Проведений у Закарпатській області гендерний аналіз чотирьох ключових стратегічних документів засвідчив системну проблему: більшість програм, що стосуються ромських громад та молоді, залишаються гендерно індиферентними. Така «гендерна сліпість» у документах створює ризики посилення нерівностей, хоча саме ці політики покликані їх долати.
Аналіз обласного та міського планів щодо реалізації Стратегії захисту прав ромської національної меншини показав - попри наявність згадок «у тому числі жінок і дівчат», гендерний вимір у документах відсутній. Не враховано й те, що ромські жінки традиційно мають нижчий рівень освіти, рідше працевлаштовані та частіше стикаються з домашнім насильством.
Експерти ГО «КАПЛ «ВЕСТЕД» зауважують: «попередні дослідження в Україні вже багато років наголошують на вразливості ромських дівчат і жінок, але в нових місцевих планах ці висновки не знайшли відображення. Інструменти профілактики насильства не прописані, індикаторів результативності немає».
Подібна ситуація і з регіональною програмою «Молодь Закарпаття» (2021–2025). Документ не виділяє потреб молодих жінок та чоловіків окремо, не містить положень щодо рівності та не передбачає превенції домашнього чи гендерного насильства серед молоді - хоча саме ця категорія часто має підвищені ризики.
Більше того, жоден із документів не містить:
- аналізу специфічних потреб жінок у ромських громадах;
- вказівок на необхідність протидії гендерному насильству;
- індикаторів, які розділяли б отримувачів послуг за статтю;
- згадок про національні чи міжнародні акти з гендерної рівності.
Єдиний позитивний приклад - План дій із виконання Резолюції ООН 1325. На відміну від інших документів, обласний план дій щодо виконання Резолюції 1325 є гендерно чутливим та містить комплекс заходів:
участь жінок у прийнятті рішень;
механізми виявлення та реагування на насильство за ознакою статі; створення притулків і спеціалізованих служб підтримки;
- моніторинг виконання законодавства; навчання фахівців та інформаційні кампанії.
Маріанна Колодій зауважує, що: «у контексті ромських громад гендерна рівність - не абстрактний принцип, а передумова соціальної інтеграції. У випадку Закарпаття наслідки можуть бути такими: низький ефект програм зайнятості, адже ромські жінки часто економічно неактивні, але їхні бар’єри не аналізуються; втрата дітей зі шкільної системи, бо на дівчат у ромських сім’ях традиційно покладають більше домашніх обов’язків, що посилюється також ранніми шлюбами та вагітністю; невидима статистика насильства, яке залишається поза увагою політик».
Загальні рекомендації за результатами проведеного гендерного аналізу документів:
Передбачити у місцевих документах проведення комплексного дослідження обізнаності, реагування та профілактики з боку місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботи громадських організацій та наявності співпраці сторін у роботі щодо гендерних практик і їхніх наслідків для жінок в Україні, які належать до особливо вразливих груп та зазнають множинної дискримінації.
Розробити програму із запобігання та протидії насильству щодо жінок, які належать до особливо вразливих груп та зазнають множинної дискримінації із залученням представниць постраждалих з цих груп.
Передбачити у місцевих документах проведення навчальних заходи серед громадських організацій, які працюють у ромських громадах та користуються довірою їх представників/ниць щодо особливостей гендерних практик у ромських громадах та серед молоді, роботи із зміни сприйняття ромськими жінками та молодими жінками аспекту традиційного уявлення про жіночі ролі в громаді, заохоченню ромських жінок до здобуття освіти, профілактики та реагування на випадки гендерного та домашнього насильства.
Передбачити у місцевих документах розробку та впровадження системних змін щодо реагування на випадки домашнього насильства у місцевих громадах компактного проживання ромів, а також профілактики домашнього насильства у молодіжному середовищі.
Започаткувати інформаційні ініціативи та кампанії з подолання гендерних стереотипів та подолання наслідків їх впливів на збільшення гендерного насильства. Розробити та запровадити профілактичні інформаційні кампанії, спрямовані на просвіту жінок-ромок щодо прав і можливостей – доступу до навчання, перекваліфікації, перегляду гендерних практик, недопущення домашнього насильства та насильства щодо жінок.
Передбачити у місцевих документах ініціативи та заходи з розбудови системи якісних послуг для постраждалих осіб, а також підвищення кваліфікації фахівців, які надають послуги постраждалим у ромських поселеннях. Враховувати специфіку ромських громад, а саме: закритість, патріархальну ієрархізовану структуру, особливості кола спілкування; сприяти навчанню та заохоченню до роботи в громадах представниць ромської національної меншини.
Започаткувати ініціативи та заходи щодо зміни ставлення, гендерних ролей та стереотипів, які роблять насильство щодо жінок прийнятним (ранні шлюби, примусові шлюби, «ромський закон», який нормалізує насильство і т. ін.).
Передбачити у місцевих документах підтримку для соціальних закладів та служб, яким довіряють постраждалі від гендерного і домашнього насильства з ромських громад. Запровадити алгоритми та чутливі практики роботи з постраждалими особами, зокрема жінками і дівчатами із ромських громад.
Провести комплексну роботу серед представників/ниць поліції щодо збільшення профілактики дискримінації ромських жінок та збільшення фаховості та чутливості поліцейських у роботі з випадками насильства над жінками з особливо вразливих груп (зокрема ромських жінок).
Запровадити гнучкі навчальні програми для жінок із започаткування та ведення бізнесу, участь у яких можна було б поєднувати з присутністю на програмах дітей, та які б включали компоненти прав жінок, гендерної рівності та ідентифікації та протидії домашньому та гендерному насильству.
У закладах освіти, що розташовані у ромських поселеннях у навчальні програми необхідно включити компоненти прав людини, гендерної рівності, ідентифікації та протидії дискримінації і домашньому насильству.
Запровадити програми доступної медичної допомоги, контрацепції, профілактичних оглядів, використовуючи гнучкі підходи (мобільні лабораторії, пересувні медичні кабінети і т. ін.) з одночасним поширенням доступних матеріалів з профілактики репродуктивного, сексуального та інших форм гендерного насильства.
Забезпечити доступ до правової допомоги та захист прав постраждалим від насильства жінкам у ромських поселеннях та їхнім дітям.
Ініціювати розвиток та впровадження системи доступної фахової психологічної допомоги для постраждалих від домашнього насильства жінок в ромських поселеннях.
Про виконавця: “Вестед”
Карпатська агенція прав людини “Вестед” - правозахисна організація із Закарпаття, яка працює на перетині прав людини, соціальної мобілізації та доступу до правосуддя. Організація має багаторічний досвід роботи з вразливими групами, зокрема ромськими громадами та ВПО, і активно впроваджує інклюзивні формати допомоги та освіти.
Про фонд
Фонд ООН для припинення насильства щодо жінок (UN Trust Fund) — це єдиний глобальний механізм надання грантів, який повністю присвячений боротьбі з усіма формами насильства щодо жінок і дівчат на місцевому, національному та регіональному рівнях. На сьогодні Фонд підтримав 609 організацій у 140 країнах і територіях.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Фонду ООН для припинення насильства щодо жінок. Проте висловлені думки та поданий зміст не відображають офіційну позицію або схвалення з боку Організації Об’єднаних Націй.
Контакт для медіа та партнерства
📞 https://sites.google.com/kaplvested.info/assistant