Упродовж лютого, квітня та червня 2024 році було проведено три хвилі моніторингу гіперлокальних медіа – 4 друкованих та 6 онлайн-видань Закарпаття. Особливістю дослідження став аналіз роботи видань в умовах воєнного стану, переглядався також гендерний аспект у цій тематиці.
У друкованих виданнях аналізували всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них.
Об’єктом дослідження стали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Панорама», «Нове життя» та «Вісті Свалявщини, де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 304 публікацій. Із онлайн-видань: Район. Мукачево, Район. Свалява, Район.Ужгород, PMG, Тячів News, Хуст-інфо загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 3305.
Як показав моніторинг, кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ у лютому та квітні складала майже однаковий відсоток - 36% та 38%. Якщо у лютому тему бізнесу та волонтерства на 100% коментували жінки, то у квітні це були напрямки «економіка/бізнес» та «медицина/охорона здоров’я». Освіта теж переважно була представлена експертками (75%). Проте по темах «соцзахист», «спорт», «війна» свою експертну думку висловлювали на 100% чоловіки, зокрема у квітні. Що стосується політики та діяльності органів місцевого самоврядування, гендерного балансу тут немає. У лютому представленість експерток порівняно з експертами складають третину від усіх загальної кількості коментарів у публікаціях цього напрямку, у квітні ця цифра склала 6%. Відносний ґендерний баланс можна відзначити у висвітленні тем освіти/науки, культури/релігії. Вже у червні кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ зменшилась і склала 22%. На рівні 27% у порівнянні з чоловікам враховувалася думка жінок як експерток у сфері культури. У публікаціях про війну у червні жінки взагалі не виступали у ролі експерток.
Що стосується тих напрямків, де жінки були героїнями публікацій, то у лютому у медичній тематиці цифра їхньої присутності сягала 80%, а у квітні – 100%. У червні цими напрямками стали соціальна тематика та волонтерство, тут героїнями публікацій були виключно жінки.
У матеріалах решти тематики (політика, війна/армія, культура/релігія) – перевага за чоловіками. Традиційно, у матеріалах політичного спрямування жінки є героїнями на рівні кількох відсотків – цього разу 11%, у культурницькій інформації – на рівні 28% (у лютому– 27%) У публікаціях на тему війни з’явилися жінки (15%), переважно у згадках про родини загиблих героїв, а також про затримання колаборанток.
Варто відзначити, що у квітні порівняно із лютим майже удвічі зріс відсоток контенту про війну та події, які тим чи іншим чином пов’язані з воєнним станом – до 30% (попередній період – 16%), а у червні зменшився до 25%. На жаль, більшість такої інформації – про загиблих, відзнаки загиблим, поховання тощо. Писали видання також про підписання Зеленським закону про мобілізацію, допомогу військовим, їхнє вшанування тощо.
Частка жінок як експерток у інформації на воєнну тематику у лютому – 22%, квітні – 27% (як родички загиблих, активістки про допомогу військовим), зате у червні ця цифра скоротилася до нуля.
Пишучи про жінок, медіа найчастіше використовували фемінітиви на означення їхніх посад: працівниця, фігурантка, зловмисниця, пропагандистка, майстрині, художниця, керівниця, активістка, жителька, вчителька, начальниця, студентка-практиканта, художниця, очільниця, директорка, керівниця. У чоловічому роді наводили такі посади: філософ, філолог, кандидат педагогічних наук, начальник, вчитель, педагог, керівник відділу, спеціаліст тощо.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Вісті Свалявщини» (100%) за лютий, «Панорама» (100%) за квітень та червень.
Гіперлокальні онлайн-видання пишуть про війну у третині контенту. Головні теми цього періоду – інформаційні повідомлення про призначення, втрати, прощання з героями, здобутки армії, підписання президентом закону про мобілізацію, створення електронного кабінету військовозобов’язаних, коментарі посадовців про мобілізацію та проходження ВЛК, вручення відзнак, у тому числі і посмертно, у рідкісних випадках - історії військовослужбовців. Траплялися новини про допомогу західних країн, особливості освітнього процесу для українських дітей-біженців в європейських країнах. Переважають інформаційні повідомлення, замітки.
Жінки як героїні у новинах про війну у лютому становили 15%, така ж цифра припадала на жінок, які висловлюють експертну думку з цієї тематики. У квітні про жінок як героїнь взагалі не йшлося, у червні ця частка склала 19%.
Проте у квітні на рівні 15% із загальної кількості матеріалів жінки висловлювали експертну думку з цієї тематики, у червні ця цифра склала 25%. Щодо публікацій, які тією чи іншою мірою стосувалися теми війни, то жінки фігурували у матеріалах про втрати (загибель військовослужбовиці), волонтерства, криміналу (навідниці) тощо. Коментували жінки ситуацію про медичне забезпечення військових, міжнародну допомогу тощо.
Загалом у всіх матеріалах онлайн-видань частка жінок, які коментували події чи явища у тій чи іншій сфері, склала складала третину у всі періоди. У лютому найчастіше жінки у коментували теми «спорт» (67%), «медицина, охорона здоров’я» (63%) та «освіта/наука» (60%), як і у квітні «спорт» – (69%) й «освіта» – (58%). У червні це були теми соцзахисту (100%), волонтерства та благодійності (100%) та дозвілля (100%). У публікаціях про решту сфер жінки як експертки у суттєвій меншості. Зокрема, у політичній темі жінки висловлюють експертну думку у 4-5 разів рідше, ніж чоловіки.
За лютий та квітень відсоток жінок, які ставали героїнями публікацій, зафіксовано на рівні третини. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на теми «волонтерство, благодійність» ,«культура/релігія», «освіта/наука». Мінімальна їхня присутність у матеріалах про політику, війну/армію, бізнес тощо.
Щодо публікацій, які тією чи іншою мірою стосувалися теми війни, то у квітні жінки фігурували у якості експерток. Зокрема, заступниця міністра освіти Польщі інформувала, що українські школярі ходитимуть до польських шкіл, політикиня Юлія Тимошенко висловлювала свою думку з приводу нового закону про мобілізацію, Віцепрем'єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук (інформувала про військовий облік 17-річних за кордоном), закарпатки закликали допомогти військовому, в якого згоріла хата тощо. Коментували жінки ситуацію про медичне забезпечення військових, міжнародну допомогу тощо.
Онлайн-видання використовували фемінітиви в інформаційних матеріалах на рівні 75-100%. Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: координаторка, поетка, освітянка, тренерка, організаторка, поетеса, директорка, дослідниця, культорологиня, художниця, діячка, педагогиня, вчителька, завідувачка, акторка, та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: заступник міністра, тренер, директор, керівник, міністр, почесний донор, лікар-онколог, тренер, воротар тощо.
Найвищий відсоток фемінітивів у різні періоди зафіксовано у публікаціях «Хуст.інфо» та «Тячів.інфо», PMG, «Район. Ужгород», «Район. Мукачево» – 100%.
Найбільш гендерночутливими виданнями за три хвилі моніторингу стала газета «Вісник Хустщини» (55%) і сайт «Район.Ужгород» (60%). Вітаємо колег і дякуємо за якісний контент.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики", який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.