Сторони виконавчого провадження, наділені широким спектром прав, якими вони зобов’язані сумлінно користуватися з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, зокрема правом на заявлення відводів, у випадках передбачених чинним законодавством.
Згідно пункту 2.16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, питання про відводи у виконавчому провадженні вирішуються відповідно до статті 16 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності таких підстав, в разі якщо ці особи не заявили самовідвід, відвід може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками, шляхом подачі відповідної заяви, що у відповідності до частини 8 цієї статті розглядається у строк до п’яти днів.
Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова.
Питання про відвід, самовідвід начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу вирішується керівником відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня. Постанова про задоволення чи відмову у задоволенні відводу, самовідводу начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Питання про відвід експерта, спеціаліста, оцінювача чи перекладача вирішується шляхом винесення вмотивованої постанови державного виконавця.
У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або іншому органу державної виконавчої служби.
Відмова у задоволенні відводу державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача, перекладача може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Посадові особи, які мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача чи перекладача, зобов'язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у строк до п'яти робочих днів.
Вищевикладене передбачає умови, за якими державному виконавцю, експертові, спеціалістові, перекладачеві заборонєно брати участь у виконавчому провадженні. За наявності таких умов вказані особи підлягають відводу.
Підстави для відводу поділяються на дві групи: ті, що безпосередньо визначені в нормі закону, та ті, що є наслідком суб'єктивного уявлення сторін виконавчого провадження.
Підставами першої групи є відомості про те, що зазначені особи є близькими родичами сторін, їх представників чи інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення.
Bизначення терміна «близькі родичі» зафіксовано у пункті 11 ст. 32 KПK та ст. 20 нового ЦПK - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, 6аба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб.
Заінтересованість державного виконавця, експерта, спеціаліста або перекладача у результатах виконання рішення слід розуміти як наявність у них матеріального чи морального інтересу в результаті тих дій, які супроводжують виконання рішення.
За наявності хоча б однієї з передбачених підстав державний виконавець, експерт, спеціаліст чи перекладач не можуть брати участь у виконавчому проваджениі і повинні заявити самовідвід.
Kрім можливостей самовідводу, відвід зазначеним особам можуть з тих же підстав заявити стягувач, боржник або їх представники.
Iншим особам закон такого права не надає. Bідвід може бути заявлено у будь-який час до закінчення виконавчого провадження, але краще, щоб заяви про відвід чи самовідвід було подано до його початку. Норми частин цієї статті визначають чіткий порядок розгляду заяв щодо відводу і самовідводу.
Якщо відвід державному виконавцеві задоволено, то виконавчий документ у встановленому порядку передається іншому державному виконавцеві.
Питання про відвід, самовідвід начальника відділу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців відділу державної виконавчої служби вирішується постановою керівника відповідного органу вищого рівня.
Постанова про задоволення чи відмову в задоволенні відводу, самовідводу начальника відділу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців відділу державної виконавчої служби може бути оскаржена у 10-денний строк до Державної виконавчої служби України або до суду.
Порядок заміни експерта, спеціаліста чи перекладача визначає державний виконавець своєю постановою.
Bраховуючи, що Kонституція України дає можливість оскаржувати до суду будь-які дії та акти органів виконавчої влади, у частині сьомій цієї статті передбачено порядок оскарження відмови у задоволенні відводу вищеназваним особам.
Під суб'єктами оскарження слід розуміти всіх осіб, які мають право як на відвід, так і на самовідвід, у разі його відхилення особами.
При цьому посадові особи, що мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста чи перекладача, а також суд зобов'язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у термін до 3 діб.