Такі плани озвучили під час семінару «Можливості розвитку біонерегії в Закарпатській області та Кошицькому самосправному краї», який 26-27 червня проходив на Міжгірщині. На заході йшлося про впровадження на Закарпатті сучасних європейських енергозберігаючих технологій та використання відновлювальних джерел енергії.
Захід відбувся у рамках проекту “Біоенергія Карпат”, який в свою чергу є складовою програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2007-2013 роки.
Керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Михайло Попович, відкриваючи семінар відзначив, що за останній 7 років область скоротила споживання газу на 160 мільйонів метрів кубічних газу в рік. Міста відмовляються від централізованого опалення. Тому цілком ймовірно, що новітні технології та енергозаощадження дозволять нам до 2020 року стати енергонезалежним», - вважає керуючий справами апарату облради. Також Михайло Попович повідомив, що на останній сесії облради прийнята програма, якою передбачено переведення котелень бюджетних установ на альтернативні види палива. На її реалізацію необхідно понад 30 мільйонів гривень. Програмою передбачено переводити сільські котельні бюджетної сфери на опалення деревиною. При середній ціні в області 235 грн. за метр кубічний дров, за рік область може заощадити більше 3 мільйонів гривень на опалення об’єктів бюджетної сфери.
Александер Шкурла, економічний дипломат Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді зазначив, що на більш активне використання відновлювальних джерел енергії вплинули два фактори: нові стандарти Євросоюзу з енергозбереження та зростання вартості блакитного палива. «ЄС запроваджує рішучі кроки в плані енергозбереження. Так, до 2020 року ми повинні виробляти 20% енергії з відновлювальних джерел. До цього часу ми маємо також зменшити на 20% й споживання енергії. Ще одна умова, яка зобов’язує нас використовувати новітні технології – до 2021 року приватні оселі мають самотужки забезпечувати себе енергією. Це може бути сонячна, з відходів деревини та інша енергія. Також нас «змушує» економити і ціна на газ, яка до речі для словацьких споживачів в кілька разів вища, ніж за неї платите ви», - зазначив дипломат. Водночас він зауважив, що країна для підтримки нових технологій прийняла рішення надавати дотації виробникам альтернативних джерел енергії. Александер Шкурла також зазначив, що Закарпаття, як і Словаччина загалом має потужний потенціал для використання так званої біоенергії, в першу чергу відходів деревини. «В нас чимало соціальних закладів перейшло на опалення брикетами та пелетами, впевнений, що такий досвід стане нагоді й нашим українським партнерам», - каже пан Александер.
Керівник Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва "Закарпаття" Валерій Грищенко та менеджер агентства Ірина Щока поінформували учасників семінару про реалізовані проекти. «У Новоселицькій школі встановлено котли, які працюють на біомасі. Для Колочавської школи та адмінбудівлі словацького села Будковце виготовлено проектно-кошторисну документацію на запровадження енергозберігаючих технологій, проведено ряд тренінгів, семінарів за участі споживачів та виробників та створено на Закарпатті Центр альтернативних відновлювальних джерел енергії», - повідомила Ірина Щока.
Лише за половину опалювального сезону котли, що працюють на відходах деревини в Новоселицькій школі змогли заощадити бюджету понад 230 тисяч гривень, - розповів керівник навчального закладу Іван Завадяк. «Завдяки цій програмі в нашій школі з січня цього року було встановлено котли, які працюють на брекетах та тирсі. Якщо в попередню зиму температура в приміщення становила 14-18 градусів, то цьогоріч – понад 20. Окрім того в селі працює деревообробний цех, і тирсу з підприємства нам надають безкоштовно, і це дозволяє нам суттєво заощаджувати», - поділився досвідом директор, - повідомили в прес-службі облради.
