Про відставання Закарпаття в рейтингу європейської інтеграції областей, плани розвитку Міжнародного аеропорту «Ужгород», проблеми довкілля Закарпаття, розвиток гірських територій і медицину краю.А також про останні події, пов’язані з виборчим процесом розповіли кандидати в депутати обласної та місцевих рад від партії «Європейська Солідарність» Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ігор Тодоров, Михайло Рівіс, ВладиславПарасоляк, Оксана Станкевич-Волосянчук, Ірина Мацепура, Ольга Олексик під час пресконференції в Ужгородському прес-клубі.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка, голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС,прокоментувала заяву президента Володимира Зеленського про опитування у день голосування на дільницях. «Те, що сьогодні відбувається– це міфічне опитування –проходить всупереч закону,Конституції, і є маніпулятивним, – каже Іванна Климпуш-Цинцадзе. – ВР України не дозволилакілька разів ухвалити зміни до Виборчого кодексу і не надала б дозвіл проводити опитування. Це відвертий злочин, ми нашою політичною силою готуємо заяву щодо несприйняття оголошення цього опитування».
За словами політикині, невідомо, з якою метою анонсується таке опитування виборців і чи не планує партія «Слуга народу» таким чином вплинути на вибір українців. «Зеленський продовжує реалізовувати політикуМедведчука, який намагався вже просунути ідею подібного плебісциту, тепер його планують провести під гаслом «Все вирішуєш ти». Ми не маємо недооцінювати диктаторських замашокЗеленського, бо він починає робити ті речі, які через плебісцити робили і Гітлер і нещодавно Лукашенко», – додала народна депутатка.
Вона також зупинилася на 5-ьох пріоритетах, необхідних для розвитку Закарпаттята представила команду, яка кандидує в Закарпатську обласну раду.
Ігор Тодоров, д.і.н., професор проаналізував дослідження «Євромапа України-2. Рейтинг європейської інтеграції областей», підготовлене аналітиками Центру «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. «Лідером цього дослідження є Львівська область і дуже сумні результати вийшли по Закарпаттю, незважаючи на географічну близькість до Європи. Наша область на 24-му місці, гірше становище тільки в Луганської області, – каже Ігор Тодоров. –Відбулося падіння експорту. Закарпаття залишається антилідером у сфері децентралізації. Помітно скоротилася кількість екологічних та енергоефективнихпроєктів. Питання гендерної політики теж кидається в очі». За словами Ігоря Тодорова, у порівнянні із Львівською областю, де укладених угод з органами місцевого самоврядування країн ЄС у 2019 році 207, на Закарпатті всього 30. «Ми звикли пишатися, що ми такий проєвропейський регіон, але насправді не все так у нас добре, – додає науковець. – Ми плануємо покращити ці показники вже за рахунок новообраних депутатів від «Європейської Солідарності».
Закарпатська обласна рада спільно з Агенціями регіонального розвитку за каденцію, що минає залучила на розвиток Закарпаття близько1,5, млрд. грн. Про це зазначив Михайло Рівіс, голова Закарпатської облради: «Ми ставимо перед своєюкомандою завдання продовжити використовувати ці можливості, які ми створили, – наголосив Михайло Рівіс, – Закарпаття також входить до Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА, завдяки чому є хороші перспективи та можливості залучення коштів ЄС для вирішення проблем регіону. За словами Михайла Рівіса, одним з таких важливих проєктів є аеропорт Ужгород, який не працює стабільно з 2014 р. «Закарпатська облрада подала проєкт спільно з Агенцією регіонального розвитку, який стосується малої авіації Карпат. Ідея полягає у тому, щоб запустити аеротаксі (маломоторні літаки на 10-12 місць), яке будез’єднувати великі авіа хаби із закарпатським аеропортом», – пояснив Михайло Рівіс.
Владислав Пересоляк,к.н.з держуправління, завідувач кафедри землевпорядкування такадастру УжНУ детальніше зупинився на пропозиціях, що стосуються покращення ситуації з питною водою в області. За його словами, проблема Закарпаття з паводками чи навпаки нестачею якісної питної води не тільки у поводженні з лісами. В області глинисті ґрунти, які не вбирають опади, а також велика кількість осушених земель (колишні болота).
Продовжила екологічну тему Оксана Станкевич-Волосянчук,експертка у сфері охорони довкілля та місцевого розвитку. «В області відсутняефектна і ціліснасистема поводження з твердими побутовими відходами. Вирішити цю проблему окремою громадою неможливо. Якщо органи місцевого самоврядування можуть організувати збір відходів, то питання утилізації- це питання обласного рівня, – каже Оксана Станкевич-Волосянчук. –У 2017 році урядом була розробленанаціональна стратегія поводження з відходами до 2030 р., а у 2019 схвалено Національний план. Ці два документи є основнимистратегічнимидокументами за якими країна повинна жити. Кожна область повинна була мати свій план з поводження. Фактично можемо говорити про те, що регіональна влада не має дорожньої карти, яка б відповідала на питання. «ЄС» підтримує європейський підхід – комплексний підхід до налагодженняцентралізованого збору сміття, яке б охоплювало 100% населення і будівництва інфраструктури: рециклінг та утилізація».
Ірина Мацепура, директорка підприємства ТОВ ВГСМ запинилася на проблемі розвитку гірських територій. Вона зауважила, що в гірській території немає промисловості, всі промислові підприємства часів СРСР закриті. Що стосується сировини, лісу, корисних копалин, тваринництва та рослинництва, то «деревина на Закарпатті гіршої якості, ніж європейська, можливості видобування корисних копалин впирається у протести населення, а туристичні проєкти є проблемними». «У гірському районі маємо ганебну ситуацію– первіснообщинне збиральництво, яке існує донині, – каже Ірина Мацепура. –Тому казати, що гірський район без державної програм має підстави для розвитку, не можна. І якщо ми покладаємося на заробітчан, то вони не інвестують в українську економіку, а використовують зароблені гроші для «проїдання» та утримування сімей.
Ці всі проблеми будуть тримати наші гірськіпостійно». Ольга Олексик, к.м.н., завідувачка відділенням ендокринології Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А.Новака, назвала передумови для успішної реалізації медичної реформи. Це можливо за умови використання європейського досвіду забезпечення пацієнтів з хронічнимизахворюваннями. «Пацієнт самотужки не може покрити всі витрати, цьогорічна пандемія тільки поглибила ряд проблемних питань, які пов’язані з хронічними захворюваннями, - каже Ольга Олексик. –Співфінансування місцевих та державного бюджетів необхідне для щоденного лікування пацієнтів, серед яких великий відсоток хворих на цукровий діабет. Наразі немає 100% забезпечення цих хворих ліками.Все покладено на субвенцію, яка забезпечує менше, ніж половину потреби у фінансуванні, решту мали б забезпечувати місцеві органи влади у кожному районі. Багато роблять це по залишковому принципу. Також забезпеченнями ліками потребують хронічні хворі на серцево- судинні хвороби, онкологію. Необхідно звернутися до НЗСУ та МОЗ щодо збільшення частки державної субвенції, а також розробити регіональні програми для пацієнтів з хронічним захворюваннями».
Кандидати від «Європейської Солідарності» також відповіли на питання журналістів. Зокрема, щодо кількості кандидатів до рад різних рівнів. Партія «ЄС», за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, не орієнтувалася кількісні показники, заповнюючи списки кандидатів до рад різних рівнів: «На відміну на відміну від багатьох інших політичних сил,які намагалися заповнити свої списки будь-ким, аби максимально подати ту кількість, наша команда -- це люди, які поділяють нашу ідеологію», – резюмувала лідерка обласного партійного осередку.