Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати заходи примусового виконання рішень, неупереджено та своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».
Порядок розшуку боржника або його майна у виконавчому провадженні визначений ст.40 Закону України »Про виконавче провадження».
У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про оголошення розшуку боржника. Розшук за поданням державного виконавця оголошується судом за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника. Підставою для оголошення розшуку є відсутність відомостей про місце проживання (перебування) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, в зв'язку з втратою годувальника.
Наказом МВС від 27.08.2008 р. № 408 затверджено Порядок розшуку боржника - фізичної особи (зареєстровано у Мін’юсті України 05.11.2008 за № 1078/15769). Порядок розшуку боржника — фізичної особи визначає загальні засади організації діяльності територіальних підрозділів служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з установлення місцеперебування відповідачів у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Вищезазначеним порядком передбачено, що при встановленні місцеперебування боржника працівник ГІРФО у день закриття розшукової справи інформує державного виконавця, який приймає рішення щодо подальших дій відносно боржника
Витрати органів внутрішніх справ, пов’язані з розшуком громадянина-боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов’язані з розшуком боржника — юридичної особи, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Не звернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою 40 статті ЗУ «Про виконавче провадження», а також постанова державного виконавця про відмову у розшуку майна боржника та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені до відповідного суду у 10-денний строк.