. На Свидовці знаходяться до десятка малих і більших високогірних льодовикових озер, найбільшими і наймальовничішими з ких є Ворожеська, Герашаска (Догяска) та Апшинець. Льодовикові озера, озерця та калюжки дають початок маленьким потокам і річечкам, які формують водосбір річки Чорна Тиса. Приполонинні ліси, верхні межа яких більше схожа на приземисті чагарники, виконують дуже важливу протиерозійну, протилавинну на водорегулюючу роль. Будь-яке грубе тручання людини у цей дуже хиткий баланс призведе до катастрофічних наслідків, силу яких важко перебачити.
Активно діє група у ФБ #Free Svydovets, активісти закликають підписати петицію до президента https://freesvydovets.org. Звернення пітримало понад 3 тисячі людей.
Вражені природою та непрозорістю важливих інвестиційних проектів
Закордонні фахівці, які вивчали територію Свидовця упродовж дня та знайомилися матеріалами, висловили своє враження від побаченого та прокоментували екологічні та економічні ризики у контексті будівництва курорту.
«Ми були дуже вражені цієї природою, -- кажеЛукас Штрауманн, виконавчий директор Bruno Manser Fonds (Швейцарія), -- у Європі такі території охороняються під егідою ЮНЕСКО. І ми вважаємо, що українська влада на різних рівнях можливо порушує певні положення міжнародних документів. Це стосується як самої процедури, як цей проект впроваджується, такі і можливого впливу на довкілля. Стосовно міжнародних документів, які підписала України, йдеться про Орхуську конвенцію – доступ до інформації та участь громадськості у прийнятті рішень. А також про Карпатську конвенцію, яку Україна також підписала. Цей документ говорить: сторони зобов’язані гарантувати сталий розвиток і використання ресурсів. Зважаючи на масштаб проекту, мова йде про те, що інвестори і залучені особи повинні бути максимально відкриті і доступні. А також розказати, який результат можна очікувати від діяльності».
Лукас Штрауманн також повідомив, що лист із запитом коаліція направила до Міністерства сільського господарства. Але поки що, а численні запити європейці надсилали, починаючи з березня цього року, жодної відповіді не надійшло. Крім того понад 4 тис. звернень надіслали пересічні європейці, небайдужих до збереження навколишнього середовища.
Про максимальну прозорість як обов’язкову умову для таких масштабних проектів говорить і доктор Естер Герберіз European Civic Forum (Швейцарія). «Ми дізналися про групу Free Svydovets і вирішили до них приєднатися. Вважаємо, що права місцевого населення не були повністю дотримані. У першу чергу тому, що не надано достатньо інформації про можливий вплив проекту, про ситуацію з водою чи ризики виникнення паводків», - каже Естер Гербер.
Ніколас Бел, представник SOS Forêt (Франція) наголосив ще на одному аспекті, який може негативно вплинути на екологію Свидовця, -- це вирубка лісів. «Центральній частині масиву може бути завдана велика шкода. Ми застерігаємо проти зміни призначення статусу цих земель. Щодо економічного аспекту. Економіка в гірському регіоні може мати різні форми, але мені здається, що українська влада не до кінця розуміє значення такої території для регіону у тому числі і з економічної точки зору,- каже Ніколаc Бел, - У Франції, наприклад, та й в інших країнах Європи, усі гірські території залежать від статусу територій із сталим розвитком. Зауважу також, що туризм із низьким впливом на довкілля буде мати довгостроковий ефект».
Інвесторів цікавлять цінні території
Активна господарська діяльність на територіях висотою до 2000 метрів може спричинити проблеми, застерігає Бернд Крефтнер із University of Applied Arts (Австрія). «На таких територіях потрібно зберігати природні озера, водозбірні канали. Ми часто спостерігаємо значні маси опадів на таких територіях, але бачимо що вони не справляються з водою. Не можуть її акумулювати»,- додав Бернд Крефтнер. Він також висловив думку, що вирішення економічних проблем регіону за рахунок одного масштабного проекту, не є вірним. Треба розділяти напрямки діяльності, щоб знайти правильне рішення. «Така модель (один великий проект) відстала, не працює у сучасному світі, треба знайти правильне рішення, - пояснює науковець. -- Мова не йде про боротьбу з економікою, економічною діяльністю. Необхідно знайти різні альтернативи. В Австрії та у Європі в цілому, гірськолижні курорти, розташовані нижче 2000 м стають нерентабельними через потепління клімату. І на таких висотах варто надавати перевагу зеленому туризму».
«Ніхто з присутніх не є проти курорту і проти інвесторів, - каже Богдан Проць, кандидат біологічних наук і координатор WWF в Україні, -- Але потрібно думати, як ефективно використати красу озер, збір ягід і грибів і розвивати туристичну інфраструктуру, з якої будуть користувати місцеве населення. Інвестор, який приходить з грошима, йде на більш цінні і найбільш багато території, які вже приносять людям користь. Частково змінені території їх не цікавлять. Далі все йде по накатаній схемі, обіцянки людям, погане інформування про діяльність проекту. І все зводиться до появи міфу про інвестиції, які нагадують байки про комунізм». Зважити на шальках терезів що є ціннішим: природа чи економічні затрати, пропонує науковець. І додає: найбільш прикро, нема планування майбутнього є тільки теперішні нагальні потреби.
«Соціально-економічний розвиток є ключовим і критичним для розвитку громади і з ти треба працювати. Ми завжди говоримо про цей курорт, питання, його місце і об’єм. Зважаючи на заявлені цифри, це місто на 28 тис.осіб, яке буде розміщене наверху. Це можна уявити собі Хуст, піднятий на висоту 1500-1800 метрів. Люди, які розвивають зелений туризм унизу, не зможуть з нею змагатися», - пояснив Богдан Проць.
Експерт наголосив на двох основних позиціях, які треба враховувати при реалізації таких проектів: прозорість рішень та участь в обговоренні всіх учасників процесу. «Поки що, зважаючи на ці речі, проект виглядає досить підозрілим», - зауважив науковець.
Сергій Войченко, кандидат юридичних наук і голова адвокатського об’єднання “Войченко і Дульський” нагадав про судові справи про проекту «Свидовець», які тривають. У 2017 році Тячівська та Рахівська РДА видали розпорядження, якими затвердили детальний план території щодо будівлі високогірного курорту. «Представники місцевої громади, були позбавлені участі в обговоренні цього проекту, тому було ініційовано звернення до суду, щодо захисту прав та інтересів представників місцевої громади. 10 січня 2018 року Закарпатський окружний адмінсуд визнав розпорядження РДА незаконними та скасував їх. Державні органи ініціювали перегляд рішення суду першої інстанції. У травні 2018 року Львівський апеляційний адмінсуд скасував рішення суду 1-ої інстанції. Подана касація на це рішення», - повідомив Сергій Войченко.
Іван Фабрицій,голова Тячівської райради, нагадав, що він обраний депутатом від села Лопухово, громада якого задіяна у прийнятті рішень щодо проекту «Свидовець». Він зауважив, що люди підтримують проект, зокрема, через економічні переваги, а також через облаштування транспортної інфраструктури. «Ці люди, які там живуть, зможуть мати проїзну дорогу. Зможуть реалізувати гриби, чорницю, ягоди, займатися фермерським господарством», - зазначив Іван Фабрицій. Він також додав, що не варто відштовхувати всіх інвесторів, бо самотужки район, який є найбільшим в області, не може вирішити своїх проблем. Але сам голова району не спілкувався з інвесторами проекту «Свидовець», тільки з представниками і хто ці люди, назвати не зміг.
Європейські експерти також зауважили: практика розвинутих країн передбачає перед розробкою інвестпроектів насамперед проведення оцінки можливих екологічних наслідків і, зокрема, стратегічної екологічної оцінки.
Спочатку план, а потім оцінка впливу на довкілля
На Закарпатті ж спочатку райдержадміністрації минулого року затвердили план території щодо будівлі курорту. Оцінку впливу на довкілля (ОВД) розпочали у березні 2018-го, завдяки прийнятому ВР наприкінці 2017-року ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Саме цим документом відповідно до вимог Угоди про асоціацію та європейських директив в Україні впроваджено нову європейську модель ОВД замість скасованої екологічної експертизи.
Коментує Ярославна Іванова, представниця Тячівської та Рахівської адміністрацій: «14 березня до Мінекології подано повідомлення про планову діяльність. Протягом 20 днів ми приймали зауваження (32 сторінки зауважень). Відповідно до цього зараз триває процес підготовки звіту, процес дуже кропіткий. Хочу додати, що ніхто не здійснює наразі будівництво і не втручається у процеси. Замовником проекту «Свидовець» є РДА, будь- хто не може виступати замовником, тільки органи виконавчої влади. Далі по процедурі після оцінки впливу буде підготовано звіт, який остаточно покладе крапку у цьому питанні: будівництво можливо чи ні. Жоден представник влади не дасть дозвіл на будівництво чи виділення земель без цього висновку. Крім того є процедура відчуження земель, вона буде проходити на конкурентних засадах і ніхто не може відповісти, чи це буде «Буковель» чи це «Славське». Ярославна Іванова також розповіла, що РДА надіслали запити до наукових установ з проханням надати перелік об’єктів, які входять до Смарагдової мережі, території пралісів, оселища червонокнижних тварин, які можуть перебувати на території Свидовця. Але відповіді поки що ніхто не надав. «Ніхто з науковців не дає відповіді. Ми також всіх запрошуємо до співпраці. Звернулися до ректора УжНУ В. Смоланки, аби він надав нам науковців, які б могли долучитися до розробки впливу оцінки на довкілля. На сьогодні жодної відповіді немає. Це говорить про те, що УжНУ не готовий до співпраці. Хоча це оплачувана робота». Необхідно дочекатися результатів оцінки впливу на довкілля, каже Ярославна Іванова, а потім робити висновки щодо можливості будівництва на території гірського масиву «Свидовець»
Європейські експерти у свою чергу застерігають: інформація має бути відкритою, до обговорення необхідно залучити якнайбільше сторін. Чим можна взагалі господарювати на таких територіях? Богдан Проць коментує: «Є загальна схема, як працює Європа: беремо Свидовець і визначаємо, де є цінні ділянки, особливо цінні, де інші. До тих, які особливо цінні застосовуємо такий режим, щоб вони могли вижити. Беремо об’єми, які природа витримає на цій території. І відповідальність за цю всю територію бере, як інвестор, так і інші сторони. Обов’язково - це чіткі зобов’язання сторін і моніторинг держави».
Ірина Бреза, фото автора і із сторінки групи у ФБ