81-річна мешканка Добропілля Лариса через російські обстріли мусить залишати свій дім. За нею приїхали її рятівники – евакуаційники БФ «Схід SOS». У пані Лариси не залишилось рідних, вона живе одна із кицею Лялею. Із собою жінка забирає лише кілька сумок з речами і тваринку. Каже, що не хоче покидати дім, але вже дуже страшно лишатися у місті через інтенсивні обстріли.
Рятівники Олександр Стасенко і Владислав Арсеній довезуть жінку до Павлограда. Там волонтери для неї шукатимуть варіант постійного проживання. Майже щодня рятівники БФ «Схід SOS» евакуюють людей з прифронтових територій. З початку великої війни фонду вдалося вивезти вже майже 90 000 людей. Усіх врятованих з-під обстрілів везуть до транзитного центру у Павлограді. Там вирішується, хто куди зможе поїхати далі: у прихисток, гуртожиток, чи новий дім.
Найбільш вразливі – самотні літні люди, маломобільні та люди з інвалідністю. Їх волонтери між собою називають «невидимими» для держави, бо більшість місць тимчасового проживання не пристосовані до їх потреб.
Евакуаційний автобус вирушає у безпечне місце. У Добропіллі ж залишається усе минуле, усе колишнє життя цих людей. Місто руйнується і порожніє щодня, хоча тут досі лишаються люди.