Російський «Газпром» відмовляється від подальшого зниження цін на газ для європейських споживачів, а в разі програшу в судах обіцяє припинити їм постачання.
Першою в цьому списку може виявитися Польща: джерело у російській компанії стверджує, що жорстка позиція щодо цієї країни безпосередньо пов'язана з Україною.
У п'ятницю, 20 липня, генеральний директор польської PGNiG Гражина Петровська-Олива заявила, що не бачить можливості без суду врегулювати конфлікт з «Газпромом» щодо перегляду контракту і зниження ціни газу. «Арбітражний процес не виключав переговорів з „Газпромом“, але в даний момент позиції обох сторін не дають підстав для полюбовної угоди», — зазначила вона.
У прес-службі «Газпрому» від коментарів відмовилися, але джерело в компанії пояснило, що знижувати ціни для PGNiG «Газпром» не буде, щоб не створювати прецеденту, «яким могла б скористатися Україна».
«Всі компанії, яким ми раніше надали знижки, так чи інакше співпрацюють з нами. Польська PGNiG, як і „Нафтогаз“, тримається осторонь, а тому давати їм знижки абсолютно нелогічно», — заявило джерело газеті «Коммерсантъ-Украина».
Джерело стверджує, що «Газпром» тепер «жорсткіше відстоює свої інтереси», оскільки став менше залежати від транзиту через територію Польщі після введення в експлуатацію газопроводу Nord Stream («Північний потік»).
«Якщо суд скасує нашу угоду з Польщею, ми припинимо її виконувати і зупинимо постачання палива до країни. Нехай після цього польська сторона переконає нас підписати більш вигідну угоду», — заявив співрозмовник видання у російській монополії.
Офіційно у Міненерго України заяви «Газпрому» не коментують. Але високопоставлене джерело у відомстві визнає, що в міністерстві не зацікавлені в повторенні ситуацій 2006 та 2009 років (тоді «Газпром» демонстративно перекривав «газовий вентиль» для України через те, що «Нафтогаз» не зміг домовитися про ціну постачань).
«Європейці в нинішньому конфлікті навряд чи відкрито встануть на нашу сторону», — вважає джерело у Міненерго України.
Євросоюз вже у п'ятницю висловив свою думку. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу застеріг Україну та Росію від можливої газової кризи. «Важливо, щоб поточні переговори України і Росії про зниження ціни газу не загрожували постачанню в Європу, — сказав пан Баррозу. - На жаль, ми маємо досвід проблем в енергетичних відносинах України та Росії. Страждали від цього і в ЄС. Багато європейців добре пам'ятають газову кризу 2009 року».
Разом з тим навіть в разі припинення постачань, як і при попередніх конфліктах, «Нафтогаз» зможе відбирати необхідний країні обсяг палива, вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. «У цьому випадку газ просто оплачувався заднім числом, і Україна ще жодного разу не зазнала штрафних санкцій ні перед Європою, ні перед „Газпромом“. А ось російська монополія зазнала збитків, і дуже значних. Їй довелося заплатити недодержки за недопостачання палива», — каже пан Марунич.
Нагадаємо, у 2009 році «Газпром» скоротив постачання в Європу на чверть, через що сталися перебої з газом в Болгарії, Італії, Угорщині, Польщі та інших країнах Східної Європи. Тоді європейські компанії виставили «Газпрому» претензії на загальну суму понад $1,1 млрд, і російська компанія була змушена задовольнити більшу частину з них.
Технічно договори укладені між покупцями і «Газпромом», тому відшкодування збитків від недопостачань юридично лягає на російську монополію, відзначає партнер юрфірми "Ілляшев і партнери" Роман Марченко. За словами члена комітету Верховної ради з ПЕК Олександра Гудими, якщо суд визнає недійсною нинішню угоду з «Газпромом», чинними можуть бути визнані попередні контракти, за якими «Нафтогаз» отримував паливо в 2006-2008 роках. «Формально минулу угоду ніхто не скасовував, вона не діє, лише поки є новий договір, укладений в 2009 році, — говорить пан Гудима. - Скасування нового договору дає можливість отримувати газ за старим».
PGNiG подала позов до «Газпрому» до Стокгольмського арбітражного суду, вимагаючи зниження цін на газ у кінці 2011 року. Це сталося після того, як «Газпром» відмовився переглядати формулу ціни для польської компанії, хоча надав 15%-ві знижки на 2011 рік Естонії та Латвії, а також погодився змінити методики розрахунку ціни для таких споживачів, як E.On Ruhrgas, GDF Suez і Eni. PGNiG вимагала знижки у 10% і зміни формули ціни.
Позови до «Газпрому» подавали також грецька DEPA, італійська Edison і німецькі RWE і E.On, які в підсумку домоглися зниження ціни. «Газпром» уклав з цими компаніями мирову угоду, але арбітраж встиг винести ряд проміжних рішень, які були не на користь російської монополії.