В Іршаві відбувся семінар для громад у рамках реалізації міжнародного проєкту Climate SYNERGY – «Кліматична синергія – сталий результат через моделювання та мережеву співпрацю для управління прирічковими та придамбовими територіями, спрямованими на кліматичну стійкість громад», що впроваджується за підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027.
Проєкт спрямований на підвищення кліматичної стійкості та сталий розвиток прикордонних регіонів України та Румунії через покращене управління берегами річок і дамбами. Основні заходи включають розробку моделей кліматичної стійкості, впровадження природоорієнтованих рішень, створення «Кліматичного синергійного хабу» тощо. Особливістю проєкту є інноваційне поєднання інженерних рішень з громадським плануванням та транскордонною співпрацею.
Головний партнером проєкту є Холмківська сільська рада Ужгородського району, партнери - Університет Штефана чел Маре в Сучаві, Адміністративно-територіальна одиниця повіту Сату-Маре в Румунії та Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР», представники й представниці яких приїхали в Іршаву.
Керівниця Асоціації «МАІРР» Наталія Носа розповіла, що про переваги малої авіації заговорили у 2019 - 2020 роки, коли через пандемію закрилися великі аеропорти. Саме така мала авіація працювала дуже ефективно. «Ми реалізували авіа проєкт «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ). Маємо також проєкт «Карпатська мала авіація», під час якого вперше зробили планування території з точки зору розташування малих аеродромів. У 2023 році подали проєкт, що пов'язаний із кліматичними викликами, й почали реалізацію торік. Нині ми знаходимось на екваторі, - вводить в курс справ пані Наталія. – В Європі малі аеропорти створені в зонах, які мають кліматичні зміни. Тобто на таких територіях ти не побудуєш якісь хмарочоси, але щось на зразок зелених аеродромів - цілком можливо. Ми їздили до сусідів, бачили, як працюють». Наталія Носа додала, що мали чималу кількість громад, які мали бажання брати участь у проєкті, оскільки тема малої авіації популярна, високотехнологічна. Однак не кожна громада мала потенціал під проєкт.
Нині завершено комплексний та багатоетапний процес відбору пілотних громад Закарпатської області. Це наша Іршавська громада, а також Дубівська (визначена як територія з найвищим рівнем кліматичних ризиків), Тересвянська та Буштинська, представники яких також були присутні на семінарі.
Семінар відкрив вітальними словами голова Іршавської міської територіальної громади Віктор Симканинець, яка нагадаємо є пілотною громадою проєкту. Доповідач, зокрема зупинився на перевагах Іршавської громади: має зручне географічне розташування, розвинена логістика, розвинена деревообробка, переробка пластику, легка промисловість, а також крафтове виробництво (сир, мед, традиційні місцеві напої). Нині працюють над створенням бренду громади, в основу якого ляже спортивний активний туризм.
«Наша громада із 2020 року бере участь у різних проєктах ЄС, найбільш успішним був проєкт USAID «Говерла». Ми мали проєкти у різних сферах, але про розвиток малої авіації у громаді й гадки не мали. Однак нині у зв’язку із перенесенням релокованих великих підприємств, можливістю отримати досвід від румунських колег, плюс підтримка Асоціації «МАІРР», ми, я впевнений, зможемо реалізувати проєкт», - каже Віктор Симканинець. Він також додав, що відривають Іршавський фаховий коледж, який вже в новому 2026/2027 році розпочинає навчальний процес, де готуватимуть фахівців для авіації. «Плани амбітні. Іршава стане авіаційним центром області, а можливо, й України» - додав доповідач, який також підкреслив актуальність впровадження сучасних підходів до управління кліматичними ризиками та важливу роль територіальних громад у забезпеченні сталого розвитку та безпеки територій.
Заступниця голови Холмківської сільської ради Ольга Лазорик розповіла, що на території їхньої громади в рамках Програми реалізовується проєкт «Реконструкція (благоустрій) укріплення придамбової та заплавної території р. Уж з влаштуванням зеленої злітно-посадкової смуги із перспективою встановлення систем генерації відновлювальної енергії для споживання та зарядки електро - акумулюючого обладнання в с. Сторожниця». Серед викликів, з якими стикнулися в ході реалізації проєкту це, зокрема, недосконалість українського законодавства, людський фактор. Громада пройшла складний процес планування, отримання коштів, однак нині роботи з розбудови аеропорту йдуть повним ходом.
Під час тематичних презентацій експерти та представники партнерських організацій презентували сучасні підходи до оцінки кліматичних ризиків і окреслили методологічні засади наступного етапу реалізації проєкту — кліматичного моделювання територій. Якраз про цей етап розповів експерт проєкту доктор технічних наук, експерт у сфері системного аналізу та інформаційних технологій Віктор Путренко.
Цей етап передбачає проведення комплексного аналізу природних, інфраструктурних та соціально-економічних факторів, що впливають на вразливість громад до змін клімату. Зокрема, у відібраних громадах буде здійснено моделювання ризиків підтоплень, ерозійних процесів, деградації земель та інших кліматично зумовлених загроз.
На основі отриманих результатів буде сформовано сценарії розвитку територій з урахуванням різних кліматичних умов, що дозволить громадам: краще розуміти потенційні ризики, планувати ефективні адаптаційні заходи, визначати пріоритетні території для втручання та підвищувати рівень безпеки та стійкості інфраструктури.
Особлива увага приділятиметься інтеграції результатів моделювання у процеси просторового планування та управління територіями, що забезпечить довгострокову ефективність прийнятих рішень та сприятиме сталому розвитку громад.
Результати моделювання стануть основою для розробки та впровадження практичних адаптаційних рішень у пілотних громадах у межах проєкту.
Окремий акцент на семінарі було зроблено на формуванні транскордонного Climate Synergy ХАБу — платформи для обміну досвідом, навчання та розробки спільних рішень у сфері управління кліматичними ризиками. Отримані під час заходу знання та напрацьовані рішення сприятимуть впровадженню ефективних інструментів адаптації до змін клімату та підвищенню стійкості громад Закарпатської області.
Для інформації. Асоціація «МАІРР» має 20 -річний досвід співпраці з міжнародними партнерами. Нині Асоціація реалізовує в області 10 проєктів, з яких три які пов’язані з авіацією.