Інформаційний ресурс Бізнес Закарпаття започатковує новий проєкт – "Інтерв’ю з топменеджером". В цій рубриці ми будемо знайомити Вас з найуспішнішими керівниками Закарпаття, поділимось їх історіями, досягненнями, рекомендаціями у сфері бізнесу та менеджменту
Першим нашим респондентом стала впевнена, вишукана, цілеспрямована, модна та компетентна бізнесвумен. Людина, яка прагне зробити світ кращим та стильним. Жінка – лідер, яка руйнує гендерні стереотипи. Саме такими словами хочеться розпочати інтерв’ю з директором відомого ПрАТ «Ужгородська швейна фабрика» - Мирославою Каламуняк.
- Цього року ПрАТ «Ужгородська швейна фабрика» відзначатиме 75-ту річницю з дня заснування. За цей значний проміжок часу підприємству вдалося створили власний бренд «Парада», вийти на європейський ринок та отримати чимало відзнак за участь у фестивалях моди. Розкажіть, будь ласка, як це вдалось? В чому історія успіху?
- Ужгородська швейна фабрика завжди старалась бути на крок попереду, тому нам вдавалось випередити проблеми, які зустрічались на нашому шляху. Ми не знали вести бізнес як, наприклад США, але ми наполегливо працювали й докладали максимум зусиль. Мабуть, через це залишились на ринку й виживали у важкі часи.
- Можете пригадати свій перший робочий день на фабриці? Розкажіть про свої враження.
- В Радянські часи після отримання документа про освіту, відбувався розподіл на роботу. Було зручно, адже навчальні заклади отримували кадрове замовлення. (Цей досвід був би корисний і зараз, адже у підприємців була б можливість замовляти відповідних спеціалістів). У 1977 році я приїхала за направленням в Ужгород. Це місто в той час було престижним для багатьох працівників. На фабрику прийшла на три дні раніше, мені дуже кортілося розпочати працювати. У направленні від вишу було написано - «майстер», але така посада на фабриці була вже зайнятою, тому спочатку працювала швачкою. «Нічого страшного, я все одно буду тут директором!» - сказала я, коли мене прийняли на роботу. Хтось вчився на технолога, а хтось на майстра. Я вчилася на директора, відчувала це та чітко ставила мету.
- Ви більше 20-ти років очолюєте ужгородську швейну фабрику. Який Ваш найбільший успіх за період керування фабрикою, та якою Ви бачите «Параду» через 5 років?
- Мій найбільший успіх ще попереду. Ми впевнено бачимо майбутнє швейної фабрики, тому не сумніваємося, що вона відзначить і 100-ту річницю свого заснування. «Парада» має імідж найдорожчої української фабрики в Європі. Вона успішно конкурує з іншими й має багато замовлень, тому що завжди гарантує терміни та забезпечує належну якість одягу. Через 5 років організаційно ми будемо мудрішими та станемо успішнішими. У близькому майбутньому збільшимо кількість моделей одягу. Якщо зараз ми працюємо на рівні 50-70 моделей за сезон, то через кілька років прагнемо збільшити кількість до 200-250. Особливості цього року не дають нам можливість чітко прорахувати й заявити про це, але в наших планах є розширення виробництва. Моя мрія – побудувати нову фабрику з оновленою логістикою, яка б відповідала рівню таких світових корпорацій як «Jabil» чи «Yazaki».
- У період глобалізації світ стає все більш роботизованим. Як Ви вважаєте, у майбутньому одяг виготовлятимуть автоматизовані апарати, чи все ж таки люди?
- Я впевнена, що у високій моді, де є невеликі серії одягу, автомати не зможуть витіснити людину. Одяг повинен виготовлятись з любов’ю, у нього повинна вкладатись душа. А от у масовому виробництві, цим однозначно займатимуться роботи. Такий досвід вже присутній, наприклад в Індії, де шиють велику кількість однотипного вбрання.
- Людський потенціал – це основа будь-якого підприємства. Який зараз на фабриці колектив? Чи вдається Вам утримувати дружній, але діловий баланс між працівниками?
- Колектив найкращий у світі! Я кажу це щиро й чесно. На вході до фабрики донедавна висів плакат – «Найкращі люди працюють на цій фабриці!», – це безумовно так і є. За роки керування я зрозуміла, що найгіршою помилкою підприємств у період кризи є скорочення штату. Тому, хочу порекомендувати роботодавцям не звільняти своїх працівників у важкі для підприємства часи, це найгірша економія та втрата цінного досвіду. Для успішної роботи керівнику потрібно вміти розподіляти обов’язки, вчитися виходити з різних ситуацій, без втрати робітників
- Назвіть три основні риси «ідеального працівника» ПрАТ «Ужгородська швейна фабрика»?
- По-перше, вдумливий, працівник, який точно знає, що йому робити. По-друге, невдоволений, тобто такий, який хоче змін і вдосконалення у всьому. І по-третє, люблячий свою професію.
- «Парада» популярніша за «Prada»? Реально випередити світовий бренд?
- Це реально, але потребує багато коштів. Проте, можливість є, бо гроші стають дедалі дешевшими. В найближчі 10 років це може не відбутися, однак, я впевнена, що з часом «Парада» перетвориться в «Big Prada»
- За період, що Ви очолюєте швейну фабрику, Вам потрібно постійно доводити Ваш статус? На Вашу думку, яким повинен бути топменеджер?
- Думаю, що я витратила багато зусиль для того, щоб подобатись іншим. Я люблю людей, і люблю, коли люблять мене, тому намагаюся завжди бути хорошим директором, розуміти кожного, допомогти фінансово чи порадою, скорочувати робочий день, якщо це потрібно. Мені вдалося завоювала позицію і її ніхто не оскаржує. Треба багато працювати над собою, не стояти на місці, а розвиватись.
“Я не просто завжди змінююсь сама, я тягну за собою інших, і змушую змінюватися світ”.
На жаль, люди не хочуть змін, бояться ризикувати, хоч в цьому не зізнаються. На мою думку, в нашому житті не може бути нічого стабільного. За законом фізики стабільно означає назад, а нам потрібно рухатись тільки вперед.
- В рамках візиту на Закарпаття президента, Ви виокремили таку важливу тему, як місце України в міжнародному поділі праці. На Вашу думку, Україна може стати одним із лідерів експорту швейної продукції?
- Ми так любимо поговорити про те, щоб в Україні була пенсія, економіка, дороги та все інше. Це все у нас буде, потрібен час. Так склалося, що текстиль наблизився до сировинних місць і до дешевої робочої сили. У нас є резерви, ми ще можемо знайти додаткових клієнтів і збільшити об’єми збуту, але лідерами нам стати не вдасться. Тому особливо великих обсягів на експорт саме одягу я не бачу. В України є можливість досягти успіху в інших галузях.
- Що на Вашу думку, потрібно змінювати для розвитку виробничого середовища?
- Для будь-якого виробництва, яке виробляє якийсь продукт або надає послуги важливий ринок збуту. Враховуючи те, що теперішній світ глобалізований, і коштів більше в США і Європі, ніж в Україні та в країнах колишнього СНД, то однозначно потрібно спрямовувати погляди на ті ринки, де є більше можливостей. Щоб втриматися на міжнародному ринку, потрібно мати високий рівень якості виробництва. Для цього, наприклад, є сертифіковані органи Міжнародної організації праці, які здійснюють контроль дотримання норм виробництва продукції. Якщо дотримуватись відповідних стандартів, то виробниче середовище розвиватиметься більш активно.
- Які нові завдання та виклики Ви поставили для себе особисто та для розвитку фабрики в цілому?
- Наразі швейна фабрика впроваджує нову систему менеджменту «Link». На Закарпатті ми будемо одними з перших хто освоїть нові навички. В цьому році нашим завданням є ввести основи системи Link. На виробництві ми зробили навчальний клас, і кожного дня дві групи по пів години проходять навчання. В майбутньому вони проходитимуть тестування та отримуватимуть відповідні сертифікати.
- Які фактори сформували Вас як ефективного менеджера?
- Мабуть, я просто хотіла залишатися на роботі. Мене формувало життя та бажання самовдосконалюватись. Як і кожна людина, я інколи робила помилки, але мені вистачало розуму й наполегливості, для того, щоб вчасно їх виправляти. Насправді це життя вчить як стати ефективним топменеджером.
- Який Ваш життєвий принцип?
- Завжди любити! Любов додає драйву, це емоція, яка не дозволяє робити життя сірим. Можливо, деякі мої рішення були комусь і не на користь, але я точно знаю, що свідомо не робитиму комусь зле.
“Людей потрібно любити, передавати їм цю емоцію, робити світ кращим”.
- Окрім того, що Ви директор фабрики, Ви також є головою обласної громадської організації «Конгрес ділових жінок України» та у певний період життя були політиком. Як Вам вдається бути успішною у цих всіх сферах?
- На мою думку, участь у громадському житті й громадських об’єднаннях є необхідною умовою. Ми ніколи не збудуємо успішну державу, якщо не матимемо успішні громадські організації. Чим більше завдань ставить для себе людина, тим більше вона їх реалізовує. Проблема лише в ефективності. Мені завжди хотілося бути більш ефективною. Часто у вихідний день, коли можна було відпочити й подивитися фільм, я витрачала свій час на важливі справи. “Я розуміла, що головне – вчитись і розвиватись”. Навчатись актуально у будь-якому віці. Я й зараз продовжую здобувати нові навички, відвідую всі можливі курси та тренінги. З онлайн лекціями, все стало набагато простіше.
З власного досвіду можу зробити висновки: ніколи не потрібно здаватись, вчіться на своїх та чужих помилках, рухайтесь вперед до своєї мети!
https://www.businessz.com.ua/news/events/9260