В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стало створення трьох потенційних парків в Ужгороді. З такою ініціативою тривалий час виступає Закарпатська молодіжна рада та ГО «Простір молоді».
Йдеться про такі території в Ужгороді, а саме навколо озера колишнього Радванського кар’єру, Доманинського озера та лісопарку біля аеропорту та річки Задолинка. На заваді створенню цих парків, як кажуть у Закарпатській молодіжній раді, стоїть незаконна та необдумана масштабна приватизація земель під селянське господарство, які не є придатними для цих цілей. Це, у свою чергу, загрожує втраті найбільшого та найпопулярнішого місця рекреації ужгородців на Радванському кар’єрі, а також підтопленню мікрорайонів Ужгорода, таких як «Підлипники», «Доманинці», «Шахта» та району вулиць Собранецької, Букової, Запорізької біля державного кордону, через передачу в особисте користування водних об’єктів, які виконують функції водовідведення. А питання річки Задолинки може спричинити скандал міжнародного характеру, оскільки вона впадає у канал для зрошення полів на території Словаччини.
Про це розповів Ернест Самсончик, голова Закарпатської молодіжної ради, ініціатор створення парків в Ужгороді.
«Ще у радянські часи Ужгород входив у трійку найбільш зелених міст СРСР. Але зелені зони у нашому місті зменшуються, і ми хочемо відновити славу Ужгорода як зеленого міста. Дерева гасять шум, зменшують кількість вуглецю, - каже Ернест Самсончик. – Парки створюють додатковий імідж для міст. Як, наприклад, Централ парк у Нью-Йорку, Англійський сад у Мюнхені. На Закарпатті – це парк Шенборна у Воєводино, в Ужгороді- найдовша в Європі липова. Ми хочемо, щоб Ужгород був привабливим місцем для життя та відпочинку».
«Створюючи ініціативу, ми проаналізували наявні фонди і вивчили ситуацію з незаконною забудовою. Ще у 2016 році у місті було розроблено перспективний план озеленення. У 2017-2022 роках треба було мати не менше 140 зелених зон, ми тільки спостерігаємо тільки зменшення цих зелених зон, згідно з цим документом. Пов’язане це насамперед з тотальною забудовою, - каже Крістіан Фекийшгазі, адвокат. – На сьогодні відомо досить багато кейсів, коли земельна ділянка видавалася у приватні руки із зміною цільового призначення. І перше місце, на яке ми хочемо звернути увагу, - Радванський кар’єр. У цьому році ми подали петицію щодо створення паркової зони на цій території. Наша петиція набрала сильного розголосу, і міська рада повідомила, і міська рада внесла її як проект рішення на сесію 15 вересня. Після цього створилася ініціатива «Ужгороду потрібні парки». До нас вже приєдналося 40 ужгородців. Відбулася акція з прибирання кар’єру, під час якої було зібрано 40 великих мішків із сміттям.
Якщо говорити про юридичну частину, то ми оглянули всю територію звірили з кадастровою картою. У найбільш непридатному місці для будівництва місці вже є приватизовані 4 ділянки і майже зведена будівля. Ми подали ряд звернень і запитів, зокрема, до правоохоронних органів. Винесення на розгляд чергової сесії про видачу суперечитиме процедурі створення парку на цій території, сподіваємося, що знайдеться розуміння і ці питання будуть відкликані».
Наступна локація, де пропонують створити парк, -- біля озера Това. Організатори кажуть, що воно маловідоме, розташоване біля мікрорайонів Шахта та Підлипники. Це штучне озеро, викопане у 2009 році. За словами Ернеста Самсончика, приватизація території біля озера загрожує екокатастрофою. «Водні об’єкти не мають бути приватизовані, вони є у державній власності, у свою чергу на зеленій зоні не може бути забудови і цільове призначення не може змінюватися», - каже Ернест Самсончик.
Крістіан Фекийшгазі також зауважив, що в Ужгороді протягом тривалого часу є досить поширенням виділення земельних ділянок певним соціальним верствам з використанням маніпуляцій. «З повагою ставлюся до військовослужбовців, але є факт, коли одна особа запросила дві земельні ділянки, їх на сесії було погоджено. Вже на чергову сесію винесено ще дві заяви від цієї особи. Тобто одна людина може отримати 4 ділянки», - каже адвокат.
Третя місцевість, де пропонують створити парк, - річка Задолинка. «Це територія лісу, який розташований позаду аеропорта. Річка впадає у штучний канал на території Словаччини, - коментує Ернест Самсончик. – Землі належить до державного лісового фонду, ми подавали запит до Ужгородського лісгоспу, і звіривши дані кадастру побачили, що ці землі накладаються на землі міста. Крім того, це землі, дотичні до кордону із Словаччиною. Наразі це питання піднято, ми сподіваємося на те, що відповідальні особи лісгоспу будуть відстоювати земельні ділянки. Якщо ні- це буде питання до прокуратури».
Заміть незаконної приватизації зелених територій, ініціативна група пропонує альтернативу- створити лісопарк. З локаціями для відпочинку, облаштованими велодоріжками, секціями для спорту та можливістю фотографування мешканців лісу.
