Про скандал на Закарпатті, пов’язаний із проведенням недавніх чемпіонатів України з гірськолижного спорту та сноубордингу в Кострино, не писав хіба що лінивий.
Заголовки, схоже, змагалися між собою за право натягнути майку лідера сенсацій. У вирі всіх звинувачувальних словосполучень (про «повбивані» лижі, отримані травми спортсменів, корисливість чиновників, відсутність снігу тощо – до речі, наскільки це правда, може кожен сам зробити висновки, зайшовши на сторінку «Фейсбуку» Ігоря Жданова, міністра молоді та спорту України, та прочитавши коментарі з аргументами «за» й аргументами «проти») якось загубилася спортивна складова, що з огляду на резонансність події й не дивно.
Тому в цьому матеріалі хочеться все ж спинитися на, так би мовити, «спортивній» стороні медалі. На жаль, досі не вдалося отримати всі протоколи змагань, але навіть оприлюднені результати в окремих дисциплінах дають поживу для роздумів. Цього разу я представлю їх у вигляді інтерв’ю та коментарів, які вдалося взяти після змагань.
Юлія Сипаренко, державний тренер зі сноубордингу й гірськолижного спорту:
– Мені дуже сподобалося, що всі спортсмени, незважаючи на такі погодні умови, реалізували себе. Закарпатці взагалі встановили невеличкий рекорд у своєму сенсі – чотири перші місця в одній дисципліні! Звісно, приємно було бачити й кращих атлетів загалом. Сподіваюся, вони й далі покращуватимуть свої результати, і, звичайно, працюватимемо над тим, щоб учасників чемпіонату приїздило більше. Адже це – головний захід сезону.
За його результатами формують національну збірну команду. Оскільки, згідно з міжнародним регламентом, атлети щороку переходять до певної вікової групи чи потрапляють до категорії дорослих, то дещо змінюється розташування, так би мовити, сил на національній арені. Це дуже показовий критерій. У підсумку такі змагання є особливо важливим індикатором щодо готовності спортсменів, при тому не тільки в технічному плані, а й у психологічному, з урахуванням організаційної складової тощо. Адже видно, яка область і якою кількістю спортсменів представлена... Крім того, на чемпіонаті атлети (з урахуванням відповідних місць) можуть виконати нормативи майстра спорту. А оскільки невдовзі розпочнеться кваліфікація до наступних зимових Олімпійських ігор, то для багатьох це шанс отримати на неї путівку.
– Якщо взяти перші номери в Україні, то вони підтвердили свій рівень майстерності?
– Сюрпризів не було. Дійсно, наприклад, спортсменки-гірськолижниці, які в нас є першими зараз (Тетяна Тікун, Ольга Книш), підтвердили свій рівень. Приємно порадувала Анастасія Горбунова, котра захищає честь Закарпаття й, повернувшись до стартів, стала третьою, хоч це і не є несподіванкою. Стосовно хлопців, то в них завжди конкуренція вища за рахунок більшої кількості учасників. Тут цікавіше спостерігати за гонкою. Було приємно бачити справді красиве проходження траси з боку переможця Івана Ковбаснюка. Він – один із потенційних кандидатів на участь у чемпіонаті світу 2017 року й на зимову Олімпіаду-2018. Василь Теличук – теж із Закарпатської області, призер і нинішнього, і минулого чемпіонатів України. Тому так само підтвердив право перебувати в національній збірній. Приємно вразив іще один призер-закарпатець – Левко Цібеленко. Він такий стрункий, тендітний… Завжди чогось не вистачало, а тут – призер! Не було, правда, двох сильних атлетів, які змагалися минулого року, але це вже, як кажуть, такі «розклади» вийшли.
– Що можете сказати про виступи сноубордистів, зокрема про перші номери в особі закарпатців Аннимарі Чундак і Йосипа Пеняка?
– Ну, Чундак, народивши дитину, дуже ефектно повернулася. Виборола звання чемпіонки України! Це треба бути такою людиною, як Аннамарі. Наполеглива, цілеспрямована – ми раді, що в неї все вийшло. А ось Пеняк має дещо іншу ситуацію й завоював «бронзу» на цьому чемпіонаті. Можливо, тому, що не тренувався, не брав участі в змаганнях на міжнародному рівні. Думаю, Йосип має сам вирішити, що робити далі. Бо з одного боку, є спортсменом із вагомими досвідом, потенціалом, але щоб піднятися ще вище, потрібно дуже багато працювати. І не тільки технічно, а й із погляду психології.
– Коли остаточно буде визначено склад олімпійської збірної?
– Гадаю, після завершення періоду олімпійської кваліфікації. Поки ще немає відповідного регламенту, але традиційно цей період починається з 1 липня 2016 року й завершується десь у другій декаді січня.
Ігор Скрябін, заслужений тренер України і Росії з гірськолижного спроту:
«Для мене такий успішний виступ закарпатських хлопців не є несподіванкою. Усе за планом. Характерно, що всі призери – із Рахівщини. А ось дівчата… Горбунова – немісцева, після травми, тільки з’явилася, та з досвідом. Місцеві ж – талановиті! Вони є, але ще не підросли. До того ж часто закінчують школу (спортивну, середню) – і розбігаються. Видно, поспішають жити.
Мар’яна Фріндт, тренер із гірськолижного спорту:
«Від наших лідерів чекали таких результатів. Це ж члени збірної України! І незважаючи на те, що нам відмовили в зборі, досягли успіху. У подальшому провідні лижники матимуть міжнародні старти, однак багато залежатиме від фінансування. Щодо Ігоря Гама, котрий фінішував четвертим, то він продовжить навчання».
Левко Цібеленко, бронзовий призер чемпіонату України з гірськолижного спорту:
"Я переміг за рахунок техніки. Бронзова медаль – успіх, але можна тренуватися до ще кращого результату».
Василь Теличук, срібний призер чемпіонату України з гірськолижного спорту:
«Я стабільно закріпився серед лідерів. Протягом шести років постійно посідаю високі місця. Головне – мати побільше стартів, як західноєвропейські лижники».
Іван Ковбаснюк, переможець чемпіонату України з гірськолижного спорту:
«Переміг завдяки досвіду, тренуванням. Не скажу: «Знав, що переможу», але планував. Траса коротка, пройшов на одному диханні. Щодо погоди, то вона – для всіх однакова. Потрібно було просто «м’яко» проїхати. І я проїхав, хоч і не повністю задоволений. Ще є над чим працювати. Особливо в технічному плані».
Що ж, навіть ці продемонстровані успіхи свідчать: на Закарпатті гірськолижний спорт високих досягнень живе, хоч і перебуває не в найкращому становищі. Однак потрібна серйозна підтримка. І тоді в нас будуть нові чемпіони!
Володимир Тарасюк