Упродовж 1-12 квітня було проведено другу у 2024 році хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 4 друкованих та 6 онлайн-видань Закарпаття. Особливістю дослідження став аналіз роботи видань в умовах воєнного стану, переглядався також гендерний аспект у цій тематиці.
У друкованих виданнях аналізували всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них.
Об’єктом дослідження стали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Панорама», «Нове життя» та «Вісті Свалявщини, де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 92 публікацій. Із онлайн-видань: Район. Мукачево, Район. Свалява, Район.Ужгород, PMG, Тячів News, Хуст-інфо загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 991.
Як показав моніторинг, кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ склала 38% – майже у тому ж відсотковому значенні, що і за попередній період моніторингу (36%). Зафіксовано сфери, події в яких коментували лише жінки – це «економіка/бізнес» та «медицина/охорона здоров’я». Проте по темах «соцзахист», «спорт», «війна» свою експертну думку висловлювали на 100% чоловіки. Дуже незначний % жінок залучений в якості експерток до політичних матеріалів, на рівні 6% у порівнянні з чоловікам. Відносний ґендерний баланс можна відзначити у висвітленні тем освіти/науки, культури/релігії.
Що стосується тих напрямків, де жінки були героїнями публікацій, то за цей період – це медична тематика – цифра їхньої присутності сягає 100%. А також сфера освіти та науки, де використовується експертна думка жінок на рівні 70% у порівнянні з чоловіками.
У матеріалах решти тематики (політика, війна/армія, культура/релігія) – перевага за чоловіками. Традиційно, у матеріалах політичного спрямування жінки є героїнями на рівні кількох відсотків – цього разу 11%, у культурницькій інформації – на рівні 28% (у попередній період – 27%) У публікаціях на тему війни з’явилися жінки (15%), переважно у згадках про родини загиблих героїв, а також про затримання колаборанток.
Варто відзначити, що за цей період моніторингу порівняно із попереднім майже удвічі зріс відсоток контенту про війну та події, які тим чи іншим чином пов’язані з воєнним станом – до 30% (попередній період – 16%). На жаль, більшість такої інформації – про загиблих, відзнаки загиблим, поховання тощо. Писали видання також про підписання Зеленським закону про мобілізацію, допомогу військовим, їхнє вшанування тощо.
Частка жінок як експерток у інформації на воєнну тематику – 27% (як родички загиблих, активістки про допомогу військовим), удвічі менше – 13% жінок фігуруються у якості героїнь публікацій на тему війни (затримано соратницю Шарія, колаборантку, бабусю із внуком повернули з окупації тощо).
Пишучи про жінок, медіа найчастіше використовували фемінітиви на означення їхніх посад: працівниця, фігурантка, зловмисниця, пропагандистка, майстрині, художниця, керівниця, активістка, жителька, вчителька. У чоловічому роді наводили такі посади: філософ, філолог, кандидат педагогічних наук, начальник тощо.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Панорама» (100%) та «Вісті Свалявщини» (93%).
За індексом гендерної чутливості найвищий показник у квітні має видання «Вісник Хустщини» – 55%. Варто зауважити, що всі газети за індексом гендерної чутливості перебувають на рівні 40-55%
Гіперлокальні онлайнвидання пишуть про війну у третині контенту. Головні теми цього періоду – підписання президентом закону про мобілізацію, створення електронного кабінету військовозобов’язаних, коментарі посадовців про мобілізацію та проходження ВЛК, втрати, поховання військових, вручення відзнак, у тому числі і посмертно. Траплялися новини про допомогу західних країн, особливості освітнього процесу для українських дітей-біженців в європейських країнах. Переважають інформаційні повідомлення, замітки. За цей період не було зафіксовано аналітичних матеріалів про військовослужбовців.
Про жінок у матеріалах про війну за період моніторингу взагалі не йдеться. Проте на рівні 15% із загальної кількості матеріалів жінки висловлюють експертну думку з цієї тематики.
Загалом у всіх матеріалах онлайн-видань частка жінок, які коментують події чи явища у тій чи іншій сфері, склала більше ніж третину із загальної кількості – 36%. Найчастіше жінки у коментували теми спорту (69%) й освіти (58%). Винятково ескпертна думка жінок враховувалася у публікаціях на тему екології. Порівну рівень екстреності чоловіків та жінок – у матеріалах на теми медицина та охорони здоров’я. У публікаціях про решту сфер жінки як експертки у суттєвій меншості. Зокрема, у політичній темі жінки висловлюють експертну думку у 5,5 рази рідше, ніж чоловіки.
За квітневий період моніторингу відсоток жінок, які були героїнями публікацій, зафіксовано на рівні 36%. Це показник дещо зріс порівняно з лютим (складав 28%). Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на теми «освіта/наука» (60%), культура/релігія – 57%, «спорт» (62%) (завдяки досягненням жіночій команді області з гандболу). Мінімальна присутність жінок у матеріалах про політику – 17%, культуру/релігію. У темах про бізнес, соціальну політику, війну/армію, волонтерство про жінок взагалі не йшлося.
Щодо публікацій, які тією чи іншою мірою стосувалися теми війни, то жінки фігурували у якості експерток. Зокрема, заступниця міністра освіти Польщі інформувала, що українські школярі ходитимуть до польських шкіл, політикиня Юлія Тимошенко висловлювала свою думку з приводу нового закону про мобілізацію, за карпатки закликали допомогти військовому, в якого згоріла хата тощо.
Онлайн-видання використовували фемінітиви в інформаційних матеріалах на рівні 75-100%. Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: координаторка, поетка, освітянка, тренерка, організаторка, поетеса, директорка, дослідниця, культорологиня, художниця, діячка та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: заступник міністра, тренер, директор, керівник тощо.
За результатами моніторингу найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Хуст.інфо» та «Тячів.інфо» – 100%.
Найвищий Індекс гендерної чутливості – у видання «Район.Ужгород» (55%) та PMG- 54%.
Найнижчий – у видання «Тячів News» – 42%. Варто зауважити, що показник Індексу суттєво зріс загалом по виданнях. Зокрема, за минулий період моніторингу «Тячів News» підвищив показник індексу удвічі.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Закарпаття у квітні 2024 року склав 50%. Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики", який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.