Дев’ять есеїв із автобіографічної повісті польського письменника Яна Парандовського (1895-1978 рр.) «Сонячний годинник» вперше з’явилися в українському перекладі. Тексти для українського читача адаптувала Олександра Козоріз, яка вже має в доробку переклади польських виданих польських поетів. Есеї Я.Парандовського вийшли у 39-випуску серії проекту «Між Карпатами і Татрами», який презентували днями в Ужгородському прес-клубі.
Вихід перекладу творів відомого польського письменника, есеїста родом зі Львова Яна Парандовського анонсувала рік тому Тетяна Ліхтей, доцент УжНУ, засновниця та упорядниця серії «Між Карпатами і Татрами». Тоді саме вийшов друком випуск, де вперше в українському перекладі опублікували вибране з доробку визначних польських поетів Леопольда Стаффа, Владислава Броневського, Юліана Тувіма та Константи-Ільдефонса Ґалчинського. Переклад творів польських письменників для обидвох видань здійснила Олександра Козоріз.
«Вперше в Україні вийшов переклад «Сонячного годинника» Яна Парандовського. Це видатний письменник, який належить як польській, так і українській культурі. Він народився у Львові, студіював літературу у Львівському університеті, саме у Львові прожив буремні роки, саме там зродився його талант бачити, писати, відчувати. Згодом він переїхав до Варшави, де до нього прийшла слава,- розповіла Тетяна Ліхтей. – У студентські роки я перечитала всі твори Яна Парандовського, але «Сонячний годинник» не був перекладений українською. Про все прожите і пережите Яном Парандовським та його генерацією в дитинстві-юності ми могли б і не довідатися, якби волею долі за перетлумачення «Сонячного годинника» українською не взялася Олександра Козоріз».
«Надзвичайно елегантно видана книжка надзвичайно відомого письменника», - так прокоментувала вихід випуску серії Олександра Козоріз, перекладачка з польської творів Я.Парандовського. Вона також розповіла, що батько письменника Іван Бартошевський був професором Львівського університету, а в родині поєдналися польська, українська та єврейська лінії.
«Знаючи мову ти можеш більше довідатися, ніж у Вікіпедії. А маючи можливість нишпорити у польських джерелах, я могла перечитати і спомини, і трактування інших дослідників польської літератури, - каже Олександра Козоріз. - Цього року минає 70 років від випуску «Сонячного годинника», маю видання цього твору, яке я придбала у Києві у 70-х роках». За словами пані Олександри, оригінальне видання Яна Парандовського дуже скромне, воно відображає стан тогочасного книговидавництва у Польщі. «У 1964 році 34 письменники виступили з вимогою до польського уряду, надавати більше паперу для книгодрукування і послабити цензуру. Тож і книжка Парандовського тих часів видана дрібним шрифт для економії паперу.
«Треба було працювати з лупою, текст був надрукований дрібним як мак шрифтом. Я навіть знайшла понад 10 похибок у польському тексті, - розповіла про роботу над перекладом Олександра Козоріз. – «Сонячний годинник» оминали перекладачі, тільки у 19878 році Богдан Гавришків переклав автобіографічну повість Парандовського «Небо пломеніє». Якщо я роблю переклад, повинна бачити письменника вцілому. Пронизати поглядом, щоб знати все докладно. Ян Панадовський -- блискучий есеїст, лаконічний, простий, елегантний у своїх висловленнях, із світлими думками».
Через півтора роки Яну Парандовському буде 130 років. «Випуск перекладу його твору – це дарунок кафедри словацької філології у скарбницю перекладів та у відносини поляків та українців, - додала Олександра Козоріз. – Велика подяка Тетяні Ліхтей, яка є натхненницею серії «Між Карпатами і Татрами» і багато років робить таку подвижницьку працю».
Для оформлення обкладинки використано роботу «Світло надії» заслуженої художниці України Надії Дідик. «У мене до книжки особливі почуття. Радію завжди, коли є література, яка приносить не те, що задоволення. Коли читабельна, читається легко. – зазначила Надія Дідик на презентації. – Книжка для мене -- це завжди Миколай. Колись старший брат привозив дуже гарні книжки видавництва, запах поліграфічної фарби був незабутнім».
Василь Густі, відомий закарпатський поет, прозаїк, лауреат всеукраїнських та обласних літературних премій розповів, що з творами Яна Парандовського познайомився на службі в армії. Саме тоді, у Херсоні, почув про його твір «Алхімію слова». « Цей проект «Між Карпатами і Татрами» настільки благодатний, потрібний! Буду мати на найближчий час що читати, буду читати порціями, щоб на завтра і на післязавтра», - додав Василь Густі.