#Зрада та #Перемога – саме ці два слова сьогодні часто визначають ставлення українців до політичних процесів у країні. Прославлення та критика часто йдуть у крайнощі, які успішно наростають та розмножуються у соцмережах. Поведінка українських користувачів у Facebook, Instagram та VK великою мірою відображає реальні настрої у суспільстві.
Від початку роботи нового парламенту депутати ухвалили чималу кількість законів, які невдовзі набудуть чинності. Деякі з них викликало у суспільстві та серед експертів суперечки: хтось переконаний, що важливі рішення не можна приймати всього за кілька місяців, хтось – навпаки переконаний, що швидке прийняття рішень є ознакою ефективності нинішньої влади. Ми проаналізували 3 законопроєкти, які встигли розглянути народні обранці за останні 2 місяці та ті, стосовно ухвалення яких здіймалося чимало шуму. Які плюси і мінуси? Що зміниться для населення, як вони набудуть чинності? Чому їх потрібно було ухвалювати саме зараз?
У жовтні 2019 року Центральна виборча комісія оголосила перші вибори у 86 об’єднаних територіальних громадах у 22 областях України. Із них 9 – на Закарпатті. Усього в області налічується 15 територіальних громад, із них 9 – новоутворені, саме в них 22 грудня відбудуться перші вибори голів селищних чи сільських рад, а також вибори депутатів до місцевих рад.
Верховна Рада дев’ятого скликання повноцінно запрацювала ще 29 серпня. Серед нових народних обранців – шість нардепів-мажоритарників із Закарпаття. Четверо із шести стали народними депутатами не вперше – Роберт Горват (округ №68 - Ужгород), Віктор Балога (округ №69 - Мукачево), Валерій Лунченко (округ №71 - Хуст), Василь Петьовка (округ №72 - Тячів), інші двоє – Михайло Лаба (округ №70 - Свалява) та Владіслав Поляк (округ №73 - Виноградів) – нардепи-новачки. Ми проаналізували, як активно працюють депутати: хто до яких фракцій вступив, в які комітети влаштувався, скільки засідань пропустив, подав законопроєктів та запитів тощо.
Видача виборчого бюлетеня без паспорта чи видача бюлетеня для голосування особам, які не мали право голосувати, переписування протоколів дільничних виборчих комісій у приміщеннях ОВК, нехтування правилами ведення агітації тощо – порушення, які фіксували у день позачергових виборів народних депутатів України 21 липня та упродовж виборчої кампанії, яка розпочалася наприкінці травня.
Законодавча ініціатива народу є небезпечною зміною до Конституції. Впровадження такої новації є ризикованим не лише для діяльності українського Парламенту, але і для безпеки українських громадян.
На Закарпатті є 13 районів, відповідно, стільки ж і райцентрів. Це невеликі міста і селища міського типу. Усі вони мають різні бюджети і своїх мерів, яким за кошти платників податків громади виплачують заробітну плату. Утім, виявляється, зарплата мера закарпатського райцентру не залежить від бюджету і кількості жителів населеного пункту, яким він керує.
Триває другий місяць роботи Верховної Ради України IX скликання. 29 серпня народні депутати склали присягу і одразу ж увімкнули «турборежим» – стали пачками ухвалювати закони. В соцмережах навіть з’явився популярний мем, який добре відображає суть роботи парламенту у вересні – «шалений принтер».
Сьогодні, 6 жовтня, в Ужгороді на площі Театральні зібралося народне віче, аби обговорити ситуацію в Україні та висловити протест проти прийнятої владою «формули Штайнмаєра». Участь у зібранні взяли близько сотні людей, виступали усі охочі. Люди прийшли з прапорами України, з плакатами «Ні – капітуляції!», «Мир буде після перемоги», жваво висловлювали свої думки та пропозиції щодо подальших кроків.
Експерти Громадянської мережі ОПОРА cьогодні презентували результати шостого вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Нагадаємо, дослідження проводилося мережею організацій впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк.
