У понеділок, 27 липня, в Ужгороді в останню дорогу провели полеглого 36-річного солдата Олександра Карбованця. Воїн загинув 7 січня 2025 року поблизу населеного пункту Мала Локня на Курському напрямку. У нього залишилися мама, брат, сестра.
Як повідомили в Ужгородській міській раді, Олександр Іванович Карбованець народився 3 вересня 1988 року в Ужгороді. Навчався в загальноосвітній школі Nº2. У 2006 році вступив на географічний факультет Ужгородського національного університету.
Трудову діяльність розпочав у 2013 році на заводі «Джейбіл», де пропрацював 11 років. У 2024 році став на захист України. За словами рідних, на світанку 7 січня 2025 року під час виконання бойового завдання Олександр зник безвісти. Згодом, на жаль, підтвердилася його загибель.
Олександр проходив службу стрільцем-снайпером 3 десантно-штурмового відділення 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Він загинув у бою за Україну 7 січня 2025 року поблизу населеного пункту Мала Локня Суджанського району Курської області рф.
"Захисник був турботливим сином, братом, племінником. Любив подорожувати, зібрав велику нумізматичну колекцію. Добрий, щирий, комунікабельний, швидкий на допомогу, життєрадісний, веселий, оптимістичний – це все про Олександра Карбованця", – написали у міськраді.
Попрощатися із воїном прийшли рідні, друзі, сусіди та колеги, військові, ужгородці, представники місцевої влади. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ. Опісля прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Олександра Карбованця поховали з військовими почестями.
Вічна пам'ять і шана Герою.
