В Україні, у межах проекту Emblas, який фінансується Європейським Союзом, заплановані спільні українсько-грузинські дослідження у Чорному морі. А саме: дослідження у відкритому морі, розробка національних програм моніторингу, тестування сучасних методів досліджень і збору інформації, яка стане основою для оцінки стану Чорного моря, а в подальшому - для розробки Морської стратегії.
Про це розповідає Віктор Коморін, директор Українського наукового центру екології моря: «Чорне море вразливіше порівняно з іншими морями. По-перше, воно майже закрите, тому все сміття, що потрапляє до нього переважно з річок, у ньому й залишається. По-друге, через те, що шар сірководню займає маже 87% об’єму моря, життєвий простір для існування морських мешканців обмежений. Проект Emblas спрямований на відновлення навколишнього середовища і стійкості Чорного моря. Він надає підтримку країнам-партнерам регіону Чорного моря у вирішенні спільних екологічних проблем і виконанні моніторингу морського навколишнього середовища, а також збір даних про стан моря, що має вирішальне значення для прийняття обґрунтованих рішень".
«Основним завданням моніторингу є визначення основних проблем та надання рекомендацій щодо їх вирішення, - додає начальник відділу аналітичних досліджень і організації моніторингу центру Юрій Дєньга. -Наприклад, у разі виявлення пріоритетних речовин у воді, необхідно включити їх у моніторинговий список, для того, щоб надійно ідентифікувати джерела їх надходження. Як наслідок, повинна бути розроблена програма засобів усунення цієї загрози».
Біологічний та хімічний моніторинг якості води у чорному морі здійснюється виключно відповідно до стандартів водного законодавства Європейського Союзу. З підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання впровадити в національне законодавство Рамкову директиву з морської стратегії. У Директиві визначені 11 дескрипторів і близько 60 показників, за якими визначається екологічний стан моря.
Проект покликаний допомогти Україні та тим країнам які підписали Угоду про асоціацію, навчитися моніторингу екології Чорного моря відповідно до вимог європейського морського законодавства. Тобто забезпечення збереження морської флори і фауни – це тепер не просто обов’язок перед Чорним морем, а й частина загального процесу інтеграції України до Європейського Союзу.
Михайло Сон, старший науковий співробітник інституту морської біології розповідає, що після тривалого періоду без систематичного моніторингу (через брак коштів, кораблів, застаріле обладнання і законодавство часів Радянського Союзу) в північній частині Чорного моря (Грузія, РФ, Україна) вперше за часи незалежної України, в 2013 році був проведений комплексний аналіз всіх відповідних хімічних і біологічних параметрів (водна фауна та флора), поряд з відповідними допоміжними загальними гідрологічними параметрами, з використанням методології відбору проб і аналізу результатів, узгоджених між країнами. Перед початком досліджень організували кілька навчальних семінарів, а для кожного контрольованого параметра були розроблені стандартні процедури оцінки.
Чорне море має насичений киснем поверхневий шар, під яким глибокий безкисневий шар, насичений розчиненим сірководнем.Олена Марушевська, експерт із зв’язків з громадськістю проекту Emblas пояснює: «Безкиснева зона розташована на глибині нижче 90—160 м і займає приблизно 87% об’єму моря. За останні 20 років сірководневий шар піднявся на 20—25 м, ствержують науковці. Крім того, товщина верхнього кисневого шару неоднорідна по всьому морю. Є низка течій, що протікають вздовж континентального схилу, західний та східний циклонічні кругообіги у відкритому морі. У центрі цих кругообігів було виявлено підвищення нижньої межі кисневого шару вже до 54 м. Це підтверджується також великою кількістю анаеробних бактерій, знайденими в пробах із цих глибин. Головні морські жителі, такі як риби та дельфіни, живуть у верхньому шарі, насиченому киснем. Якщо він зменшується, це означає, що зменшується простір для їх існування. Вважається, що це негативний феномен, який безпосередньо пов’язаний зі зміною клімату та глобальним потеплінням».
Європейський Союз фінансує цей проект, тому що країни-члени ЄС прагнуть досягти «доброго екологічного статусу» для Чорного моря до 2020 року, отже вони безпосередньо зацікавлені у відновленні навколишнього середовища і стійкості Чорного моря. Таку позицію висловлює Давід Стулік, прес-аташе Євросоюзу в Україні. А працівники Інституту Екології моря переконані: умови життя морських мешканців завдяки проекту покращаться, оскільки вона знаходяться в центрі уваги спеціалізованих органів Європейського Союзу. І це питання є пріоритетним для ЄС.