Дмитро Кліманов,генеральний директор ТОВ РІА «К&К». Один з перших регіональних видавців України, який розробив та впровадив регіональний новинний сайт з платним доступом до контенту. Співзасновник Української Асоціації Видавців Періодичної Преси (УАВПП). Співзасновник Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».
Минулого року очолювана ним «Телегазета» стала кращою міською та районною газетою України за версією Національної Спілки Журналістів України. Повнокольорова 24-сторінкова «Телегазета» виходить у невеликому місті Старобільську на Луганщині. Як вдається робити прибуткове видання у непростих умовах, і чи як працювати районним виданням, які проходять процес роздержавлення, ми розпитали Дмитра Кліманова після тренінгу для районних ЗМІ в Ужгороді.
- Чи мають перспективи ЗМІ, які десятиліттями фінансувалися з держбюджету, вижити сучасному медіа-середовищі?
- Так, звичайно, адже вони працюють у громадах, які потребують місцеві новини, якісні публікаціях про життя району, про життя мешканців. Багато залежиться від того, чи зможуть керівники цих видань бути конкурентоздатними, чи зможуть вони побачити потреби та очікування своєї громади і служити їй.
- Як Вам вдається видавати прибуткову газету у невеликому місті ще й в умовах війни?
- Необхідно робити якісний продукт, ні в якому разі не відходити від журналістських стандартів. Потрібно виготовляти повноцінний закінчений продукт, за доступні гроші. По-друге, необхідні знання не тільки у видавничій справі, але й в економіці, в бізнесі, розуміння, як це функціонує в умовах ринкової економіки. Тоді об’єднання цих компонентів дасть результат.
У більшості випадків ми продовжуємо говорити на керівника місцевого медіа редактор. Насправді керує виданням директор. Це людина яка відповідає за цей бізнес. Це специфічний бізнес, тут є редакційна політика, права і обов’язки журналістів. Але це насамперед це бізнес, який функціонує за законами ринку. Треба мати баланс думок і дотримуватися цього балансу, тоді буде результат. Якщо якийсь компонент починає домінувати, чи редакційна політика, чи бізнес, то справа приречена і не буде повноцінною.
- Щоб ви порадили, районним ЗМІ, які на порозі «вільного плавання»?
- По-перше, зрозуміти економіку, зайнятися плануванням, відвідувати навчальні тренінги. По- друге, сконцентруватися на якості того продукту, зрозуміти, як працює механізм. По-третє, сподіватися на власні сили, на людей. Тут діє правило трьох «В»: впевненість у собі, у компанії, у продукті, який робиться. По-іншому не вийде. Якщо сподіватися на те, що хтось прийде і дасть гроші, то нічого не вийде.. Гроші це всього-на- всього частина процесу. Вони потрібні, щоб досягти поставленої мети. Треба бачити ціль.
- В умовах загального скепсису щодо існування друкованих ЗМІ при шаленій популярності інтернет-контенту, як Ви переконуєте читачів, що друковані ЗМІ все ж популярні?
- Термін «популярний» може не найточніший. Ми еволюціонували. З появою радіо, всі казали, театр помре, з появою ТБ, переконували, що кінотеатри пропадуть, теж саме казали про ТБ й інтернет. Зауважте, кінотеатри й театри відвідуються, радіостанції працюють, газети виходять, інтернет діє. Кожен забирає свою частину аудиторії і кожен має своє завдання служити інтересам аудиторії і подавати інформацію на тій платформі, яка зручна для аудиторії. Аудиторі стала мобільною, вона перестала бути консервативною, у неї змінилися споживчі переваги, вона хоче отримувати більше якісного. Під це потрібно підлаштовуватися. Газети не вимруть. Єдине, що економічна складова може повпливати: вартість паперу , наприклад. Але основний компонент, це вміння керівника ЗМІ. Від його вмінь залежить дуже багато.
Підготовано у рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).